Попри те, що нинішні території України і Білорусі були православними центрами задовго до появи Московського патріархату, жодна з них не змогла створити свою православну церкву з отриманням незалежності. Чи є помісна церква лише питанням релігійного життя, чи йдеться про більші суспільні зміни, і навіть про безпеку держави? Про це говоримо з релігієзнавецем, професором Олександром Саганом.
Помісна православна церква потрібна і Білорусі, і Україні, тому що це елемент повної політичної незалежності. Помісна церква життєво необхідна всім тим силам, які підтримують українську державність, українську незалежність
– Помісна православна церква потрібна і Білорусі, і Україні, тому що це елемент повної політичної незалежності. Наша політична незалежність є неповною і за Збіґнєвом Бжезінським: навіть якщо 20% релігійних організацій контролюються ззовні, то така політична незалежність є умовною. Я з ним повністю погоджуюсь, і сьогоднішня ситуація з війною на Сході – це є підтвердження цього. Всередині суспільства помісна церква життєво необхідна всім тим силам, які підтримують українську державність, українську незалежність. Таких, на щастя, більшість.
У Білорусі питання помісної православної церкви не є таким гострим упродовж останнього століття. Україна ж у травні 1917-го вперше порушила питання помісної церкви на першому Всеукраїнському з’їзді солдатів, які приїхали з фронту.
– В Україні досить мало знають і мало цікавляться тим, що відбувається в релігійному житті Білорусі. Одні вважають, що Московський патріархат повністю контролює цю країну в релігійному сенсі, інші вважають, що Білоруська церква має такий самий статус, як і Українська православна церква (МП). Ви б не могли пояснити різницю?
– Різниця суттєва. До 1990-х років були екзархати Московського патріархату в Україні і в Білорусі. У 1990-му році наш екзархат був ліквідований і була утворена УПЦ, а в Білорусі відбулося те ж саме, але згодом Білорусі був повернутий статус екзархату, і на сьогодні глава церкви – це екзарх Московського патріарха.
У 2014 році і ще кілька років підряд були єпархіальні збори, наприклад, Мінської єпархії, які ставили питання про те, щоб надати білоруському екзархатові схожий статус, як в Україні, хоча у нас особливий статус. У нас, якщо взяти за екуменічними правилами, статус самостійної з правами широкої автономії, тобто він за своїми опціями навіть більший, ніж автономна церква. А в Білорусі просили хоча б такий статус, як у Молдові чи в Латвії.
У Білорусі православна церква є під повним контролем Московської патріархії
Але я так розумію, що церковне керівництво Білоруського екзархату не готове твердіше відстоювати свої права саме в назві. А по суті, в Білорусі православна церква є під повним контролем Московської патріархії. Відмова від статусу церкви на користь екзархату – це якраз відбулося під тиском промосковських сил, які раптом на якомусь етапі вирішили, що це вже занадто багато самостійності Білорусі і треба повертати екзархат.
Фактично тепер екзарх – це прямий представник або прямий керівник, або прямий посланник Московського патріарха на тій території, якій має виключні, ексклюзивні права від патріарха.
Треба отримати свою помісну церкву з визнанням світового вселенського православ’я, і тоді багато питань відпадуть самі собою. Церква є каналом впливу на ситуацію не тільки в релігійному житті, а і в політичному житті в країні
–У Білорусі Російська православна церква, чи Білоруська православна церква (МП), не є нейтральною щодо українських питань. Білоруське видання «Наша нива» опублікувало статтю про те, що там існують такі військово-патріотично-православні клуби, де готують молодих людей до, наприклад, «захисту росіян на території колишньої України» – так було написано. Чи може щось Україна зробити в цій ситуації?
Вихід один: зміцнювати свою обороноздатність, зміцнювати позицію і волю суспільства до помісної церкви
– Найголовніше, що можна зробити, це треба отримати свою помісну церкву з визнанням світового вселенського православ’я, і тоді багато питань відпадуть самі собою. Я недаремно згадував Бжезінського, бо церква є каналом впливу на ситуацію не тільки в релігійному житті, а і в політичному житті в країні.
Бо і в нас в Україні є та ж сама ситуація. І сьогодні вона особливо загострилася, наприклад, у Запорізькій єпархії, де СБУ викрила проросійські біля-церковні організації, які фактично є штурмовими загонами від церкви і мають свою зброю, і місцевий владика Лука замість того, щоб засудити таку мілітаризацію церкви, закликав створювати такі організації майже при кожній парафії. Тому вихід один: зміцнювати свою обороноздатність, зміцнювати позицію і волю суспільства до помісної церкви.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Київрада підтримала петицію про знесення «каплиці» УПЦ (МП). Музей готує судовий позов
СБУ в Запоріжжі вилучила зброю у представників пов’язаної з УПЦ (МП) організації «Радомир»
Українські єпископи Московського патріархату на службі Луб’янки
