Підміна боротьби з корупцією політичною боротьбою, намагання розширити власні повноваження, ігнорування порушень у деклараціях високопосадовців та фактичне сприяння Банковій – так оцінили діяльність НАЗК українські та західні антикорупційні організації, представники НАБУ та деякі депутати, які взяли участь в обговоренні теми «незаконного збагачення» українських посадовців. Зі свого боку, в Нацагентстві з запобігання та протидії корупції запевняють, що вони діють у межах своїх повноважень, а інші антикорупційні органи критикують їх, щоб відвернути увагу від власних недоліків.
Правова невизначеність в Україні призводить до суперечок між НАЗК та НАБУ, які мали би плідно співпрацювати, а також – між владою і антикорупційними органами, стверджує представник Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) Клеменс Мюллер.
Ми бачимо спроби підірвати будь-які незалежні розслідування щодо незаконного збагачення, спроби поставити розслідування таких випадків у пряму залежність від рішень НАЗККлеменс Мюллер
Одним з каменів спотикання, за словами експерта, стала перевірка електронних декларацій посадовців та порушення справ щодо їхнього незаконного збагачення. Нацагентство з запобігання та протидії корупції не має права у своїх рекомендаціях визначати, в яких випадках можна починати провадження за незаконне збагачення, а в яких – ні, наголосив Клеменс Мюллер під час громадського обговорення теми «незаконного збагачення» та е-декларування в Україні.
«Концепція «незаконне збагачення» є досить новою: в нинішньому вигляді її оформили у законодавстві у 2015 році. Між тим, ми бачимо спроби підірвати будь-які незалежні розслідування щодо незаконного збагачення, а останнім часом – спроби поставити розслідування таких випадків у пряму залежність від рішень НАЗК. Ми провели аналіз і з’ясували, що такі спроби є незаконними, і відповідні рішення НАЗК не повинні виконуватися», – наголосив європейський експерт.
Наприкінці минулого року НАЗК підготувало роз’яснення до закону «Про запобігання корупції». У ньому, серед іншого, ідеться про те, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками таких кримінальних злочинів, як декларування недостовірної інформації та незаконне збагачення «без належних перевірок і висновків з боку НАЗК є необґрунтованим втручанням у приватне життя з боку правоохоронних органів».
У НАБУ одразу ж назвали таке роз’яснення незаконним і уточнили, що не виконуватимуть його. Між тим, останнім часом суди почали враховувати роз’яснення у справах щодо корупційних злочинів.
Окрім того, у бюро констатують, що НАЗК, попри запити, не здійснює повної перевірки декларацій у більшості випадків, коли НАБУ виявляє ознаки незаконного збагачення.
Доктор юридичних наук та директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк підготував аналіз скандального роз’яснення НАЗК і дійшов висновку, що українське законодавство не передбачає, що інші антикорупційні органи мають виконувати якісь рішення Нацагентства, та що навіть його права давати роз’яснення є дуже обмеженими.
Немає в законодавстві нічого про те, що НАБУ має виконувати якісь рішення чи роз'яснення НАЗКМикола Хавронюк
«Немає в законодавстві нічого про те, що НАБУ має виконувати якісь рішення чи роз'яснення НАЗК. Ну і немає в нас ніяких «дослідчих перевірок», які були раніше. Тоді людину могли «підвісити», погрожуючи розпочати проти неї справу тоді, коли треба,– каже дослідник. – Питання про роз'яснення, які може надавати НАЗК, дуже вузьке. Зокрема, це роз’яснення про етичність певних дій щодо особи чи про термінологію щодо незаконного збагачення. І все. Але вони чомусь намагаються прихопити собі права, яких не мають. Виглядає так, ніби вони виконують політичне замовлення».
НАЗК не приділяє належної уваги перевірці декларацій перших осіб держави та пов’язаних із ними посадовців, попри це – намагається розширити свої повноваження, щоби впливати своїми приписами на діяльність політичних партій, стверджує низка експертів з протидії корупції, а також представники НАБУ.
Фактично Нацагентство навмисно саботує боротьбу з корупцією, і робить це в інтересах чинної влади, заявила координатор коаліції «Декларації під контролем» Олександра Дрік.
Я весь час казала, що це керівництво НАЗК не здатне виконувати своїх функцій. Це – відвертий саботаж. В декларації очільника МВС Арсена Авакова не вказано вартості жодного з об'єктів нерухомого майна. І все добре!Олександра Дрік
«Я весь час казала, що це керівництво НАЗК не здатне виконувати своїх функцій. Це – не ідіотизм чи некомпетентність, це – відвертий саботаж. Так, в декларації очільника МВС Арсена Авакова не вказано вартості жодного з об'єктів нерухомого майна. І все добре! Що робити? Перезавантажувати НАЗК. Причому не просто звільняти людей, а зробити цей орган незалежним. І після цього всі перевірки декларацій робити наново», – стверджує активістка.
Зараз ми бачимо системний антикорупційний реванш. Є 11 законопроектів, які руйнують систему боротьби з корупцією. Більшість з них ми змогли відкинутиВіктор Чумак
На конкурсний відбір членів НАЗК впливали на Банковій, і саме це є однією з причин нинішніх хиб у його роботі, стверджує позафракційний депутат, член антикорупційного комітету Верховної Ради Віктор Чумак. Він додав, що такий вплив чинився на формування керівництва всіх правоохоронних органів, яке призначалося після запуску НАЗК. Раніше, за його словами, президент Петро Порошенко намагався впливати на формування НАБУ, але відступив під тиском громадянського суспільства і Заходу, стверджує Чумак.
«Річ не лише у НАЗК. Зараз ми бачимо системний антикорупційний реванш. Є 11 законопроектів, які руйнують систему боротьби з корупцією. Більшість з них ми змогли відкинути, але один – ні. Я – оптиміст, але розумію, що ситуацію у сфері протидії корупції ми не зможемо змінити докорінно, доки не відбудуться вибори і не зміниться влада», – переконує депутат.
НАЗК є центральним органом з протидії корупції, який має право давати роз’яснення законодавства у цій сфері, так відповіли у Нацагентстві на звинувачення, які лунають на його адресу від НАБУ та громадських антикорупційних організацій.
«НАЗК категорично не погоджується зі звинуваченнями НАБУ на адресу Національного агентства щодо неможливості надання роз’яснень із питань застосування закону України «Про запобігання корупції» і вважає, що вказані звинувачення спрямовані насамперед на виправдання Національним бюро власної вибірковості та упередженості», – ідеться в офіційній заяві агентства.
Якою мірою впливає Банкова на роботу НАЗК, чим викликана вибірковість у перевірці декларацій президента, міністрів та інших високопосадовців, які причини має інформаційне протистояння з НАБУ? З цими та іншими запитаннями Радіо Свобода звернулося до Нацагентства. У прес-службі погодилися відповісти на них, однак на час виходу публікації ми цієї відповіді не отримали.
Радіо Свобода готове навести думку НАЗК та інших сторін про ситуацію, що склалася.
Раніше програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») виявила, що у Адміністрації президента працює так званий «куратор НАЗК» Олексій Горащенков, який фігурує у справі щодо ймовірних фальсифікацій під час перевірки декларацій посадовців.
Раніше керівник департаменту фінансового контролю Національного агентства з запобігання та протидії корупції Ганна Соломатіна звинуватила голову НАЗК Наталію Корчак у фальсифікаціях перевірок електронних декларацій. Вона стверджує, що її викликали до АП, де так званий «куратор НАЗК», який пропонував усі проекти рішень (зокрема і щодо перевірок) НАЗК розглядати спершу на Банковій, а тоді вже затверджувати в Нацагентстві. На підставі цих повідомлень СБУ порушила кримінальне провадження щодо діяльності НАЗК та її очільниці Наталії Корчак. Горащенков тоді сказав, що до закінчення слідства не може цього коментувати.
