7 лютого у Сирії в провінції Дейр-Ез-Зор відбувся бій, у результаті якого загинули бійці російської «Приватної військової компанії Вагнера». Радіо Свобода зібрало останні дані про те, що сталося.
Про бій стало широко відомо у п’ятницю 9 лютого, коли американський телеканал CBS з посиланням на джерела в Пентагоні повідомив, що в Сирії під авіаудар міжнародної коаліції під командуванням США потрапили російські найманці, які намагалися захопити нафтове родовище в районі селища Хішам. Але ще попереднього дня про важкі втрати «ПВК Вагнера» повідомляв Ігор Стрєлков (Гіркін), який у 2014 році керував проросійськими сепаратистами на Донбасі. Він не навів жодних підтверджень і не назвав джерел. У соцмережах поширювалися аудіозаписи, в яких говорилося про більш ніж двісті загиблих, але ніяких підтверджень автентичності запису або справжності інформації не наводилося.
Критики повідомлень про масову загибель бійців «ПВК Вагнера» вказують на підроблені відео нібито удару по колоні, які з’явилися у мережі, і на те, що Ігор Стрєлков критично ставиться до участі людей, які воювали в Україні на боці проросійських сепаратистів, у сирійській кампанії.
Число загиблих
Немає ніяких офіційних даних про втрати «ПВК Вагнера», усі відомості ґрунтуються або на повідомленнях рідних і знайомих убитих бійців, або на інформації ЗМІ, які посилаються, як правило, на неназвані джерела.
У понеділок стали відомі імена п’ятьох загиблих: Олексій Ладигін із Рязані, Володимир Логінов із Калінінграда, Станіслав Матвєєв й Ігор Косотуров з міста Азбест Свердловської області та Кирило Ананьєв.
Про перших чотирьох написала група розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT). Останнього назвала «Медіазона».
Із вдовою Матвєєва поговорило російське видання «Знак»; за її словами, звістку про загибель Косотурова і Матвєєва родичі отримали 9 лютого від людей, із якими вони воювали на боці угруповання «ЛНР» у 2015–2016 роках. Як розповіла жінка, її чоловік і ще щонайменше 9 осіб у вересні поїхали до Ростова-на-Дону, де до жовтня проходили «навчання», а звідти вирушили до Сирії. (У районі Ростова-на-Дону розташована база, де тренуються бійці ПВК «Вагнер» – ред.).
Про загибель Кирила Ананьєва «Медіазоні» повідомив співголова партії «Другая Росія» Олександр Аверін. Ананьєв, колишній націонал-більшовик, також до Сирії воював на сході України на боці проросійських сепаратистів.
- Російська «Новая газета» повідомляє з посиланням на джерела в Сирії про 13 загиблих росіян, «ще півтора десятка зазнали поранень».
- У вже згадуваній публікації «Знака» наводяться слова «отамана» станиці Свято-Микільська Олега Сурніна про втрати «ПВК Вагнера» (бесіда з ним відбулася в офісі місцевого відділення Спілки ветеранів Афганістану): «У перший день, коли це все сталося, була інформація про 30 загиблих. Позавчора була інформація вже про 217».
- Агентство Bloomberg у вівторок ввечері опублікувало дані про втрати, посилаючись на неназваного офіційного представника США і трьох росіян, «які знають про те, що сталося». Двоє російських джерел стверджують: у бою загинуло не менше ніж 200 «контрактників», які воювали на боці режиму Асада, більшість із них – росіяни. Американський представник говорить про приблизно 100 убитих і 200–300 поранених, але не може сказати, скільки з них – із Росії.
- Міноборони Росії: «Російських військовослужбовців у цьому районі сирійської провінції Дейр-Ез-Зор немає». Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не мають даних про росіян, які можуть перебувати в Сирії, крім військовослужбовців збройних сил Росії.
Бій
У Дейр-Ез-Зорі Євфрат розмежовує позиції протиборчих сторін. Проасадівські сили стоять на західному березі, опозиція – на східному. Увечері 7 лютого загін проасадівських сил, до якого входили бійці «ПВК Вагнера», спробував атакувати позиції по той бік річки.
Девід Ігнатіус, міжнародний оглядач і колумніст видання Washington Post, який перебував минулого тижня в Сирії, навів у блозі розповідь Хасана, одного з командирів очолюваних курдами «Сирійських демократичних сил», який був свідком бою 7 лютого. Хасан стверджує, що того дня були отримані розвіддані про підготовку нападу проасадівських загонів на штаб-квартиру його сил, де також перебували американські радники. І о 9.30 вечора, десь за півгодини до атаки, він зателефонував російському офіцерові зв’язку в Дейр-ез-Зор в надії запобігти цьому. «Ми сказали, що відбувається якийсь рух, і що ми не хочемо завдавати удару. [Росіяни] не прийняли нашу пропозицію і сказали, що нічого не відбувається», – розповів Хасан журналістам через перекладача.
Американські військові зробили аналогічні заходи, зауважує Ігнатіус, посилаючись на заяву Пентагону: «Сили коаліції контактували з російською стороною до, під час і після атаки. Російські представники запевнили, що вони не залучені до зіткнення з силами коаліції в цьому районі».
Напад почався близько 10-ї вечора, повідомив Хасан, під прикриттям танків і артобстрілу. Серед сил наступу, за його словами, були росіяни, ймовірно, найманці. По тих, хто атакував, було завдано авіаудару, загинули, за оцінкою Пентагону, понад 100 осіб. Хасан вважає, що серед них були і росіяни. За його словами, під час авіаудару російський офіцер зв’язку знову вийшов з ним на контакт, попросивши про паузу, щоб підібрати убитих і поранених.
Газета «Комсомольская правда», посилаючись на неназване джерело у «ПВК Вагнера», підтверджує, що бій у ніч із 7 на 8 лютого був: «Вважаючи, що курдські формування без серйозних на те підстав зайняли великий нафтовий завод на лівому березі Євфрата, командування ПВК вирішило спробувати відбити його. Розрахунок був на те, що, побачивши значні сили, курди не стануть чинити опір і відступлять. Однак у американських офіцерів, що були на позиціях «СДС», була інша думка. Представники США кілька разів зв’язувалися з російською стороною, і ті підтвердили, що не ведуть бойових дій в цьому районі. Після цього американці не соромилися».
Газета наводить пряму мову «джерела в ПВК»: «Вони нас просто розчавили. Спочатку артилерія, потім вертольоти… Загиблих, звичайно, не 600 і не 200. Але американська статистика дуже близька до реальності. Напевно, вони бачили, що ми готувалися до штурму на своєму плацдармі на лівому березі… У підсумку 5-й штурмовий загін загинув практично повністю, спалили разом із технікою!»
Такі ж дані навів і вже згаданий Ігор Стрєлков:
Хоча Bloomberg називає подію «можливо, найбільш смертоносним зіткненням громадян двох держав-колишніх противників у Холодній війні з часів її закінчення», американський представник підкреслив, що й мови не було про можливість прямого зіткнення між військовими США та Росії.
Метою атаки проасадівських сил, включаючи бійців «ПВК Вагнера», за багатьма повідомленнями, був нафтовий об’єкт, що був під контролем загонів сирійської опозиції. Російське видання «Фонтанка.ру» минулого року стверджувало, що чверть газу і нафти, видобутої на відвойованій для Башара Асада території, може дістатися фірмі, пов’язаній із наближеним до Кремля російським підприємцем Євгеном Пригожиним. Одночасно стверджувалося, що бізнесмен пов’язаний із «ПВК Вагнера». Пригожин заперечував це.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
Після написання цього матеріалу з публікації групи Conflict Intelligence Team стали відомі імена ще принаймні трьох загиблих, найімовірніше, внаслідок згаданих подій у Сирії: це Олексій Шихов із Нижнього Новгорода, Руслан Гаврилов зі Свердловської області і Володимир із позивним «Апостол», прізвище якого на цей час не відоме. Таким чином, на цей час ідеться про принаймні вісьмох загиблих росіян, імена яких відомі.
