Дискусія навколо стрічки «Смерть Сталіна» розпочалася ще задовго до виходу в український прокат. Основним мотивом суперечок стало питання, чи заборонять фільм у Росії та Білорусі, де образ Сталіна все менше обрамлюють у негатив. І хоча в Росії фільм усе ж заборонили, назвавши його «образливим», українські соцмережі оцінили цей факт як найкращу його рекламу та в цілому відгукнулись про картину схвально. Радіо Свобода зібрало найцікавіші реакції на «Смерть Сталіна».
«Смерть Сталіна» – комедія британсько-французького виробництва, режисером якої став шотландський режисер італійського походження Армандо Януччі. Стрічка розповідає про останні хвилини життя радянського диктатора Йосипа Сталіна в березні 1953 року й подальшу боротьбу за владу його найближчих соратників. В основу сюжету ліг графічний роман Фабіена Нурі та Т’єрі Робіна «Смерть Сталіна. Історія, істинно…радянська».
Заборона в Росії
23 січня російське Міністерство культури оголосило скасування прокатного дозволу «Смерті Сталіна». Керівник відділу інформації Російського військово-історичного товариства Надія Усманова пояснила заборону тим, що стрічка «ображає людей». Про яких саме людей ідеться, Усманова не уточнила. Кінотеатр «Піонер» у Москві вдався до хитрощів і наважився показати «Смерть Сталіна» на своєму екрані. Це перше подібне порушення кінотеатру. Друге таке порушення може призвести навіть до його закриття.
У Білорусі «Смерть Сталіна» мали демонструвати на екранах ще від 25 лютого, але всі сеанси раптом скасували – і це при тому, що кінотеатри вже почали продавати квитки.
Однак у Білорусі стрічку все ж покажуть. Прем’єра відбудеться 8 лютого.
«Найбільш сатиричне кіно за останні роки»
Реакція ж українських соцмереж була абсолютно різною. Хтось хвалив почуття гумору авторів стрічки, а когось стрічка надихнула на роздуми:
Одним із приводів для гордості українських глядачів стало місце зйомки: частину епізодів знімали в Києві. У стрічці можна чітко розгледіти Видубицький монастир, Київську міську державну адміністрацію та Києво-Печерську лавру.
Були й ті, хто захоплювався українським перекладом:
«Справжні смішні комедії про режими знімають ті, хто насправді пережив ці режими»
Багато хто залишився байдужим до стрічки. Блогер Богдан Логвиненко, приміром, наголошує на тому, що це все-таки британська стрічка, а тому не може сміятися з «совка». Натомість він навіть список фільмів наводить, де, на його думку, Радянський Союз висміяли більш вдало.
З публікації Богдана Логвиненка вийшла дискусія:
А дехто побачив у комічному трагічне:
