Громадська організація «Культурний код» запустила медіа-проект Yakutovych Academy про творчу династію українських художників Якутовичів. Інформацію до ресурсу наповнюють поступово щомісяця. Нині доступна перша частина проекту – Лікбез, яку презентували наприкінці січня. До неї вмістили загальну інформацію про творчість Якутовичів, через яку глядачі віртуально можуть відчути культурний і соціальний зріз протягом 1950-2010-х років.
Потреба актуалізувати творчість художників у інформаційному просторі виникла після смерті Сергія Якутовича у червні минулого року. З митцем тривалий час співпрацював куратор «Я Галереї» Павло Гудімов.
Він організовував для художника виставки в Україні та закордоном, зокрема, і «Тіні забутих предків» з роботами Георгія Якутовича (батька) у 2015 році.
Гудімов є важливою людиною у створенні медіа-проекту, розповідає кураторка Yakutovych Academy Поліна Ліміна. Він підготував основу для роботи і посприяв тому, аби цю тему розвивали і після смерті Сергія Якутовича.
«Ми вирішили, що перш, ніж продовжувати робити виставки, публікувати книги, організовувати простори, які будуть акумулювати в собі творчість Якутовичів, потрібно, насамперед, підготувати інформаційний простір, аби люди знали хто це, щоб ці імена були не сходили з язиків, щоб наступні дії були не випадковими, а переростали в послідовну стратегію розвитку», – розповідає Радіо Свобода Поліна Ліміна.
Упродовж осені куратори вивчали матеріали в майстерні, фото й відео архіви та листування Якутовичів. Звернення до особистого життя митців потрібне для ліпшого розуміння того, що художній твір не може бути вакуумним, він завжди належить до певного контексту.
Творчість Якутовичів куратори представляють у контексті сім’ї, родини, друзів і найближчого професійного оточення, пропонуючи знайомитися з митцями через окремі структуровані розділи – «Люди», «Час», «Місця», «Техніки» та «Цілі». Глядач може переглядати кожну частину епізоду у будь-якому порядку.
Вісімдесят відсотків представлених на сайті робіт – унікальні.
«Ми не маємо практики виставлення ескізів чи підготовчих матеріалів. Проте саме вони показують творчі пошуки того, як мислили художники, як вони трансформувалися», – розповідає Поліна Ліміна.
Проект на рік, а може й довше
Віртуальний формат ресурсу Yakutovych Academy доступніший, аніж класичні виставки робіт художників, – переконані організатори. Відвідування сайту є безкоштовним, проект можна переглянути у будь-який час та з будь-якої точки світу. Англомовна версія сайту допоможе іноземцям дізнатися більше про українське мистецтво.
Ресурс здебільшого розрахований на молодих людей, які не знають, з чого почати своє знайомство з мистецтвом та культурою.
«Є ресурси, які висвітлюють зовсім сучасне мистецтво, що відбувається тут і зараз, але немає потужної бази, яка б зверталась до культурної пам’яті, тих подій, які пройшли, але яких ніхто не відрефлексував», – пояснює кураторка.
У середині лютого на сайті опублікують другий епізод – він стосуватиметься роботи Георгія Якутовича над фільмом та книгою «Тіні забутих предків» як художника-постановника та ілюстратора відповідно. У подальшому користувачі побачать епізоди про «покоління митців київського вокзалу», внесок Якутовичів в український кінематограф, роль дружин художників у їхній творчості, а також виставки робіт митців, проведених за кордоном.
Проект Yakutovych Academy розрахований на рік, однак, за словами Поліни Ліміної, його можна розвивати й далі, не обмежуючись лише родиною Якутовичів.