Брюссель – Український закон про реінтеграцію, або, як ще кажуть, деокупацію Донбасу, на Заході викликав суперечливу реакцію. Визнання Росії країною-окупантом частини територій України не здивувало ні ЄС, ні США: там на нинішню ситуацію, незважаючи на потужний потік російської пропаганди та наводнення медіапростору фейковими історіями, дивляться значно реальніше, ніж рік-два тому.
Разом з тим європейські експерти побоюються, що закон щодо Донбасу не принесе позитивних змін. Одні вважають його без згадки «Мінська» недосконалим, інші – суто символічним, ще інші – таким, що стосується нинішнього стану справ на Донбасі, але аж ніяк не його реінтеграції.
Одразу після коментарів росіян-політиків, мовляв, закон про реінтеграцію Донбасу перекреслює всі міжнародні зусилля зі стабілізації та практично дає «зелене світло» новій ескалації напруги, експерт із питань безпеки й автор книг про «путінізм» Марсель Ван Херпен написав у своєму мікроблозі Twtter: «Давня кремлівська історія: спочатку нападати на країну, а потім, коли вона намагається захищатися, звинувачувати її в агресії».
В коментарі Радіо Свобода він каже, що не очікує нової ескалації боїв на сході України, бо Путін готується до виборів, а Росія – до футбольного чемпіонату. Але Україна, на його думку, змарнувала шанс ухвалити дійсно дієвий закон, який би міг змінити ситуацію в майбутньому.
Те, що там не згаданий «Мінськ» – це стратегічна помилка. Закон суто символічнийМарсель Ван Херпен
«Ми переживаємо дуже нестабільну ситуацію, у березні Путін буде переобраний президентом, але водночас він мусить зберігати спокій, з огляду на світовий футбольний чемпіонат, – каже аналітик. – Тому нова ескалація може статися після виборів. Але сам по собі цей закон швидше слід розглядати як символізм, а не реальну політику. Те, що там не згаданий «Мінськ» – це стратегічна помилка. Закон суто символічний. Він справі не допоможе».
«Донбас – велика геополітична головоломка» – брюссельський експерт
Ігнорування Мінських угод українськими законотворцями та авторами закону про реінтеграцію Донбасу – це недолік і на думку Бруно Лете, аналітика з питань оборони та безпеки в брюссельському Фонді Маршала.
Політика попередження зростання напруження може завершитися політикою статусу-кво, що буде не на користь УкраїниБруно Лете
«Донбас – це не просто Донбас, – зауважує він, – це велика геополітична головоломка, де одні великі міжнародні сили змагаються з іншими світовими силами з метою переглянути цілу геополітичну ситуацію. І «Мінськ» був створений якраз для цього: допомогти реорганізувати цей геополітичний «пазл». І коли глянути на США і деякі ключові держави ЄС, то ми бачимо, що їхнім пріоритетом нині є тільки попередження ескалації. Але боюся, що ця політика попередження зростання напруження може завершитися політикою статусу-кво, що буде не на користь України».
У цьому сенсі єдиний позитив ситуації полягає у тому, що американці, НАТО і ЄС продовжують звертати увагу на незаконність того, що діється на Донбасі, каже Лете. «Принаймні ця війна слів не повинна припинятися, бо те, що там діється – це цілковите беззаконня в міжнародному контексті», – вважає брюссельський аналітик.
Тривалі дискусії та ухвалення закону щодо Донбасу свідчать про те, що цей регіон залишається в особливому полі зору українського суспільства та влади, каже керівник департаменту міжнародних справ брюссельського університетського коледжу Весаліуса Світлана Кобзар. Водночас, на її думку, цей закон містить багато неконкретних пунктів та залишає без відповіді багато запитань, зокрема гуманітарних та безпекових.
Власне, цей закон у своїй основі не є щодо реінтеграції Донбасу, цього навіть у назві немає, зауважує співробітник брюссельського Центру європейських політичних досліджень Артем Ремізов. Йдеться про оптимізацію Збройних сил та сил безпеки, які там діють, а також про політичні сигнали: Росія – агресор, а території визнаються на офіційному рівні окупованими.
Позитивними новаціями цього закону, на його думку є, скажімо, визнання українською владою сертифікатів про народження та про смерть осіб, що живуть на окупованих територіях. На його думку, цей закон також має багато незрозумілих сторін.
Мовчання Заходу – «золото»?
Але чому, власне, ухвалення закону про реінтеграцію викликало таку стриману реакцію з боку ЄС? Адже єдине, на чому у відповідь на голосування Верховної Ради наголосив Брюссель, було зауваження, що співдружність сподівається, що дипломатичні зусилля, спрямовані на врегулювання конфлікту, зокрема в форматі «нормандської четвірки» та Тристоронньої контактної групи, будуть продовжуватись.
Там немає нічого концептуального, що могло б підірвати Мінський процесАртем Ремізов
«Тому й така стримана реакція, бо там немає нічого концептуального, що могло б підірвати Мінський процес, – каже Ремізов. – Я не бачу там таких положень. Вони відносяться до внутрішніх справ України, бо це – все ж захист території України від агресора і має бути якась оптимізація. Якщо б це реально стосувалося реінтеграції або деокупації регіону, щодо чого досі ми не бачимо ніякої стратегії, то ця проблема була б більш актуалізована і нашими міжнародними партнерами».
«Мовчання – золото», – наводить приказку відомий брюссельський експерт Аманда Поль, стверджуючи, що той факт, що з боку ЄС на адресу цього закону не було чути багатьох коментарів, можна сприймати як позитивний момент.
Відсутність у законі згадок про «Мінськ» робить його дещо суперечливимАманда Поль
«Я згідна з тим, що відсутність у законі згадок про «Мінськ» робить його дещо суперечливим. Є й пункти, яких не було донині – щодо демонстрації та надання більшої свободи дій українським силам безпеки та армії. Треба ще побачити, як цей закон діятиме, але, на мою думку, він просто стосується нинішнього стану справ, а не самої реінтеграції».
Натомість, переконана Аманда Поль, замість констатації нинішнього статусу-кво непідконтрольних територій якраз питання реінтеграції східних регіонів України мало б бути ключовим у всій політиці українського уряду.
