Будинок для літніх людей чи новобудови? Що обере Львів?

Львів – Дев’ятий рік тривають судові процеси щодо неповних двох з половиною гектарів землі, яка була в користуванні Львівського геріатричного пансіонату (для літніх людей), яку в 2009 році надали новоствореній громадській організації. Активісти і волонтери, які допомагають самотнім літнім людям, побоюються, що Львів взагалі може втратити геріатричний пансіонат. Бо земля, на якій він розташований, є привабливою для забудовників.

​

Найстарша мешканка Львівського геріатричного пансіонату – 97-річна Михайлина Хома опинилась тут через свою довірливість до людей – на старості залишилась без двокімнатної квартири. Жінка – корінна львів’янка, у 30-х роках минулого століття отримувала навіть стипендію від митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, у 1941 році разом із батьками була виселена радянською владою в Сибір. Життя було непросте, але її серце наповнене любов’ю й добром.

«Я тепер лежу, перебираю своє життя, і роблю собі закиди, що все таки не зуміла гарно використати життя, що могла більше гарного і доброго зробити, багато гарних речей зробити і навчити молодих людей. Треба пам’ятати, що добро треба робити і жити з ним», – говорить мешканка пансіонату.

Геріатричний пансіонат став її рідною домівкою. Маленька кімнатка, яку ділить із лежачою сусідкою, дві полички в шафі, де акуратно поскладала свої речі, вікно, з якого дізнається про зміну дня і пору року. Михайлині Хомі звідси нікуди піти і таких, як вона, понад 300 осіб. Хоча більшість і мають дітей, але ті від них або ж цілком відмовились, або ж тільки час від часу навідуються. 75% пенсії кожного мешканця Пенсійний фонд перераховує на геріатричний пансіонат, а решту суми люди використовують на свій розсуд. Однак цих грошей на утримання будинку не вистачає, і фінансується пансіонат з обласного бюджету (всі будівлі перебувають у комунальній власності області). А ось земля, на якій розташований пансіонат, перебуває у власності міста. Тобто, життя людей у пансіонаті сьогодні залежить від волі трьох господарів.

Пансіонат не знає, скільки землі використовує

Межі території геріатричного пансіонату міськрада не затвердила, тому скільки гектарів землі в користуванні установи, точно невідомо. Пансіонат розташований поблизу лісу, поруч є комерційна стоянка і приватні гаражі, але це «загадкова» земля. Директор закладу говорить про те, що пансіонат користується 14,7 гектара, з яких 2,4 гектара Львівська обласна адміністрація в 2009 році віддала в постійне користування тоді новоствореній громадській організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»». А ось геріатричному пансіонату місто досі не передало землі в постійне користування.

«Ми нічого не можемо зробити, бо земля не в нашому користуванні. Навіть якщо, умовно, хотіли б щось побудувати, навіть коли б знайшли спонсора, щоб реабілітаційний центр зробити чи спортивний зал, то цього не можемо. Якщо б був акт, то ми б на своїй землі могли щось робити. Звісно, що всі рішення про якісь роботи на території ухвалює обласна рада, бо заклад на її утриманні – в комунальній власності», – говорить директор Львівського геріатричного пансіонату Микола Модь, який очолив установу в 2016 році.

У Львівській міськраді здивовані заявою директора пансіонату, бо дирекція закладу упродовж останніх 10 років не зверталась до мерії з проханням затвердити межі території і надати землю у постійне користування, про це заявила Радіо Свобода керівник юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич. Вона зазначила, що від 2009 року міська рада судиться, щоб позбавити громадську організацію «Діяльне милосердя» права на користування 2,4 гектара землі, і зараз шукає різні шляхи повернення цієї ділянки містові, бо впродовж 9 років на занедбаній території нічого не зроблено.

«До ухвалення закону про розмежування земель між землями державної та комунальної власності це один єдиний такий випадок на території Львова, коли Львівська обласна адміністрація розпорядилася в свій час земельною ділянкою, яка належить містові. На сьогодні тривають спільно з прокуратурою судові справи щодо повернення цієї земельної ділянки в комунальну власність. Ми жодним чином не збираємося зупинятися, будемо вживати всіх заходів для того, щоб ці землі повернути. Ми на виконкомі внесли зміни до детального плану території Личаківського району, тобто закріпили цю земельну ділянку, визначили її призначення як землі лікувальних закладів. Ми готові розглянути звернення геріатричного пансіонату, але нам потрібне це звернення з технічною документацією», – пояснила юрист мерії.

У мерії висловили переконані, що саме претендент на земельну ділянку – геріатричний пансіонат – мав звертатись із позовом до суду, і в разі позитивного рішення обласна адміністрація виконала б його і 2,4 гектара землі повернулись би у власність міста, відповідно, і в користування пансіонату. Також Львівська міськрада цю ділянку хоче перепрофілювати і відвести під зону центру ділової та громадської діяльності – тобто, тут можуть звести супермаркет і будинки.

Понад 40 судових слухань за 9 років

Від 2009 року відбулось понад 40 судових слухань у різних судах, але всі рішення ухвалені на користь громадської організації «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя», і на сьогодні в її постійному користуванні 2,4 гектара землі для житлової та громадської забудови. У грудні 2017 року, згідно з судовим рішенням, процедура Львівської обласної адміністрації щодо виділення землі законна. Земля в постійному користуванні, тому ніхто не може забрати її, пояснює адвокат Володимир Марусяк, який від 2013 року представляє інтереси ГО «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя». Бо керівник цієї громадської організації від коментаря Радіо Свобода відмовився.

«Після виділення ділянки в 2009 році через місяць почались судові спори за позовом міськради, прокуратури, які тривали до 2014 року. 2015-й був роком затишшя, і в 2016-му все відновилось. Чому? Диму без вогню не буває. Розпочався будівельний бум у Львові від 2014 року і фактично було дуже багато охочих будувати на цій землі. Ця ділянка цікава тим, що вже має технічну документацію. Надходили до громадської організації «Діяльне милосердя» пропозиції від недобросовісних забудовників, які хотіли там будувати багатоквартирний будинок. Почули відмову, тому що там має бути соціальна структура. Почалась кампанія з дискримінації нашої організації. Забрати землю, а кому віддати? Міській раді? Але земля у її розпорядженні. Громаді? Але вона у власності громади. Громадська організація не може продати чи подарувати цю ділянку, а може самостійно щось будувати чи відмовитись від права користування нею», – каже Володимир Марусяк.

За словами адвоката, допоки тривають судові процеси, ГО «Діяльне милосердя» нічого на ділянці площею 2,4 гектара не будуватиме. Грошей на будівництво немає, каже він, треба шукати інвестора, але будуть враховані соціальні та комерційні інтереси. Тобто, на 2, 4 гектара землі можуть збудувати багатоквартирний будинок, дитячий садочок. Але дозвіл на будівництво надає міська влада.

Волонтери говорять про нищення пансіонату

Чим саме займається ГО «Діяльне милосердя» від 2009 року? Чому дев’ять років тому Львівська обласна адміністрація (тодішній керівник Микола Кміть) надала 2,4 гектара землі громадській організації, яка лише кілька місяців як була створена, не здобувши довіри в суспільстві, яка донині невідома? Звідки були гроші в громадської організації на виготовлення технічної документації на земельну ділянку? До слова, земельна ділянка не досліджена геодизистами, тому, чи можна взагалі на ній щось будувати? Громадські активісти й волонтери, які допомагають мешканцям геріатричного пансіонату, переконані, що чиновники міської та обласної рад, представники прокуратури, дирекція геріатричного пансіонату не шукають єдиного механізму повернення землі.

Громадський активіст Олеся Дацко побоюється, що геріатричний пансіонат поступово доведуть до руйнації, а велику територію забудують котеджами, бо ж ділянка біля лісу дуже приваблива для різних забудовників.

«Судячи з того, як пишуться позови міською радою, прокуратурою, реально маючи досвід судових справ, бачу, що все це завідомо програшно. Є десятки шляхів, щоб повернути цю ділянку 2,4 гектара у власність міста й передати у користування будинку для літніх людей. Усі ці судові позови зумисно пишуться так, що суд не може ухвалити іншого рішення, навіть якби хотів. Ніхто навіть не сумнівається, що хочуть забрати під будівництво землю. Це проектувалось спеціально під будівництво. Стільки часу утримувати цю земельну ділянку для фіктивної громадської організації «Діяльне милосердя» без політичної підтримки неможливо. Я два роки шукаю, чим ця організація займається і, окрім реєстру осіб, не знайшла жодної їхньої акції, не знайшла звіту про господарську чи іншу діяльність. За 9 років, маючи землю в користуванні, нічого не зроблено, і є всі підстави звернутись і вилучити з використання ці 2,4 гектара. І директор пансіонату не подав жодного позову до суду», – зазначила Радіо Свобода громадський активіст Олеся Дацко.

Від рішення суду і волі міської влади залежить, яка будова може вирости поруч із геріатричним пансіонатом, який так потребує ремонту і нових приміщень. Адже з кожним роком дедалі більше людей звертається з проханням знайти тут свій куточок на схилі віку. Та й з огляду на факт старіння української нації – без таких будинків не обійтись.