Законопроект «Про національну безпеку», який підтримала Рада національної безпеки та оборони, лише декларує зміни, які має впроваджувати Україна для інтеграції в НАТО, зазначає вйськовий експерт Сергій Грабський. При чому, за найоптимістичнішим його прогнозом, шлях до членства в Альянсі триватиме не менше п’яти-семи років. Тим часом, застерігає експерт з питань безпеки Василь Богдан, загроза суттєвої військової ескалації нависає не тільки над Україною, а й над усім світом.
Законопроект про національну безпеку визначає пріоритетом для України наближення до стандартів Євросоюзу та НАТО, причому не тільки у суто військовій сфері, зазначає військовий експерт Сергій Грабський.
Неможливо побудувати сучасні Збройні сили без матеріальної та соціальної підтримки військовослужбовцівСергій Грабський
«Якщо подивитися на весь комплекс заходів, що ведеться в НАТО – тільки 25-30% складає військовий аспект. Адже неможливо побудувати сучасні Збройні сили без матеріальної та соціальної підтримки тих самих військовослужбовців, без наближення до загальноєвропейських стандартів. Саме тому ця робота більше суспільна, аніж військова», – пояснив він в ефірі «Ранкової Свободи».
Грабський нагадує, що Україна вже брала участь у спільних навчаннях з країнами НАТО, незважаючи на невідповідність окремих технічних характеристик.
«Йдеться в першу чергу про законодавче та політичне оформлення цього союзу, а технічні стандарти, вибачте за тавтологію – справа технічна. Польщі, зокрема, знадобилося більше десяти років після вступу в НАТО, щоб наблизити свої збройні сили до стандартів НАТО, а в першу чергу були прийняті політичні рішення, які забезпечували і політичну систему, і економічне зростання, і соціальні стандарти», – нагадує Грабський.
Одним із таких європейських стандартів, який ще має впровадити Україна, є переосмислення функцій Міністерства оборони. Експерт наполягає, що очільник цього відомства має бути цивільною особою.
«Міністр оборони – це, з одного боку, посада політична, яка забезпечує керівництво Збройними силами відповідно до тієї політичної сили, яка знаходиться при владі. А якщо в більш примітивному сенсі, то це, власне, є завгосп, який забезпечує життєдіяльність Збройних сил. Саме в цьому питанні полягає так званий демократичний контроль», – впевнений він.
Водночас Грабський зазначає, що будь-який законопроект є лише декларацією змін, а не їх рушієм по суті, та й бюрократія НАТО не дає підстав чекати на швидке набуття членства.
Процедура набуття членства в НАТО може зайняти щонайменше п’ять-сім роківСергій Грабський
«Сама процедура набуття членства в НАТО може розтягнутися на три-п’ять років навіть за позитивним рішенням. Тобто шлях досить тривалий. За виключно позитивної ситуації наших досягнень це може зайняти щонайменше п’ять-сім років», – прогнозує фахівець.
Членство України в НАТО залежить від зовнішньополітичних чинників, а не від внутрішньої політики, вважає політолог Олександр Палій.
Для членства України в НАТО необхідна насамперед політична воля США, а також Німеччини, Франції, БританіїОлександр Палій
«Для членства України в НАТО необхідна насамперед політична воля Сполучених Штатів Америки, а також провідних європейських держав на зразок Німеччини, Франції, Британії. Що стосується таких суто технічних показників, як наближення стандартів НАТО, модернізація Збройних сил, то, в принципі, в Україні станом на сьогодні уже дуже багато цих вимог досягнуто», – констатує політолог.
Таким чином, на його переконання, зовнішні чинники зараз вирішують більше, ніж внутрішні.
При цьому експерт з питань безпеки Василь Богдан схильний вважати, що зовнішньополітична ситуація, в якій зараз існує Україна, не набагато стабільніша за внутрішню.
Світ стоїть перед вибором: чи включитись у підготовку миротворчих ініціатив, чи нарощувати озброєння і тихенько скочуватись в прірву Третьої світової війниВасиль Богдан
«Є всі підстави багатьом експертам і політикам говорити про те, що назріває глобальний конфлікт, до речі, із застосуванням ядерної зброї. Тому зараз світ стоїть перед вибором: чи активно включитись у підготовку та ухвалення відповідних миротворчих ініціатив на глобальному рівні і попередити сповзання світу в цю катастрофу, чи нарощувати озброєння, в тому числі і ядерне, і тихенько скочуватись в цю прірву Третьої світової війни», – впевнений Богдан.
Водночас російська агресія на Донбасі та окупація Криму дають Україні підстави і надалі реформувати сектор безпеки, зазначає він.
«Проект закону про національну безпеку України, який ухвалений на РНБО, якраз і спрямований на те, щоб створити законодавчу базу для подальшого реформування сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО. Кінцевим результатом повинно стати членство в НАТО і в Європейському союзі».
На думку фахівця, навіть вже наявні зміни в оборонній сфері дозволяють стверджувати, що Україна здатна протидіяти агресору на високому управлінському рівні. Проте зупинятися рано, переконаний він.
Усвідомлення загроз із боку Росії спонукають Захід, НАТО і українське військово-політичне керівництво до проведення реформВасиль Богдан
«Усвідомлення всіх цих речей щодо загроз із боку Росії, і розуміння, що все-таки Україна може бути і є форпостом демократії на південно-східному фланзі НАТО, спонукають Захід, НАТО і українське військово-політичне керівництво до проведення тих реформ, які б не тільки наблизили, а й створили ті стандарти НАТО, які повинні бути в Збройних силах України і взагалі в секторі безпеки і оборони».
Невідповідність реалій ЗСУ стандартам НАТО, на думку Богдана, необов’язково має стати на заваді інтеграції України в Альянс.
«Якщо взяти ті країни колишнього соціалістичного табору, які були швиденько прийняті в НАТО і в ЄС, то переважна більшість із них не відповідала тим стандартам ні НАТО, ні ЄС, але політична складова тоді змушувала Захід діяти саме в такому напрямку. Тому Україна по своєму становищу, своїх стандартах вже майже готова до цих заходів і перспектива – вона завжди є», – міркує експерт.
Він також додає, що наступним кроком з боку США могло б стати визнання України основним союзником поза НАТО – тобто державою, з якою Сполучені Штати підтримують тісні військові відносини, хоча вона й не є членом Альянсу.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
