Доступність посилання

ТОП новини

«Кругообіг грошей» довкола «Приватбанку» (світова преса)


У міжнародній пресі є публікації, в яких розслідуються схеми виведення коштів із «Приватбанку» до його націоналізації в грудні позаминулого орку. Також є статті про попередження спостерігачів ОБСЄ, що обидві сторони конфлікту на Донбасі готуються до його продовження або навіть і ескалації. А британський військовий історик Ентоні Бівор вважає заборону Україною на ввезення його книги «Сталінград» у російському перекладі «нерозумною».

Агентство Reuters пише про «кругообіг грошей» довкола «Приватбанку» за попередніх власників – із цих коштів 1,7 мільярда доларів опинились в офшорах.

В розслідуванні, проведеному агенцією, розповідається про одну зі схем, коли компанія Profit підписала угоду на 48,5 мільйонів доларів з британською компанією Trade Point Agro Limited в 2014 році. Ця схема, як вважають українські прокурори, є «потенційною злочинною схемою», за допомогою якої 1,7 мільярда доларів перевели з «Приватбанку» в офшори.

Агентство розповідає, що Profit взяла кредит у «Приватбанку» і заплатила базованій у Лондоні Trade Point Agro Limited гроші за постачання понад 24 тисяч тон поліетилентерефталату – полімеру, який використовується, зокрема, для виготовлення контейнерів із пластику. Про це свідчать документи, які фігурують у позові Profit – ця компанія хоче повернення грошей, бо товар так і не був поставлений.

Натомість Trade Point Agro Limited перевела гроші в кіпрську філію «Приватбанку», як каже українська прокуратура. А коли український суд постановив, що Trade Point Agro має провернути гроші фірмі Profit, лондонська компанія не подавала апеляцію і не повернула гроші.

Ця оборудка є однією з тем досудового розслідування, яке все ще триває, щодо того, чи посадовці «Приватбанку» виводили кошти з нього через сумнівні кредити, до яких були залучені десятки компаній.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк вважає цю справу «лакмусовим папірцем» на те, чи є ефективною боротьба з корупцією, успіх в якій є запорукою отримання Україною міжнародних кредитів.

«Приватбанк», нагадує агентство, був націоналізований у грудні 2016 року, і НАБУ нині розслідує, чи банк на порушення закону давав кредити компаніям, пов’язаним з двома олігархами – Ігорем Коломойським та Генадієм Боголюбовим, які були власниками банку до його націоналізації.

У статті також нагадується, що Вищий суд у Лондоні минулого місяця заморозив деякі з міжнародних активів Коломойського та Боголюбова.

Розслідування, проведене на замовлення Нацбанку України в 2017 році, пише агентство, виявило, що «Приватбанк» принаймні десять років використовував схеми відмивання грошей та тіньові оборудки, за якими 95 відсотків корпоративних кредитів роздавались фірмам, пов’язаним з власниками. Коломойський заперечує це, називаючи результати розслідування «нісенітницею», каже агенція.

Але журналісти Reuters виявили, що деякі з цих фірм отримали кредити або плату за товари, які вони так ніколи й не поставили – що є типовим для підставних компаній. З дев’яти компаній, які журналісти відвідали в Лондоні та Україні, жодна не працювала за вказаними адресами, читаємо в статті.

Провідне видання Ірландії The Irish Times пише про попередження спостерігачів ОБСЄ щодо можливої підготовки до нового спалаху бойових дій на сході України.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ завила, що жодна зі сторін не дотримується Мінських угод 2015 року. Ці угоди не змогли зупинити бойові дії, внаслідок яких понад 10 300 людей загинуло і мільйон шістсот тисяч стали вимушеними переселенцями.

Газета посилається на Александра Гуґа з місії ОБСЄ, який сказав, що замість відведення озброєнь, розведення сил та розмінування виглядає на те, що сторони роблять зворотне.

За його словами, все вказує на те, що сторони готуються до продовження конфлікту і «навіть до його ескалації».

Все це збігається в часі з підготовкою до нового раунду переговорів між американським та російським посланцями Куртом Волкером та Владиславом Сурковим щодо владнання конфлікту в Україні. Цей конфлікт за майже чотири роки, як зауважує газета, зіпсував відносини між Сходом та Заходом і змусив запровадити західні санкції проти Росії.

Це буде перша зустріч після того, як наприкінці грудня Білий дім США затвердив поставки летальної зброї Україні, включно з високоточними протитанковими ракетами. «Джавеліни» не з’являться в Україні ще кілька місяців, але Київ запевняє, що буде використовувати їх лише з «захисною» метою для відбиття атак противника.

Часопис також зазначає, що Москва скритикувала ухвалення українським парламентом закону, який називає утримувані сепаратистами терени «тимчасово окупованими територіями» і офіційно називає Росію державою-«агресором» і покладає на Москву відповідальність за руйнацію та втрати через конфлікт, що триває.

Британська газета The Daily Telegraph пише про британського військового історика Ентоні Бівора, який назвав рішення України про заборону ввезення його книжки «Сталінград» «нерозумною».

Він закликав політиків боротися з цензурою після цієї заборони.

Написана в 1998 році, книжка «Сталінград» стала міжнародним бестселером, і вона опинилася в списку з 24 іншими книжками, ввезення в Україну яких заборонено, як пише газета, за «антиукраїнський» зміст.

Бівор у книжці згадує випадок вбивства українськими поліцаями єврейських дітей за наказами німецької СС.

Сергій Олійник з Національної ради з питань телебачення і радіомовлення натомість каже, що розповідь про це не доведена і спирається на ненадійні матеріали радянських спецслужб.

Бівор натомість пояснює, що використовував «цілком надійні німецькі джерела, а не радянські».

Історик назвав заборону нерозумною і сказав, що таку позицію держави «не можна буде втілити».

Бівор додав, читаємо у статті, що «обов’язком науковців та істориків є боротися (з забороною), аби зупинити використання «історії» як форми патріотизму або для підтримки конкретно політичних поглядів».

Видання зазначає, що українська Комісія з прав людини, міністр закордонних справ Канади та посольство Великої Британії в Києві закликали скасувати заборону на ввезення книжки.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG