Росія досі перебуває під санкціями ПАРЄ, тому що порушила базові цінності Ради Європи, нагадує заступник міністра закордонних справ Тарас Качка. Так він прокоментував нещодавню заяву генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда про те, що анексія та військова агресія буцімто не є підставою позбавляти Росію права голосу в Парламентській асамблеї. А юрист-міжнародник Геннадій Друзенко запевняє: згода дозволити російській делегації повернутись до сесійної зали на її умовах поставить під сумнів доцільність існування Ради Європи.
Доповідь «Гуманітарні наслідки війни в Україні», яку 23 січня представлятимуть в ПАРЄ, має важливе значення для України, каже експерт-міжнародник Олександр Сушко, адже вона транслює українську позицію.
Є потужні сили в ПАРЄ, які намагаються повернути Росію, будуть високопоставлені візитери, які намагатимуться переконати ПАРЄОлександр Сушко
«Цей документ, будучи представленим, допоможе легітимному доведенню правоти української позиції. Очевидно, що є і потужні сили в ПАРЄ, які намагаються повернути Росію, і, власне, є сама Росія, яка намагається грати розділяючи, намагається поглибити розкол в рядах парламентарів. Від Росії будуть високопоставлені візитери, які намагатимуться переконати ПАРЄ ухвалити інше рішення, яке би дозволило Росії повернутися до зали без виконання резолюції», – припускає Сушко.
Радник міністра закордонних справ України Тарас Качка підкреслює, що доповідь навряд чи стане причиною радикальних змін у ставленні Ради Європи до російської агресії.
Доповідь призначена для того, щоб Європа уважніше поставилась до аспектів війни в УкраїніТарас Качка
«Вона (доповідь – ред.) більше призначена для того, щоб Європа в цілому уважніше поставилась до певних аспектів війни в Україні та до тих гуманітарних наслідків, які вона несе», – зазначив Качка в студії «Ранкової Свободи».
Напередодні перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй Facebook-сторінці повідомила, що генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд назвав дії Росії недостатньою підставою для санкцій.
Коментуючи ці слова Ягланда, Тарас Качка зазначає, що важливо наголошувати на ціннісному аспекті російсько-українського протистояння, адже Рада Європи в першу чергу опікується власними цінностями, а не захистом інтересів окремих країн.
В рамках Ради Європи Росія порушує принципи організаціїТарас Качка
«Україна в рамках Ради Європи говорить про те, що Росія порушує принципи цієї організації, саме тому на неї мають бути накладені певні санкції. Це навіть не санкції як покарання, це певні вимоги, які мають бути виконані для того, щоб Росія повернулась до нормального (статусу – ред.)», – пояснює заступник голови МЗС.
Новообраний голова ПАРЄ Мікеле Ніколетті, хоч і поставив підпис під вотумом недовіри своєму попереднику Педро Аграмунту і голосував за антиросійські санкції, все ж є соціалістом, нагадує Качка.
«В ідеології європейських соціалістів завжди було і залишиться, що подолання конфліктів з Росією може відбуватись лише через примирення, певне братання та розуміння один одного. Тому тут треба розуміти, що очікувати від нього жорсткої антиросійської риторики не варто, але при цьому це людина, яка буде послуговуватись принципами», – вважає чиновник.
Качка зазначає, що позиція України в ПАРЄ залежить від того, на яких посадах під час чергової сесії будуть українські делегати. Однак, на його думку, в питанні внутрішньо переміщених осіб, яким присвячена значна частина доповіді, Київ зміг взяти ситуацію під контроль.
«Є багато проблем, тому що це – масове явище, більше від мільйона людей. Тому Україна ніколи не говорить, що в нас все ідеально, все виважено… Але при тому всьому Україна в цілому з цією проблемою справляється, тому що Україна не стала джерелом нелегальної міграції біженців з України в Європу. Тобто це не є гуманітарна катастрофа», – міркує він.
Менш оптимістичний правник-міжнародник Геннадій Друзенко. На його переконання, Україні в ПАРЄ бракує тієї суб’єктності, яку має Росія.
«Якщо Росія може собі дозволити, і, на жаль, ця політика дає зараз позитивні для Росії плоди, просто ігнорувати, не платити внески, не призначати делегацію, то важко собі уявити, щоб схожі демарші робила Україна, яка по руках і ногах пов’язана залежністю від ЄС і насамперед глобальних фінансових структур».
Водночас експерт переконаний, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи означатиме неспроможність цього органу.
Повернення Росії означатиме, що Рада Європи вичерпала себе як організаціяГеннадій Друзенко
«Повернення Росії означатиме, що Рада Європи, як колись Ліга націй, просто вичерпала себе як організація, яка здатна не просто декларувати щось, а встановлювати певні цінності і правила поведінки для країн», – стверджує Друзенко.
Хоча він сумнівається в тому, що за такого сценарію Україна вийде зі складу ПАРЄ, тим не менш припускає, що доцільність подальшого членства буде під питанням.
Тарас Качка, зі свого боку, зазначає, що майданчики на кшталт ПАРЄ не дають інструментів для швидкого та рішучого врегулювання конфліктів. Натомість він закликає зважати на динаміку.
Ми стратегічно виграємо в Росії, тому що зрозуміло, хто накоїв шкодиГеннадій Друзенко
«Ми на сьогоднішній день стратегічно виграємо в Росії, тому що очевидно зрозуміло, хто накоїв шкоди за останні чотири роки, ні в кого сумнівів немає. Всі розуміють, чого хоче Росія, вона хоче не лише повернутись, знову увійти в клуб, а нав’язати свою волю, на своїх умовах увійти до клубу».
Таким чином, підсумовує заступник міністра закордонних справ, основна складність для української делегації під час чергової сесії полягатиме в тому, щоб зберігати динаміку протистояння спробам Кремля нав’язати ПАРЄ свої правила.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
