Українці вийшли на акції до Дня Соборності, вишикувалися у «живі ланцюги» як у Києві, так і в інших містах і містечках. 99-а річниця Акту Злуки УНР і ЗУНР набуває нового, вагомішого звучання в контексті протидії російській агресії та окупації Криму й частини Донбасу, стверджують як політики, так і експерти.
Кількасот людей з синьо-жовтими прапорами, частина – в одностроях армії УНР, вийшли на міст Патона у Києві. Їх супроводжували поліцейські машини та реконструйований панцерник часів Української Народної Республіки. Українці з різних регіонів спілкуються, співають пісень, а в один момент утворюють «живий ланцюг», що символічно з’єднує правий та лівий береги Дніпра. Так виглядала акція «Живий Ланцюг Соборності», приурочена до 99-ї річниці Акту Злуки між УНР та ЗУНР та 100-річчя проголошення Україною Незалежності.
На четвертому році незаконної анексії Криму та українсько-російського збройного протистояння, яке фактично триває на Донбасі, історична дата 22 січня набуває набагато більшої ваги для українського громадянського суспільства, заявив Радіо Свобода координатор «Живого Ланцюга Соборності» Вадим Васильчук.
Наша щорічна акція стала ще більш актуальною. Зустрінемося в українському Донецьку, Луганську та СімферополіВадим Васильчук
«Наша щорічна акція стала ще більш актуальною. Нині чим більше ми показуватимемо прикладів соборності, як символічних, так і реальних, в історії, в наших кольорах, тим більшим буде розуміння, що ми – єдині, неподільні. Тому що насправді хлопці на Донеччині, на Луганщині та у Криму так само пам’ятають про соборну Україну. Ми з ними декілька разів робили подібні заходи у минулі роки. І коли ми зараз їм показуємо наші вітання з Києва – я певен, вони передають нам свої вітання звідти. Наприкінці скажу: зустрінемося в українському Донецьку, Луганську та Сімферополі», – підсумовує активіст.
Серед учасників «живого ланцюга» – і студенти, і люди середнього віку, і пенсіонери, як цивільні, так і ветерани бойових дій на Донбасі.
Радіо Свобода зустріло тут представників різних регіонів: від Києва, Львова і українського сходу до Криму.
Кримчани поділилися своїм ставленням до Дня Соборності та своїми життєвими історіями, на які вплинула анексія півострова.
Цього року День Соборності та річниця Злуки УНР та ЗУНР отримали особливу увагу політиків та посадовців. Якщо на мості Патона у «Ланцюгу Соборності» брали участь активісти без партійних прапорів, то найбільші українські партії 22 січня провели власні акції – як у Києві, так і в регіонах.
Український прапор активісти розгорнули навіть на адміністративній межі з анексованим Кримом.
Зі свого боку, перші особи держави теж привітали українців з Днем Соборності.
«Ми всі різні, але нас об'єднують спільні цінності, спільні ідеали та устремління. Ми – велика міцна родина всіх громадян України. Від заходу на схід, від півночі до півдня – Україна неподільна, соборна і єдина!» – написав президент України Петро Порошенко у Facebook.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман нагадав, що об’єднання стало можливим завдяки Акту Злуки, який проголосили на Софійській площі в Києві в 1919 році.
«Об’єднати роками розділені українські землі в межах однієї держави – такою була мрія керівників ЗУНР і УНР. І 22 січня 1919 року це стало реальністю», – написав Гройсман у соцмережах.
Споконвічний ворог нашої незалежної держави – Росія – знову марить поневоленням УкраїниАндрій Парубій
Голова Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що Акт Злуки назавжди об’єднав схід і захід України. «Цей акт показав не тільки єднання українців в одній соборній державі, а й усвідомлення ними себе як єдиної нації, єдиної неподільної країни», – йдеться в привітанні спікера парламенту. Він підкреслив, що історія повторюється: «Споконвічний ворог нашої незалежної держави – Росія – знову марить поневоленням України».
Також він нагадав, що саме цього дня Україна проголосила свою Незалежність, і закликав згадати воїнів-захисників УНР.
І звичайні українці, й політики від початку російської збройної агресії дедалі більше усвідомлюють, що нинішня Українська держава – це спадкоємець УНР, а не Української радянської республіки, що Незалежність здобута у боротьбі, а не просто стала наслідком розпаду імперії, зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Цибулько.
Україна вже усвідомлюється її громадянами як спадкоємниця не УРСР, а УНР. Радянська доба – це насправді був період окупації УНРВолодимир Цибулько
«Століття, що минуло, перетворило ці події в «чисту історію». Вже немає живих свідків цієї події. Але зміст цих дат починає змінюватися: Україна вже усвідомлюється її громадянами як спадкоємниця не УРСР, а УНР. Нині діючі інституції, як-от Національна академія наук, «Укрінформ» та інші – засновані в часи УНР. Не випадково Порошенко сьогодні говорив про спадкоємність нинішньої держави від Української Народної Республіки. Так, наразі це ніяк не оформлено у законодавстві. Тож Україні треба наново наголосити, зокрема і на міжнародному рівні: радянська доба – це насправді був період окупації УНР. Нині ми згадуємо , що українці воювали за свою незалежність. Фіни й українці були провайдерами розпаду імперії, але Фінляндії тоді, на початку ХХ століття вдалося вибороти незалежність, а Україні через низку чинників – ні», – каже політолог.
День Соборності України відзначається щорічно в день проголошення 22 січня 1919 року Акту злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в єдину українську державу.
