Брюссель – За лічені дні початку 2018 року українські аграрії повністю вичерпали квоти на безмитне постачання меду, виноградного та яблучного соку, пшениці й кукурудзи на європейський ринок. Щороку ця ситуація повторюється на тлі нарікань працівників сільського господарства на те, що ці квоти надто обмежені. Тим часом, на думку фахівців, Києву буде нелегко «прорватися» крізь обмеження, які накладає на Україну європейське аграрне лобі, Єврокомісія та окремі столиці, які захищають своїх власних фермерів та аграріїв. Тож як і коли можна було б збільшити ці тарифні квоти?
Дійсно, квоти на низку сільськогосподарських товарів, які Україна експортує до ЄС, доволі обмежені. Це пов’язано із тим, що ці товари європейські виробники вважають надто чутливими, тож природно, що співдружність, як і будь-який інший гравець міжнародного торговельного ринку, намагається захистити своїх виробників. Тим часом, як ці безмитні квоти передбачені Угодою про зону вільної торгівлі, їх впровадили як автономні торговельні преференції ще в 2014-му, а згодом у 2016-му як жест європейської підтримки України, яка постала перед цілою низкою викликів. Квоти з року в рік швидко вичерпувалися, що, власне, не означало, що подальший доступ товарів на ринок Європейського союзу припинявся: мед, зерно, товари садівництва та інше продовжують постачатися, але вже зі сплатою мита.
Діалог щодо перспектив збільшення цих безмитних квот між Києвом та Брюсселем не припиняється, пояснює керівник торговельного сектору представництва України при ЄС Назар Бобицький. Консультації йдуть не просто, бо «європейське аграрне лобі намагається захистити своїх виробників», каже він.
Вони не зацікавлені у збільшенні квот. Триває непроста дискусія із євроустановами. Але відступати ні ми, ні уряд не маємо наміруНазар Бобицький
«Вони не зацікавлені у збільшенні квот, адже для них це означає додаткову конкуренцію якісних і відносно недорогих аграрних та харчових товарів з України. Тому триває непроста дискусія і навіть боротьба у рамках цього діалогу із євроустановами. Але відступати ні ми, ні уряд не маємо наміру», – запевняє дипломат.
Низка квот взагалі не використовується – дипломат
Але слід пам’ятати й те, що низка квот взагалі українцями не використовується. Наприклад, яловичина, свинина й інші товари – вирощування, порядок забою, їхнє приготування ще не відповідають фіто-санітарним нормам ЄСНазар Бобицький
Бобицький тим часом нагадує, що Угода про асоціацію передбачає щорічне автоматичне збільшення тарифних квот для низки товарів. Зокрема, квота на експорт пшениці підлягає щорічному зростанню на 50 тисяч тонн.
«Але слід пам’ятати й те, що низка квот взагалі українцями не використовується, – зауважує дипломат. – Наприклад, яловичина, свинина й інші товари – вирощування, порядок забою, їхнє приготування ще не відповідають фіто-санітарним нормам ЄС. Ще йдуть переговори із ЄС щодо сертифікації системи контролю якості цих товарів. Тож значний потенціал зони вільної торгівлі ми ще не використовуємо».
Економіст та старший аналітик вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд закликає ЄС: «збільшіть (або скасуйте) ці квоти»
Старший науковий співробітник варшавського Центру східних досліджень Войцех Конончук каже, що можливість скасування мита на більші обсяги українського імпорту до ЄС залишається можливим, однак тут йдеться про віддалену перспективу.
Європейське аграрне лобі дуже потужне. Розраховувати на те, що найближчими місяцями чи навіть роками Брюссель пустить на ринок ЄС український експорт без мита, не можна. Цього не будеВойцех Конончук
«Європейське аграрне лобі дуже потужне, – каже польський аналітик. – Представники таких потужних країн-виробників сільськогосподарської продукції, як Франція, Німеччина, Польща, Іспанія, та інших в першу чергу думають про своїх аграріїв та фермерів. Розраховувати на те, що найближчими місяцями чи навіть роками Брюссель пустить на ринок ЄС український експорт без мита, не можна. Цього не буде».
Що може послабити переговорну позицію Києва?
Точніші терміни можливих змін у тарифних квотах називає співробітник брюссельського Центру європейських політичних досліджень Артем Ремізов. Він підрахував, що на офіційному рівні переглянути тарифні квоти для українських виробників буде можна десь аж у 2022 році.
Це стане можливим тільки десь після 5 років дії Угоди про асоціацію та ЗВТАртем Ремізов
«Це стане можливим тільки десь після 5 років дії Угоди про асоціацію та ЗВТ. Це якраз і передбачено цією угодою, а наразі такі преференційні умови нам надає Євросоюз», – каже він.
Експерт зауважує, що можливість перегляду тарифних квот також значною мірою залежить від того, як Україна виконує положення, передбачені зоною вільної торгівлі.
«Це впливатиме на нашу переговорну позицію. Скажімо, питання заборони експорту лісу-кругляка чи новий проект закону щодо держзакупівель, так зване «купуй українське» – все це може ускладнити українські позиції на переговорах. На думку ЄС – це порушення положень асоціації та зони вільної торгівлі», – вважає Артем Ремізов.
