Студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка довелося на місяць перейти на самостійне навчання, тому що корпуси ВНЗ мають застарілу систему опалення, розповів проректор КНУ Володимир Бугров. Він сподівається, що корпуси в районі «Виставкового центру» все ж будуть утеплені. Голова Студентського парламенту Станіслав Гречка запевняє, що навчальний процес від змін не постраджав. А проректор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк побоюється, що необхідність заощаджувати на комунальних послугах шкодить якості освіти студентів.
Проректор КНУ імені Шевченка Володимир Бугров просить не плутати поняття: мова йде не про дистанційне навчання, тому що такий формат для студентів стаціонару не передбачений. На них, уточнює Бугров, чекає місяць самостійної роботи.
Робочий час студента складається не лише з часу, коли він перебуває в аудиторіїВолодимир Бугров
«Робочий час студента складається не лише з того часу, коли він перебуває в аудиторії, це так звані аудиторні заняття. Робочий час студента становить шість днів по дев’ять годин, тобто 54 години, з яких максимально 30 може бути перебування в аудиторії», – пояснює освітянин в ефірі «Ранкової Свободи».
Із проханням обмежити перебування в навчальних корпусах до керівництва вишу звернулися самі студенти, згадує проректор. Це сталося ще навесні минулого року і пов'язане з тим, що частина будівель має застарілі системи опалення.
Частина корпусів мають припливну теплову вентиляціюВолодимир Бугров
«Частина наших корпусів побудована тоді, коли були інші стандарти енергопостачання. Вони мають так звану припливну теплову вентиляцію. Тобто закачувалося повітря, яке нагрівалося через величезні теплонагрівачі, далі закачувалось тепле повітря. На сьогоднішній день це величезні витрати енергоресурсів», – каже Бугров.
Мова йде про декілька корпусів КНУ імені Шевченка в районі «Виставкового центру» , а також частину будівлі на вулиці Мельникова. Взимку, стверджує Бугров, ці приміщення не можуть бути нагріті до прийнятної температури.
Слова проректора підтверджує і голова студентського парламенту КНУ Станіслав Гречка. Дискусії з цього приводу, за його словами, почалися ще минулої зими.
Ми звернулися до представників університету із проханням зменшення перебування студентів у корпусахСтаніслав Гречка
«Порадившись зі студентами та студентськими організаціями, офіційними та неофіційними, ми звернулися до представників університету, до ректорату, до проректорів із проханням розробити можливість зменшення на цей період перебування студентів у корпусах», – згадує він.
Гречка зізнається, що для нього та його товаришів по вишу ажіотаж навколо рішення керівництва університету було сюрпризом. Він зазначає, що студенти і так мали канікули в січні після сесії.
Набір предметів, які ми мали складати, залишається таким, як єСтаніслав Гречка
«Насправді все те навантаження, весь той набір і предметів, курсів і форм контролю, які ми мали складати, залишається таким, як є. Можливо, якісь позиційні зміни – просто перестановка місцями», – запевнив він.
Раніше міністр освіти й науки Лілія Гриневич заявила, що університет має право самостійно вирішувати, як йому краще організувати навчальний процес.
Холод у приміщеннях – лише ознака проблеми, коріння якої Володимир Бугров вбачає в низькій енергоефективності будівель.
Три корпуси, найхолодніші, на «Виставці» будуть утепленіВолодимир Бугров
«Ми три роки поспіль брали участь у конкурсі за кошти Кіотського кліматичного протоколу. Нарешті наприкінці минулого року ми виграли, і ці три корпуси, найхолодніші, на «Виставці» будуть утеплені. Але якщо ми заробили 281 мільйон (надходження від навчання студентів на контрактній основі за 2017 рік – ред.), то 100 мільйонів минулого календарного року, з 1 січня по 31 грудня, було витрачено на оплату послуг ЖКГ», – наводить цифри представник університету.
При цьому, зазначає він, з державного бюджету університет отримав 30 мільйонів гривень.
Економити на комунальних послугах змушені не тільки в столиці. Проректор Національного університету «Острозька академія» (Рівненська область – ред.) Петро Кралюк розповідає, що канікули в його виші триватимуть дещо довше, ніж планувалось. Проте запевняє, що студенти повернуться до занять вже в лютому.
Спостерігаємо тенденцію до скорочення фінансування вищих навчальних закладів державної форми власностіПетро Кралюк
«За останні роки ми спостерігаємо тенденцію до скорочення фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності. Щоб вижити, університети змушені брати велику кількість людей на контракт. Саме завдяки контракту ми оплачуємо роботу багатьох викладачів, а також необхідні комунальні затрати», – констатує він.
На переконання Кралюка, вищі навчальні заклади недостатньо широко застосовують енергозберігальні технології.
Є навчальні заклади в Україні, які зуміли отримати кошти, щоб здійснювати енергоаудит приміщеньПетро Кралюк
«Є, звичайно, вищі навчальні заклади, де ця робота поставлена на належному рівні. І навіть є такі навчальні заклади в Україні, що навіть у січні роблять відносно невеликі канікули, в них немає особливої потреби економити на енергоносіях. Але це ВНЗ, які зуміли отримати певні кошти для того, щоб здійснювати і енергоаудит своїх приміщень, і, відповідно, їх утеплити».
Енергоаудит, нагадує Кралюк, є першим кроком з утеплення, але і його більшість ВНЗ не можуть оплатити самостійно.
Могла б бути державна програма, щоб здійснити утеплення цих приміщеньПетро Кралюк
«Могла б бути якась державна програма, надання відповідних кредитів, які можна б було з часом повертати, для того, щоб здійснити утеплення цих приміщень. Тоді ця проблема з часом, з моєї точки зору, була б знята», – каже він.
Поки ж, визнає освітянин, економія на комунальних послугах завдає шкоди освітньому процесу, хоч викладачі й намагаються його перерозподіляти, аби надолужити пропущене.
«Довготривалі канікули мають негативне значення, тому що справді студенти перебувають удома, вони включені, швидше, в такий віртуальний навчальний процес. Ми намагаємось на січень у себе в виші організовувати виробничі практики, тобто люди їдуть на свої бази практик, де вони їх проходять, і так далі. Але, з моєї точки зору, це не той вихід», – зауважує Петро Кралюк.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
