Дарія Алі-Заде
Співробітники російського руху на захист прав виборців «Голос» нарахували понад півсотню порушень виборчого законодавства та випадків незаконної передвиборчої агітації усього за 20 днів російської передвиборчої кампанії.
У більшості випадків мова йде про зміст сюжетів на загальноросійських і регіональних телеканалах із помітними ознаками незаконної передвиборчої агітації за одного з кандидатів на посаду президента Росії. Згідно із російським законом, офіційна агітація може проводитися тільки після 17 лютого.
Організація «Голос» у своєму зверненні вимагає від Центрвиборчкому Росії вжити термінових заходів щодо припинення такої незаконної агітації, а від правоохоронних органів і від «Роскомнагляду» провести перевірки та притягнути винних до адміністративної відповідальності.
Спостерігачі заявляють: виборча кампанія Путіна проходить із застосуванням адміністративного ресурсу. Не кажучи вже про агітацію, яку, всупереч закону, вже розгорнули всі загальнодержавні телеканали.
Висвітлення з одного боку
Передвиборча кампанія Володимира Путіна почалася на заводі «ГАЗ», де він після питання стурбованих робітників скромно признався, що все ж має намір балотуватися на посаду президента Росії. І через кілька хвилин зробив перший хід – оголосив про повний і беззастережний розгром угруповання «Ісламська держава» в Сирії. А через тиждень ще й війська вивів, особисто прилетівши на авіабазу Хмеймім.
Потім була велика прес-конференція президента, після якої Путін з’явився до ЦВК, поставив пару підписів і щасливо пустив виборчу кампанію на самоплив. І вона розгорнулася.
11 січня Всеросійський центр вивчення громадської думки відзвітував: президент Путін очолив рейтинг довіри до політиків, та ще й досяг свого річного максимуму – 57,7 відсотка. Новинні випуски, які і раніше не обходилися без президента, ще активніше почали показувати все найкраще в лідері Росії.
Він вручає нагороди офіцерам, які воювали в Сирії. Милується новенькими трамваями на Тверському вагонобудівному заводі. Місце, до речі, обрано не випадково: у 2009-му, коли завод стояв на межі банкрутства, Путін приїхав і всіх врятував: наказав усій країні терміново замовити у Твері поїзди. Цього разу обіцяв знайти гроші на довгоочікуваний міст через Волгу – Тверська область зраділа.
Путін зустрічається з керівниками російських друкованих ЗМІ та з легкою посмішкою засуджує американську адміністрацію і «того персонажа», на якого вони нібито так марно зробили ставку.
Тут же з’являється документальний фільм «Валаам», у якому Путін розмірковує про віру, душу російської людини і національну ідею.
І, нарешті, – Путін у власному виборчому штабі, тисне руки волонтерам. У недільній програмі «Время» Путіну-кандидатові і його команді відвели дев’ять хвилин. Путіну-президентові -– ще добрячі півгодини.
Активісти з адміністрації
Одночасно в Росії триває збір підписів на підтримку Путіна. Цим займається, наприклад, громадська організація «Волонтери Перемоги», активісти якої – в основному студенти. У 2017 році організація отримала понад 60 мільйонів рублів субсидій із державного бюджету. Майданчики для збору підписів люб’язно надали регіональні відділення «Єдиної Росії».
Але підписи на підтримку «кандидата Путіна» збирають не тільки волонтери і не тільки за власним бажанням. У Санкт-Петербурзі в добровільно-примусовому порядку в зборі підписів змушують брати участь співробітників декількох підвідомчих мерії організацій, причому у вільний від роботи час. Про це на умовах анонімності газеті «Фонтанка» розповіла одна зі співробітниць Міського центру соціальних програм «Контакт».
На «рознарядку» зі збору підписів скаржилися і вчителі кількох шкіл Комсомольська.
В Алтайському краї студентів і працівників заводів ставити підписи привозили автобусами – про це зняв репортаж місцевий телеканал «Бійське телебачення».
А в Саратові вирішили діяти зовсім відкрито і заклик залишити підпис опублікували на сайті адміністрації. Щоправда, після наполегливих вимог журналістів заклик зняли.
У Чебоксарах збором підписів займалися «волонтери місцевої міськадміністрації».
Скандалом обернувся і збір підписів на курганських заводах «Курганхіммаш» і «Курганмашзавод»: на збір підписів у робочий час і на робочому місці в ЦВК поскаржилося обласне відділення КПРФ. У штабі Путіна зібрані підписи швидко анулювали. Після цього ЦВК заявила, що раз немає підписів, то немає і претензій.
У виборчому штабі Володимира Путіна призналися, що щодня отримують сигнали про порушення під час збору підписів, і додали, що переважна більшість таких повідомлень – «вигадки недоброзичливців».
І трохи про інших
Допущені до виборів конкуренти Володимира Путіна в ефірі загальноросійських телеканалів з’являються значно рідше, ніж чинний президент. А деякі – не з’являються зовсім.
Володимир Жириновський і Григорій Явлінський – два конкуренти Володимира Путіна, про яких на російських каналах поки не говорять погано.
Жириновському щастить більше. На російському телебаченні підкреслюють, що він першим отримав посвідчення кандидата на посаду президента, і розповідають про його робочі візити.
Ксенія Собчак, яка відразу після заяви про участь у виборах змогла взяти участь у найбільш рейтингових шоу як на каналі «Росія» у Андрія Малахова, так і на «Першому», після Нового року в новинах загальноросійських каналів згадується тільки під час перерахунку всіх кандидатів на посаду президента.
Якщо не брати до уваги Володимира Путіна, найбільше уваги російські канали приділяють комуністові Павлу Грудініну. Про нього говорили тільки в одному контексті і навіть з наростанням музики і лексики: його розкритикували, звинувативши в тому, що той приховав свої активи за кордоном. Критикувати Грудініна дозволили все тому ж Володимирові Жириновському – про нього, як ми вже сказали, погано на загальноросійських телеканалах зараз не говорять.
А прізвище Олексія Навального з екранів телебачення в Росії прозвучало тільки тоді, коли його вимовила Ксенія Собчак, ставлячи питання на прес-конференції Путіна 14 грудня минулого року.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
