Російська пропагандистська машина «націлилася» на європейські вибори 2019 року, пише одне із провідних брюссельських видань. Про те, чому шведи все частіше замислюються над вступом до НАТО, а кожна сім’я отримає брошури із інструкціями на випадок війни, розповідає газета, популярна в бізнес-колах та серед пересічних французів. Тим часом бельгійська державна телерадіомовна компанія повідомляє про труднощі зі зв’язком та інтернетом, які через війну переживають мешканці окупованого Донецька.
Брюссельське інтернет-видання EUobserver пише, що вочевидь, наступною великою мішенню для російської пропаганди будуть європейські вибори, що відбудуться наступного року.
«Наступного року громадяни об’єднаної Європи обиратимуть новий Європарламент. І тут виникає незручне запитання: а скільки місць отримає Росія. Не будьмо дітьми: втручання Росії в демократичні вибори вже не є винятком, це стає нормою», – цитує автор статті Ендрю Ретман данського євродепутата Єппе Кофорда, який виступив на сесійному засіданні євроустанови.
Прес-реліз Європарламенту свідчить: «Оркестрована Кремлем кампанія витоків, фальшивих новин, дезінформації та кібератак» мала вплив на референдум щодо виходу із ЄС Великобританії в середині 2016 року, а також не оминула вибори у Франції та Німеччині й минулорічний референдум про незалежність Каталонії».
Як зазначається у статті «Вибори в ЄС наступного року – під ризиком російського втручання», кремлівська дезінформаційна кампанія є «організованою стратегією, яка поширює однакові дезінформаційні історії якомога більшою кількістю мов, через якнайбільше каналів та все частіше», – цитує автор заяву єврокомісара європейської безпеки Джуліана Кінґа.
За його словами, підрозділ, який займається виявленням та розвінчуванням дезінформації, під назвою Stratcom, організований при зовнішньополітичній службі ЄС, лише за останні два роки задокументував понад 3500 прикладів кремлівської дезінформації в європейських ЗМІ.
Втім, бюджет, який виділяється Росією на пропаганду й дезінформацію не може порівнюватися з коштами, які надає ЄС для її розвінчування: штат Stratcom налічує 22 особи й бюджет 1,1 мільйона євро на рік. Тим часом, як указує іспанський євродепутат Естебан Гонзалес Понс, Росія витрачає на свої ЗМІ щонайменше 1 мільярд євро.
І хоча прокремлівські партії не набрали багатьох прихильників серед французьких і німецьких виборців, однак у Єврокомісії застерігають: «Якщо ми подивимося на опитування громадської думки, які визначають, скільки людей явно сприймають дезінформацію прокремлівських ЗМІ, то, на жаль, ми повинні зробити висновок, що російська дезінформація може бути надзвичайно успішною».
Автор матеріалу наводить приклади впливу російських «виробників фейків» на соцмережі та на вибори в США, які внаслідок цього впровадили пакет суворих санкцій, який контрастує зі значно м’якшим підходом ЄС.
Ретман пише, що американське казначейство та держдепартамент наразі готують список кількох сотень російських бізнесменів, які, як стверджують, мають зв’язки з Кремлем: «Цей список буде переданий Конгресу 29 січня, де буде ініційоване обговорення щодо можливості накладення на них візових заборон та заморожування їхніх активів…».
«Чи буде Євросоюз іти тим же шляхом, що й політика США? Тісніша координація дій між ЄС та США була б бажаною», – нещодавно прокоментував EUobserver старший науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Аслунд.
Стаття «Швеція готується до війни проти Росії» у французькій газеті LesEchos одразу стала однією з найбільш популярних публікацій.
У Швеції «брязкання зброєю» сусідньої Росії сприймають всерйоз: після відновлення обов’язкової військової служби незабаром 4,7 мільйона шведських родин отримають брошури з поясненнями, як реагувати й поводитися у разі військового конфлікту.
«І хоча потенційний супротивник прямо не називається, однак він у всіх на увазі – це Росія. Велика країна-сусідка за останні роки різко збільшила вторгнення в повітряний та підводний простір Швеції, що призвело до того, що місцеві опозиційні партії звернулися до уряду з ініціативою вступу до НАТО.
Велика конференція на минулому тижні, що була присвячена шведській обороні, була сповнена національними дебатами щодо російської загрози», – пише газета.
Що ж до брошур-інструкцій, які будуть доступні в травні, то там громадськості будуть надані пояснення таких речей, як приєднатися до «тотальної оборони» під час війни, як знайти воду, їжу й залишатися в теплі.
Газета пише, що востаннє шведи отримували брошури такого зразка між 1961 і 1991 роками, тобто під час Холодної війни.
«Після незаконної анексії Криму Росією у 2014 році занепокоєння шведів діями великої східної сусідки не припиняє зростати. У березні 2017 року країна відновила обов’язкову військову службу – через 7 років після її скасування», – пише видання.
Вперше за десятиліття Швеція також розмістила на постійній основі свої війська на острові Ґотланд, що є найсхіднішою точкою держави. У 2017 році ця скандинавська країна провела свої найбільші військові навчання за останні 23 роки, тим часом як у грудні консультативний орган уряду Швеції прямо заявив, що збройний напад на Швецію «не виключений».
На тлі пожвавлення дискусії щодо вступу Швеції до НАТО уряд на чолі з соціал-демократами досі відмовляється від членства, однак підписав угоду про співпрацю, яка в разі конфлікту полегшить доступ на територію країни військ Північноатлантичного договору.
Про повернення Донбасу в «кам’яний вік» пише на своєму сайті бельгійська телерадіомовна компанія RTBF. Причина–відсутність або перебої в мережі мобільного зв’язку.
Довгі черги на морозному вітрі, щоб отримати абонемент на користування місцевою мобільною мережею «Фенікс»,– це лише частина виклику, перед яким постали жителі окупованого Донецька, повідомляється на сайті. Технічна поломка, а саме пошкодження кількох кабелів у мережі українського мобільного оператора «Vodafon Україна», що ще надавав свої послуги в регіоні, позбавила мобільного зв’язку й інтернету понад 2 мільйони користувачів частини Донеччини, яка перебуває під контролем сепаратистів. З огляду на неможливість доступу українських ремонтників, можливості поновлення мережі немає.
«Чим більше людей підписуються на «Фенікс», тим менш належним чином працює мережа», – коментує донецька студентка Вікторія, яка, щоб оформити абонемент, простояла в черзі понад шість годин.
Доки сепаратисти звинувачують у навмисному пошкодженні кабелів, «за останні дні кількість користувачів мережі «Фенікс» збільшилася на 80 тисяч осіб, тільки у понеділок 30 тисяч осіб підписалися на послуги цього оператора мобільного зв’язку», пише RTBF. Водночас припинення роботи українського оператора в регіоні позбавила можливості спілкування людей, що перебувають по різні боки лінії розмежування. Пояснення просте: «сепаратистські телефонні мережі дозволяють телефонувати тільки в межах двох «республік» або ж на російські номери, і то з великими труднощами».
