Британський історик та автор багатьох бестселерів Ентоні Бівор висловив подив рішенням української влади не дозволити ввезення до України виданого в Росії російського перекладу його книжки «Сталінград» про події часів Другої світової війни. Держкомтелерадіо пояснює причину відмови в дозволі декількома абзацами з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями». Сам автор книги відкинув як неправдиві пояснення Держкомтелерадіо про причину відмови в дозволі і вимагає вибачень за них.
У книжці однозначно немає нічого антиукраїнськогоЕнтоні Бівор
«Я мушу зазначити, що це звучить абсолютно приголомшливо», – прокоментував Ентоні Бівор відмову у дозволі імпорту 30000 копій його книжки «Сталінград» в інтерв’ю для Радіо Свобода. Він наголосив на тому, що «у книжці однозначно немає нічого антиукраїнського».
Комітет державного телебачення та радіомовлення України наприкінці минулого року повідомив про відмову у видачі дозволу на ввезення виданого в Росії російського перекладу книжки поруч із іншими книжками, написаними здебільшого російськими авторами. На цей час у переліку загалом 25 видань.
Такі дії є елементом зусиль Києва для протидії інформаційній кампанії Москви у той час, коли вже четвертий рік триває протистояння російській гібридній агресії на сході України.
Книжка Бівора – це глибоке занурення в одну з найжорстокіших битв в історії, битву за Сталінград, коли радянська Червона армія відбивала наступ нацистських військ, щоб зберегти радянський контроль над символічним та стратегічно важливим містом на півдні Росії, що зараз перейменоване у Волгоград.
Автор не міг уявити причини відмови у ввезенні книжки до України
Я не був спроможний зрозуміти, чому Україна це зробила. Я просто цитував те, що було в російських архівах. Тож я не можу уявити, що саме вони вважають взагалі антиукраїнськимЕнтоні Бівор
«Я не був спроможний зрозуміти, чому Україна це зробила. В мене немає жодної підказки, тому що я не можу зрозуміти – який там український аспект книжки, окрім, скажімо, грубих висловлювань про українців із боку російських офіцерів. Що ж, я просто цитував те, що було в російських архівах. Тож я не можу уявити, що саме вони вважають взагалі антиукраїнським у книжці «Сталінград», – сказав автор.
Книжка «Сталінград» вийшла у світ у 1998 році після того, як західні науковці отримали доступ до радянських архівів після розпаду Радянського Союзу. У книжці з’явилася інформація з першоджерел, які раніше, за словами британських видавців, не використовували. Серед них звіти про дезертирства і страти з архівів російського Міністерства оборони, захоплені німецькі документи, записи допитів ув’язнених, особисті щоденники і листування солдатів із обох сторін, медичні справи і свідчення головних очевидців і учасників подій. Книжка протягом років отримала кілька престижних міжнародних нагород.
Бівор згадав про один із уривків книжки, в якому, «здається, німецький офіцер під час допиту сказав, що їхні румунські союзники були ненадійними, і, наскільки я пам’ятаю, якийсь російський офіцер зауважив на це щось на кшталт: «О, ну це, мабуть, як і наші українці», – маючи на увазі те, що вони, на його думку, воювали не так само добре, як росіяни». «Але це була лише цитата з цього періоду, і я не можу уявити, щоб державна організація всерйоз до цього поставилася, або ж побачила в цьому привід заборонити книжку», – сказав автор.
Бівор повідомив, що спочатку він припустив, що новина про заборону книжки – російська дезінформація. Він також висловив сумніви стосовно можливих наявних у книжці помилок чи хибних тлумачень у російському перекладі, які могли б викликати заборону на ввезення до України.
Як розповів автор, російське видавництво, що є спільним підприємством із відомим французьким видавництвом Hachette, відхилило неякісний російський переклад і замовило цілком новий. «Я був би дуже здивований, якби щось потрапило туди з вини російської сторони чи щось було спотворене, бо це надзвичайно відповідальне видавництво», – сказав Бівор.
Книжку не заборонили, а не дозволили ввозити російський переклад через кілька абзаців – Держкомтелерадіо
Харківська правозахисна група назвала заборону книжки «відомого англійського історика та інших» «незрозумілою».
Але в Держкомтелерадіо повідомили Радіо Свобода, що історичну книжку британського публіциста Ентоні Бівора «Сталінград» про події Другої світової війни, видану в Росії в російському перекладі, заборонили ввозити в Україну через декілька абзаців з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями».
За словами керівника управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, «у тексті цієї книжки, обсягом близько тисячі сторінок, було декілька абзаців, які не дозволяли нам дати дозвіл на її ввезення в Україну».
Коли ми перевірили джерела автора, виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівниківСергій Олійник
«Наприклад, був момент на одній з її сторінок, цитую дослівно: «Чтобы пощадить чувства зондеркоманды СС, расстреливать детей поручили украинским националистам». Нам не відомо, щоб на Нюрнберзькому трибуналі такі факти розглядалися, тобто це якісь провокаційні байки. Коли ми перевірили джерела автора книжки, то виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівників», – сказав Олійник.
Посадовець уточнив, що йдеться не про «заборону» в Україні книжки Ентоні Бівора як такої. За його словами, Держкомтелерадіо надало лише «відмову у видачі дозволів на ввезення книжки суб’єктами господарювання», а саме мережами магазинів та підприємцями. Тобто приватна особа може купити за кордоном та ввезти до України видану російською мовою книжку Бівора «Сталінград», але у кількості не більше ніж 10 примірників за одну поїздку. Окрім того, відомство не дозволяє ввозити для подальшого продажу лише конкретне російськомовне видання цієї книжки. Тобто, та чи інша торговельна мережа має повне право продавати оригінальну англомовну версію книжки «Сталінград», бо, за українським законодавством, дозволи на ввезення надаються або не надаються лише щодо книжок, виданих із участю країни-агресора, пояснив Сергій Олійник.
Бівер: твердження Держкомтелерадіо неправдиві, вимагаю негайних вибачень
Але Ентоні Бівор у відповідь на це заявив, що заява Олійника є неправдивою і що джерелом згаданої ним цитати був високо шанований німецький офіцер-антинацист, полковник Гельмут Ґроскурт (Helmuth Groscurth), який був свідком змальованої жорстокості і доповів про це іншому німецькому офіцерові.
Він сказав, що ті деталі також можна знайти у книжці Ґроскурта, яку опублікували у 1970 році.
«Він писав тоді своїй дружині, настільки вражений тим, що побачив: «Ми не можемо і не повинні мати права вигравати цю війну», – сказав Бівор в електронному листі до Радіо Свобода. Він також додав, що очікує «негайного вибачення від Олійника та відкликання рішення експертної ради».
Голова комітету з питань культури і духовності Верховної Ради Микола Княжицький у коментарі для Радіо Свобода заявив, що «дуже часто ми певними заборонами компрометуємо ідею захисту і нашої культури, і нашої історії, і нашого сьогодення».
«Окрім книжки «Сталінград», заборонено ввозити мемуари Миколи ІІ, історичні крижки Бориса Акуніна, який виступає послідовно проти путінського режиму і фактично живе у Франції в еміграції. Ці заборони я вважаю повним абсурдом», – заявляє Княжицький.
«В Україні нічого не можна заборонити»
Український видавець Дмитро Капранов в інтерв’ю для Радіо Свобода уточнив, що книжку «не заборонили, а не дозволили ввозити».
Це різні речі. В Україні не можна нічого заборонити. Є інтернет – можна зайти куди завгодно та завантажити що завгодно… Можна тільки заборонити використовувати наші дистрибутивні каналиДмитро Капранов
«Це різні речі. В Україні не можна нічого заборонити. Є інтернет – можна зайти куди завгодно та завантажити що завгодно… Можна тільки заборонити використовувати наші дистрибутивні канали», – наголосив видавець.
А подив Бівора Капранов коментує, зазначаючи: «Якщо б якесь українське видавництво перекладало Бівора українською мовою і видавало тут, нема механізму це «заборонити». Якщо пан Ентоні Бівор вважає, що його книжку повинні читати українські читачі, в Україні працює багато видавництв – кілька сотень. Одне з них може взяти дозвіл на друк, перекласти українською мовою, видати тут, і ніхто не зможе цього заборонити. У нас просто нема такого механізму».
В інтерв’ю Радіо Свобода у 2012 році Бівор казав, що вірить у те, що такі книжки, як «Сталінград», дозволяють краще зрозуміти Східний фронт у Другій світовій війні, особливо для західних читачів, які звикли фокусуватися виключно на Західному фронті.
У Росії ж цю книжку, яка цілком відверто змалювала радянські війська і їхні дії, навіть пропонували заборонити.
Над матеріалом працювали: Тетяна Савчук, Євген Солонина, Coilin O’Connor і Andy Heil
