16 січня український парламент планує ухвалити довгоочікуваний законопроект. В народі його називають «законом про реінтеграцію Донбасу», в реальності він має довгу назву – про особливості державної політики. Правозахисники виходять на прес-конференції з критикою тексту документа. Вони заявляють: чимало норм суперечать Конституції та порушують права людини. Зрештою, вони сподіваються, що голосів не вистачить. Законопроект поданий від імені президента, тож у президентській фракції заспокоюють: ухвалення закону необхідне, його зривають прибічники Росії, а конструктивну критику депутати начебто готові врахувати.
Текст законопроекту до другого читання вкрай відрізняється від першого варіанту, який парламент ухвалив за основу, заявляють правозахисні організації. Найбільші застереження вони бачать у можливих порушеннях прав людини.
Основні перестороги правозахисників: збільшення повноважень правоохоронців, військових і інших силових структур, відсутність механізму контролю за діями силовиків, створення «зони безпеки» поблизу зони бойових дій, до якої може обмежуватися доступ, а також, за їхніми словами, невідповідність багатьом нормам Конституції України.
«Воєнний стан» по-новому
На яку саме територію мають розповсюджуватися норми закону – з тексту не ясно, зазначає виконавча директорка благодійного фонду «Восток SOS» Олександра Дворецька: межі окупованої території, згідно з документом, визначатиме президент, межі «зони безпеки» – начальник Генштабу Збройних сил.
До людей можуть бути застосовані спеціальні засоби, огляд транспорту, майна, житлаОлександра Дворецька
«Саме в цій зоні буде дуже велике коло повноважень правоохоронців. Без відповідного дозволу до людей можуть бути застосовані спеціальні засоби, може бути проведений огляд транспорту, майна, житла – і це необмежений доступ прокуратури із здійсненням аудиту і перевірок різних державних установ та підприємств», – констатує вона.
Як пояснюють аналітики, фактично на окремих територіях планують ввести правила воєнного стану без оголошення цього режиму. Натомість юридично такий режим матиме назву «заходи забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії» замість теперішньої «антитерористичної операції».
Коли вводиться воєнний стан в непередбачений законом спосіб, обмежуються права і свободи, а з іншого боку – не встановлюється механізм контролю і відповідальностіМихайло Чаплига
«Коли вводиться режим воєнного стану, то є право держави обмежувати певні права і свободи, але чітко прописані всі позиції і вимоги до всіх сторін: хто і за що несе відповідальність. Але коли вводиться воєнний стан в непередбачений законом спосіб, обмежуються права і свободи, а з іншого боку – не встановлюється механізм контролю і відповідальності держави або державних нових органів, які створюються законом, знову ж таки не передбачених Конституцією, то… «тут граємо, а тут рибу загортаємо», – вважає Михайло Чаплига, представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Не все так однозначно…
Професор політології, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань не поділяє таких критичних настроїв. Він погоджується, що документ потребує певного узгодження, але нагадує, що досі від влади громадськість вимагала введення саме воєнного стану, що фактично передбачає цей законопроект. Вкрай важливим є визнання Росії агресором, а територій тимчасово окупованими, зауважує політолог.
Важлива річ – створення оперативного штабу Збройних силОлексій Гарань
«Ще одна важлива річ – створення оперативного штабу Збройних сил, який реально буде керувати цією операцією, а не СБУ. Де-факто так і відбувається, але формально на чолі стоїть СБУ. Багато речей змінюються і створюють правильний правовий контекст», – зауважує Гарань.
В «БПП» покладають надію на швидке ухвалення
Можлива невідповідність Конституції і можливість виходу за межі правового поля – саме це турбує правозахисників.
Депутат «Блоку Петра Порошенка» Іван Вінник визнає, що Конституція застаріла, але наразі у фракції не обговорювали питання внесення змін до неї. Депутат наголошує, що наразі триває кампанія дискредитації законопроекту, який є невигідним Росії. Він додає, що конструктивні зміни від правозахисних організацій парламентарі готові заслухати.
«Якщо є зауваження, які так звані правозахисні організації готові артикулювати таким чином, щоб весь зал усвідомив, з якою метою це робиться, а саме підсилення національних інтересів України, то ми готові це робити. Але якщо з метою зриву ухвалення у другому читанні факту визнання Росії агресором, тоді ми не будемо на ці провокації вестися», – пояснює депутат у коментарі Радіо Свобода.
Законопроект розширює повноваження президента, що не передбачено Конституцією, наголошують правозахисники. Зокрема, президент матиме право застосовувати Збройні сили без погодження з парламентом, визнавати території окупованими без додаткових законів, починати та припиняти заходи щодо відсічі агресії Росії.
Такі речі можуть призвести до політичної дестабілізації, вважає аналітик громадської мережі «Опора» Олександр Клюжев.
«Політичні сили, які не будуть голосувати за цей закон, будуть заявляти про узурпацію влади. І неважливо, як ми сприймаємо ці заяви, вони будуть спрямовані на дестабілізацію, тоді як закон покликаний її стабілізувати», – каже аналітик.
Іван Вінник в коментарі Радіо Свобода зазначає, що президент діє як верховний головнокомандувач під час війни. Щодо самого поняття «війна» він зазначає, що формально жодної війни в світі не велося з часів Другої світової, а за міжнародним законодавством, країна, яка оголошує війну, потрапляє під дію норм, які фактично блокують її економіку, додає він.
«Я розумію, з якою метою Росія спонукає Україну оголосити війну: для того, щоб зупинити нашу економіку і нам не було чим заправляти наші танки», – реагує депутат.
Зауваження юридичного управління Верховної Ради до законопроекту розмістили на 27 сторінках – і вони збігаються із пересторогами правозахисників. В «БПП» пояснили, що вже частково врахували ці зауваження і сподіваються, що ухвалення закону відбудеться швидко.
Представники громадських організацій в такому разі будуть очікувати на вето від президента – про це вони повідомили під час прес-конференції.
