Брюссель – Як європейці боротимуться із загрозами, які породив феномен фейків, дезінформації та пропаганди? Нині у Єврокомісії зібралася на першу зустріч Експертна група високого рівня – вона й має визначити, як ефективно виявляти фейкову інформацію, перешкоджати їй і карати за неї. Тим часом із Кремля знову лунають нарікання на Захід через обмеження закордонної роботи їхніх пропагандистських ЗМІ.
Відпрацьована в Україні та інших державах колишнього соцтабору дезінформаційна машина Росії, як засвідчили вибори в США, Франції та інших країнах, безперешкодно застосовувала свої технології і на Заході. Нині тут фейкові новини почали сприймати всерйоз.
Фейки розповсюджуються в тривожно швидкому ритмі. Це – загроза нашим демократичним цінностямМарія Ґабріель
Єврокомісар із цифрової економіки й суспільства Марія Ґабріель відверто каже, що фейки й пропаганда несуть велику загрозу європейському ліберально-демократичному суспільству: «Фейки нині поширюються в загрозливо швидкому ритмі. Вони несуть небезпеку репутації преси та благоустрою наших демократій. Це загроза нашим демократичним цінностям».
Слід популяризувати прозорість, розмаїття й джерела інформації, які гідні довіриМарія Ґабріель
«Тому, залучивши до участі всіх, ми змушені розробити механізми, які ідентифікуватимуть фейкову інформацію й обмежуватимуть її обіг. На противагу цьому нам слід популяризувати прозорість, розмаїття й джерела інформації, які гідні довіри», – додала єврокомісар.
Тепер над розробками таких механізмів працюють 40 експертів, серед яких журналісти, науковці, представники бізнесу та організацій громадянського суспільства, повідомила Ґабріель. Це вона зібрала у Єврокомісії перше засідання цієї новоствореної спецгрупи з протидії дезінформації.
Очолюватиме Експертну групу Мадлен де Кок Бунінґ, голова Європейської групи регуляторів аудіовізуальних медіапослуг (ERGA) і професор права в сфері ЗМІ, комунікації та авторських прав в університеті Утрехта в Нідерландах.
Ми постали перед проблемою, яка потенційно загрожує європейському суспільству багатьма руйнівними ефектами. Але ми маємо чудову групу експертівМадлен де Кок Бунінґ
«Ми постали перед проблемою, яка потенційно загрожує європейському суспільству багатьма руйнівними ефектами. Нам доводиться протистояти цій лихій проблемі в багатоликому суспільстві. Але ми маємо чудову групу експертів високого ґатунку, де відображене це розмаїття, і представники якого прислухаються одне до одного», – каже представниця Нідерландів. У цій країні, за свідченнями ЗМІ, під час референдуму щодо асоціації між Україною та ЄС також не обійшлося без втручання дезінформаційної і пропагандистської кампанії Росії.
Через «нерукоcтискальні» RT і Sputnik Франція готує «антифейковий закон»
Тим часом, як європейські консультації збирають думки про те, яких заходів можна вжити на рівні ЄС, щоб створити ефективні інструменти для визначення надійної і перевіреної інформації й адаптації до викликів епохи цифрових технологій, з Кремля знову лунають нарікання, на буцімто перешкоджання роботі російської преси за кордоном.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров нині, виступаючи перед пресою, кілька разів нарікав на те, що російські Sputnik та Russia Today, як він висловився, «нерукопотискальні», зокрема у Франції.
«Це також обмеження конкуренції: чи стосовно RT, Sputnik у Сполучених Штатах чи у Франції, чи вигнання наших журналістів та закриття наших каналів у Молдові, Україні в Латвії та низці інших держав. Чи навіть у недавній ініціативі президента Франції щодо введення деяких правил боротьби з фейковими новинами», – заявив Лавров.
На початку нового року французький президент Емманюель Макрон, який називає деякі російські ЗМІ «органами впливу» та «брехливої пропаганди», анонсував новий закон, націлений проти фейків та іноземної пропаганди.
Спираючись на власний досвід з російським слідом у президентській кампанії, лідер Франції каже, що домагатиметься того, аби не дозволити дезінформаційній пресі «сіяти сумніви», змушувати людей вірити в «альтернативну правду» й дестабілізувати країни. Макрон переконаний, що за фейками «криється стратегія», яку фінансують ті держави, які деякою мірою насміхаються над слабкостями демократії та її відкритістю».
У Брюсселі подібні позиції країн-членів ЄС сприймають як свідчення того, що громадські консультації в державах співдружності й створення Єврокомісією Експертної групи високого рівня для протидії дезінформації – це правильний шлях до розробки спільної європейської «антифейкової стратегії».
