Доступність посилання

ТОП новини

Вплив Болгарії на політику Євросоюзу щодо України буде мінімальний – Куроп’ятник


Олексій Куроп’ятник, експерт фонду «Майдан закордонних справ»
Олексій Куроп’ятник, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Замість дивитися в бік Софії, Києву потрібно зосередитися на тому, що відбувається у Берліні, бо саме Німеччина визначатиме значною мірою те, що буде відбуватися в Євросоюзі протягом головування Болгарії, вважає київський аналітик з дослідницького центру «Майдан закордонних справ» Олексій Куроп’ятник. Він наголошує, що слабке болгарське президентство лише посилить дію різних векторів, за якими рухатимуться умовно північно-західні та південно-східні країни ЄС.

– Якими є Ваші очікування від болгарського головування в ЄС щодо України?

Більшу тривогу у нас в Україні викликає ситуація в Німеччині, тому що Німеччина визначає безпековий сектор політики ЄС

– Особливо я не очікую. Це – слабка держава. Просто по графіку їй припадає головувати. Єдине, що втішає, там є трійка – попереднє головування, діюче головування і наступне головування. Це створює якесь відчуття стабільності. Більшу тривогу у нас в Україні викликає скоріше ситуація в Німеччині, тому що Німеччина визначає важливіший для нас безпековий сектор зовнішньої політики ЄС, офіційного Брюсселю. А там немає уряду і коаліцію вже 4-й місяць люди не можуть створити.

– Наскільки Болгарія, яка буде головувати в ЄС протягом цих півроку, може визначати пріоритети, згідно зі своїми власними інтересами і ми вже знаємо про те, що одним з пріоритетів будуть Західні Балкани. Наскільки це може відволікти увагу ЄС від українських проблем?

– Кожна країна, яка заступає на своє головування – 6 місяців – вона визначає і пріоритети, на яких вона власними ресурсами: історичними, економічними, політичними – може досягти якихось результатів, які вона може пред’явити по завершенні 6 місяців роботи.

Болгарія вважає, що вона знаходиться в ситуації, коли вона може впливати помітним чином на Західних Балканах

Болгарія – це бідна держава і ми бачимо, що і Західні Балкани, які є єдиним регіоном, які ще неохоплені процесом об’єднання Європи – і там є певні проблеми. Болгарія вважає, що вона знаходиться в ситуації, коли вона може впливати хоч якимось більш-менш помітним чином на Західних Балканах. Саме тому вона виставляє це як пріоритет. Але зовсім не означає, що увесь ЄС буде дивитися тільки на Західні Балкани. І те, що в Болгарії є певні економічні зв’язки і політичні контакти з Кремлем, зовсім не означає, що це буде впливати певним чином або помітним чином на європейську політику взагалі.

– Власне про Кремль я Вас хотіла запитати детальніше, тому що навіть і європейські оглядачі говорять про те, що ці півроку будуть показовими в тому сенсі, що для Болгарії потрібно буде визначитися, з ким вона хоче будувати своє майбутні стосунки – більше з ЄС чи з Росією. Наскільки дійсно буде важлива тема для Болгарії?

– Я би хотів сказати, що Болгарія перебуває в певному тренді, який намітився в Європейському Союзі серед східних держав. Це те, що 10 років тому в ЄС побоювалися, що будуть концентричні кола. Тобто країни Заходу і Північної Європи будуть розвиватися за своєю швидкістю і своїм поглибленням і баченням інтеграції майбутнього, а периферія на Сході і частково на Півдні буде жити і розвиватися з іншою швидкістю і трохи в іншому напрямку, із іншими пріоритетами.

Ми побачили, що відбувається зростання націоналістичних поглядів в Угорщині, потім ми бачимо Польща, зараз Румунія і наступна, вочевидь, буде Болгарія.

От це нарешті і відбувається. Ми побачили, що відбувається зростання націоналістичних поглядів у зв’язку з тим що, ну скажімо так: зараз західна модель капіталізму яка гарантує процвітання всім, не спрацьовує. Це ми побачили на хвилі зростання націоналізму в Угорщині, потім ми бачимо Польща, зараз Румунія і наступна вочевидь буде Болгарія.

Болгарія фактично йде в цьому тренді і вважати це якоюсь особливою специфікою для цієї країни не варто. Інша справа в тому, що в ЄС дійсно відсутнє спільне бачення в якому напрямку рухатися. Чи буде ця сама політика, як вони її називають cohesion policy – політичне зчеплення або вирівнювання усіх країн до якогось певного економічного і політичного рівня, політичне на рівні розуміння демократії, особливо що стосується судової системи.

Тому що саме деформація судової системи в Угорщині, Польщі, зараз в Румунії вочевидь наступна буде Болгарія – якраз і визначає оті самі відмінності і ось ті самі розрізнення по концентричних колах, про які я казав вище.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG