«Кремлівська доповідь» стане першою з семи звітів США про Росію – Снігир  

«Кремлівська доповідь», яку планує оприлюднити адміністрація президента США взимку 2018 року, навряд чи вплине на вибори президента Росії чи спричинить миттєве запровадження санкцій, стверджує науковий співробітник Інституту Брукінгса в США Сергій Алексашенко в ефірі «Ранкової Свободи». Із ним погоджується й аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олена Снігир, проте зазначає: доповідь стане лише першою в цілій низці звітів, присвячених діяльності Росії на міжнародній арені і може, хоч і не одразу, дати результат у вигляді нових санкцій.

– Пане Алексашенко, що це за «Кремлівська доповідь»? Чому вона виникла і яку мету має?

Сергій Алексашенко: Одразу після приходу Трампа в Білий Дім виникла ідея розробки спеціального закону, який врешті-решт був ухвалений влітку, підписаний президентом Трампом. В американській юридичній системі введення санкцій, скасування санкцій є прерогативою президента. Найголовніше в цьому законі те, що скасування санкцій проти російських банків, компаній та фізичних осіб тепер може здійснюватись лише зі згоди Конгресу.

Крім того, в цьому законопроекті передбачене надання списку людей, державних чиновників, керівників державних компаній, організацій, пов’язаних із російською державою, які замішані в тому, що утискають права людини в Росії, в тому, що підтримують російську агресію проти України. І цей список отримав умовну назву «Кремлівської доповіді». Ніяких подальших кроків – що робити з цим списком, чи вводити санкції проти тих, хто до нього увійде, за якими критеріями повинен укладатись цей список – у законі не прописано. Все це повинна зробити адміністрація президента США, власне, над цим зараз іде робота.

– Пані Снігир, чи ця доповідь зможе якось вплинути на ситуацію?

Олена Снігир: 2018 рік взагалі буде дуже цікавим у плані збільшення санкційного тиску з боку Сполучених Штатів і, можливо, з боку Європи. Цей звіт – один із семи, запланованих на 2018 рік.

Далі буде звіт щодо можливостей розширення санкцій на придбання зобов’язань російського суверенного боргу в фінансовій, енергетичній сфері, залізниці, металургії. У серпні 2018 року має бути звіт про будь-які незаконні фінансові операції з російською стороною, який уже буде загрожувати кримінальними справами американським чи європейським контрагентам. Далі буде ще декілька звітів, один про засоби масової інформації, якими володіє чи підтримує Росія, звіт про вплив Росії на вибори в Європі чи Євразії, звіт, пов’язаний з енергобезпекою України та інших європейських країн-союзників США, і також розділ про протидію російському впливу в Європі та Євразії. Це та сфера, де США виділяють уже 250 мільйонів доларів на підтримку м’якої сили.

Росія продовжує посилювати себе, готуватись до протистояння.

Залишається лише сподіватися, що санкції будуть запроваджуватися і саме м’якими силами США вдасться «переконати» російську еліту в тому, що не варто поглиблювати кризу.

Сергій Алексашенко: Думка, що впродовж 2018 року санкції проти Росії будуть посилюватись – це видавання бажаного за дійсне. Жодних натяків на те, що американська адміністрація готова якось посилювати санкції, пов’язані з Україною, немає.

Росія зараз зайняла таку обережну позицію на Донбасі: з одного боку, Мінські угоди не виконує, з іншого – ескалації агресії не відбувається, і це не дає приводу для введення нових санкцій.

Пріоритет американської адміністрації надано спробам мирних перемов, переговорного процесу, а не санкцій. Введення санкцій у 2014 році показало, що вони не справляють сильного і тим паче довгострокового впливу на російську економіку. Вони всерйоз не змушують президента Путіна змінити його погляди на відносини з сусідніми країнами.

– Тобто попередні санкції не справили враження на Кремль?

Олена Снігир: Така реакція Заходу була досить несподіваною, проте вона все одно залишається дуже м’якою. Дійсно, санкції є тим інструментом, який змусив Кремль зупинитися, хоча б частково пригальмувати, однак не є тим інструментом, який змусить Кремль змінити свою політику.

Оці рішення щодо звітів, які мають бути опубліковані в 2018 році, – це ще не рішення щодо санкцій. Однак це платформа, яка підготовлена для ухвалення таких рішень. Тут уже Вашингтон показує Москві: ми готові затягувати цей обруч санкцій і далі, але ми залишаємо вам можливість проявити добру волю й піти на поступки, змінити свою політику. М’яч на полі Москви зараз.

– Ця «Кремлівська доповідь», її зміст, те, чи будуть запроваджені санкції, посилені, проти кого – це вплине на перебіг передвиборчої компанії в Росії, на можливі її результати?

​Сергій Алексашенко: Мені здається, що такий зв’язок вибудовувати неправильно. По-перше, «Кремлівська доповідь» стосується індивідуальних фізичних осіб. Навіть якщо припустити такий абсолютно неймовірний сценарій, що адміністрація США на початку лютого внесе «Кремлівську доповідь» до Конгресу, а наступного дня запроваджує санкції щодо всіх фігурантів цього списку – це буде 100-150, навряд чи більше прізвищ індивідуальних бізнесменів, політиків, членів російської адміністрації.

Звичайно, індивідуальні санкції, заборона на майбутній в’їзд до США, на замороження їхніх активів, яких може й не бути в США, ніяк не вплине на російську економічну і політичну ситуацію. Це допоможе Володимиру Путіну одержати підтримку такої радикальної фракції в російському суспільстві, яка підтримує його в тому, що США воює з Росією, Росія піддається агресії.

– Пані Снігир, уявімо собі, що введені суворі санкції проти великої кількості наближених до Путіна заможних людей. Як це має спрацювати далі?

​Олена Снігир: Згодна, оприлюднення самої доповіді – це ще не запровадження санкцій. Після неї має бути рішення, яке також забере час, а після цього рішення має бути час, після якого має настати певний результат. Все це розтягнеться, можливо, на два-три роки. Якраз у цей момент, думаю, ми побачимо певний результат – через три-чотири роки.

Давайте не будемо мати ілюзій з приводу того, що в Росії є якісь опозиціонери, що є якісь ліберальні демократичні сили, які десь сидять у тіні, і вони використають можливість, як тільки з’явиться просвіток, одразу скористаються цим, очолять протест і поведуть Росію в світле майбутнє. Цього не буде, тому що на даний момент усі опозиціонери, які заважали Путіну, або в екзилі, або мертві. «Іншої» Росії немає.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:

​