(Рубрика «Точка зору»)
Чергові вибори Путіна для Росії навряд чи принесуть політичні сюрпризи, але сюрпризними можуть стати наслідки нового політичного шоу. Хоча на путінських виборах «переможе» тільки Путін, але цей фарс «законного» четвертого президентського терміну здатен лише вкотре переконати демократичний західний світ, що поки він сидітиме в Кремлі, Російська Федерація залишатиметься світовим ізгоєм.
Після майже двох десятиліть стабільного розграбування Російської Федерації, путінський режим готується увійти в черговий період, який відрізнятиметься від попередніх тим, що стабілізаційний фонд вичерпано, а на зовнішні кредити старіючий диктатор розраховувати не може.
Тому на росіян чекають непрості часи, коли телевізор не здатен буде слугувати їм замінником холодильника.
І як найпростіший вихід – знову війна де-небудь за межами Російської Федерації. Тоді штатні пропагандисти режиму дохідливо пояснять, чому потрібно затягувати паски і платити більше податків.
А ціни буде легко підняти разом з тарифами під надривні мантри про «ворогів», які з усіх сторін оточили Росію і заважають їй виконувати її історичну цивілізаційну місію.
Для Путіна головне ця «місія», а не добробут пересічних росіян у порівнянні з іншими країнами. В минулому 2017 році Росія, за рейтингом рівня життя населення, займала серед держав світу аж 90-е місце, між Гватемалою і Лаосом.
Щоб приховати колосальні масштаби вкраденого
Якщо б росіяни прокинулися від політичного «летаргічного сну», в який їх ввів путінізм, то могли б побачити, як ганебно вони живуть. Навіть у порівнянні з країнами третього світу.
І мали б запитати себе, як це могло так статися, якщо Росія є одним зі світових лідерів з експорту газу і нафти, а її населення живе значно гірше від жителів країн, котрі не мають природних ресурсів.
Куди ж поділися усі ті трильйони нафтодоларів, вторгованих режимом за енергоресурси?
Путін збагатив себе і своїх дружків так казково, що тепер їм поступаються близькосхідні шейхи, які у порівнянні з кремлівцями виглядають просто невдахами.
Проте путіністи не збираються зупинятися на досягнутому і, очевидно, запланували за наступних 6 президентських років вичавити з Російської Федерації останні соки. Перед тим, як Росія повністю провалиться в тартарари.
Тому більше схоже на те, що у 2018 році росіяни вибиратимуть собі не президента, а голову ліквідаційної комісії держави Росія.
При чому Путіну ліквідація Росії, як державного утворення, потрібна для того, щоб приховати колосальні масштаби вкраденого.
А так немає країни, немає державних структур і колишніх чиновників, тому з нікого й запитати, що відбувалося в Російській Федерації, починаючи від 1999 року.
Політична система Росії нині нагадує фінансову піраміду МММ
Проте підготовка держави її лідером до самознищення – це явище абсолютно унікальне у світовій практиці.
Запустивши корупцію, бідність, безробіття, падіння економіки, інфляцію, знищення заводів і фабрик, Путін самогубно перекреслює цим майбутнє Російської Федерації.
А безмежна влада повністю відключила в нього інстинкт самозбереження.
Бо він так прив’язав свою політичну долю до функціонування РФ, що при ліквідації Росії, як державного утворення, йому в фінальний момент не вдасться зістрибнути з підніжки останнього вагону поїзда, котрий на великій швидкості прямує у прірву.
Путін, якби навіть і захотів, не здатен розплатитися за кредитами політичної довіри, наданими йому російським народом.
Політична система Росії сьогодні дуже нагадує фінансову піраміду МММ, завдяки якій свого часу росіян було віртуозно пограбовано.
Електоральні вкладники в політичний бренд «Путін» мають готуватися до банкрутства, а в кінці за все доведеться розплатитися росіянам.
Підсумки його правління – це злидні і казнокрадство.
Не згадуючи вже про девальвовані обіцянки, котрі важким тягарем нависли над «новим» путінським президенством.
Й коли говорити про досягнуту в Росії «стабільність», то це не що інше, як стабільність негативу.
Ніхто краще за Путіна не впорається з руйнуванням «імперії зла»
Путін дуже любить виступати публічно. Але будь-яка розсудлива людина, послухавши черговий набір його висловлювань, може переконатися, наскільки серйозно влада підходить до промивання мізків населення і перетворення людей на біомасу, яка не віддає собі звіту в тому, що відбувається в дійсності у Російській Федерації.
Коли Росія, колись дуже потужна наукою держава, за роки правління Путіна, опинилася на маргінесах світових наукових процесів. Тому що всі гроші йдуть в основному на озброєння, війну в Україні і утримання окупованого Криму.
При тому, що в Росії немає нормальних доріг, немає справедливих судів, чиновники масово крадуть, а 30 відсотків населення перебувають за межею бідності.
Найбільшим «досягненням» Путіна є те, що під час «вставання Росії з колін» він зумів увійти в конфронтацію фактично з усіма впливовими країнами Заходу.
Стабільність Путіна полягає у вимерлих за роки його перебування при владі тисяч сіл, скасованих тисяч маршрутів громадського приміського і міжміського транспорту, а головне – у вимиранні 15 мільйонів росіян.
Тому можна довго обговорювати значення виборів Путіна в 2018 році, але в реальності ніхто краще за нього не впорається із завданням ліквідації «Третього Риму» – Росії, як територіального цілого.
Путін мав намір втягнути світ у глобальне протистояння, а підсумок цього протистояння легко спрогнозувати: Російська Федерація буде зруйнована, як державне утворення.
Поки Путін грається у відродження «Великої Росії», завдання ж всього іншого людства – забезпечити надійну ізоляцію і блокаду цього «чумного барака».
Тобто технології стримування повинні вийти на рівень, який повністю обнуляє путінську «геополітичну розпальцьовку».
А кончину «імперії зла» Путін забезпечить сам. Як і її попередню деградацію. Головне – не повторювати помилок, допущених свого часу з СРСР, й не продавати «бараку» нічого ззовні та не наполягати на збереженні Московії в існуючих кордонах.
Нехай Путін власноруч завершить розпочате…
Віктор Каспрук – незалежний політолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
