Гості програми «Ваша Свобода»: Лідія Гончаренко, громадська активістка, керівник ГО «Барви життя»; Ілля Ківа, голова профспілки працівників МВС України (телефоном).
Убивство юристки Ірини Ноздровської розслідують кращі фахівці поліції, запевнив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий. ЗМІ повідомляли, що в центрі уваги три основні версії вбивства Ноздровської: професійна діяльність, хуліганство і в зв’язку з судовою справою за фактом ДТП, в якому загинула сестра Ноздровської. Як визнав суд, це ДТП скоїв житель села Демидів на Київщині Дмитро Россошанський. Його дядько у час скоєння цієї аварії (вересень 2015 року) був головою Вишгородського райсуду Київської області. Влітку минулого року Россошанського засудили до 7 років ув’язнення, але за кілька днів саме до загибелі Ірини Ноздровської захист Россошанського ледь не домігся його звільнення за амністією в Апеляційному суді Київщини. Як заважує ЕSPRESO.TV, амністію не ухвалили саме завдяки зусиллям Ноздровської, яка привернула до справи увагу громадськості. Ірина Ноздровська зверталася до поліції із заявами про те, що їй погрожують.
Олександр Лащенко: Пані Гончаренко, я так розумію, що Ви схиляєтеся до версії, що Ірина постраждала саме внаслідок судової справи щодо ДТП, в якій загинула її сестра?
Справа на контролі. Кожної години Луценку доповідають про розслідування. Буде результат і будуть дії – мені сказали саме такЛідія Гончаренко
Лідія Гончаренко: Я вважаю, що так. Ми сьогодні були в ГПУ, зустрічалися із заступником генпрокурора. Справа на контролі. Кожної години Юрію Луценку доповідають про розслідування справи. Я зустрічалася з усіма начальниками, які комунікують з СБУ. Справа розслідується навіть СБУ. Я маю достатньо інформації, яку не можу оголосити публічно. Буде результат і будуть дії – мені сказали саме так.
У нас одна мета: не перетворити це на піар, а зробити все можливе, щоб справжні вбивці були знайдені. Кричати, що давайте нам убивцю просто терміново, що громадськість вимагає, що це просто влада все організувала – таку ситуацію, коли гинуть люди і все таке, давайте всіх знімати з посад, це я сприймаю як піар-акцію.
Ірина прийшла у чорній пов’язці й розповіла, що слідчий викидає її з кабінету і прокуратура Київської області навіть не пускає за дверіЛідія Гончаренко
Я була постійно у вирі цих подій, починаючи з першої зустрічі з Іриною Ноздровською в 2016 році в прокуратурі міста Києва. Ірина прийшла зі своїм болем, у чорній пов’язці й розповіла, що слідчий викидає її з кабінету і прокуратура Київської області навіть не пускає її за двері. Ми добилися, щоб до нас вийшов заступник прокурора, щоб питання Ірини було заслухане по справі ДТП... Більшої сили в прагненні досягти справедливості я не зустрічала давно.
Ми самоорганізувалися, приїжджали у Вишгородський суд. Це перші були суди, які дали змогу добитися, що перенесли розгляд в Обухівський суд. Ірина казала, що він (дядько Россошанського – ред.) тиснув на суди у Вишгороді. Ірина почала розгляд цих справ – йому порадили піти звідти, як Ірина казала. Ірина казала про постійні погрози на свою адресу. З перших судів при мені навіть було – батько кидав фрази, що ви поплатитеся за це. А після кожного суду Ірина розповідала, що дуже погрожують. Найбільше вона боялася дядька, цього суддю. Казала: у нього є гроші і впливовість саме у Вишгородському районі.
Ірина вимагала, щоб Россошанському дали 8 років. Сказала, що є всі докази про фальшування судово-медичної експертизи. Тепер Ірини немає. Ця особа може вийти за амністієюЛідія Гончаренко
В Обухівському суді стало легше. Там, мабуть, не було його впливу. І почалася якась динаміка, Ірина довела справу до кінця. Ірина вимагала на останньому апеляційному суді, щоб Россошанському дали 8 років, не 7. Сказала, що у неї є всі докази, готова їх надати, про фальшування судово-медичної експертизи, щоб його затримали на 8 років, і щоб він не зміг вийти за амністією... Тепер Ірини немає. Запобіжний термін у 60 днів може вичерпатися. Якщо не буде гарного адвоката, якщо дочка не візьметься за цю справу, то ця особа може вийти за амністією.
– Пане Ківа, коли тільки стало відомо про зникнення Ірини Ноздровської, Ви висунули одну з можливих версій, що її скинули з мосту. Ви це підтверджуєте? Які зараз можете навести версії цього вбивства?
Ілля Ківа: Одна з озвучених версій безпосередньо членами слідчої групи, які прибули відразу, як знайшли тіло, що її могли також скинути і з мосту. Слідство розглядає декілька версій. Тягнеться процес над сестрою Ірини, яка загинула, де замішаний племінник судді, що послужило конфліктом. Це є основна версія, за якою розслідується злочин.
– Пане Ківа, наскільки реально, швидко і обґрунтовано виявити справжніх убивць?
Напевне, Ірина стала жертвою принципової позиції у боротьбі з системою – з судовою, з системою прокуратури, поліції. І тут ніхто нікого не відбілюватимеІлля Ківа
Ілля Ківа: Я на сьогодні надав би можливість поліції виконувати свою роботу, а потім уже оцінювати бездіяльність чи діяльність роботи правоохоронної системи.
Найбільша проблема в Україні – безкарність. Зі свавіллям правоохоронної системи вона бороласяІлля Ківа
Моя суб’єктивна думка, що, напевне, Ірина стала жертвою своєї принципової позиції в боротьбі з системою – з судовою системою, з системою прокуратури, з системою поліції. І тут ніхто нікого не відбілюватиме.
Вона боролася за правду і за те, чого не вистачає сьогодні суспільству: щоб покарати злочинців. Напевне, найбільша проблема, яка існує в Україні – це відсутність покарання, безкарність. Зі свавіллям правоохоронної системи вона і боролася. Я думаю, що за це вона й віддала життя.
Тому не слід політизувати це питання, грати на руку тій чи іншій політичній чи олігархічній силі. У нас будь-яку ситуацію намагаються використати для політичного піару...
Необхідно реформувати судову систему. Саме судова система – найбрудніше і найгниліше місце у всій правоохоронній структурі. Ця ситуація, зокрема, в руках президента. Він має ухвалити тверде й безкомпромісне рішення. Можливо, це дійсно буде тим поштовхом. Терпець у народу вичерпується...
Ця каста недоторканних починається від дня незалежності нашої держави. І ніяк ми не можемо цю гідру перебороти.
Не може суспільство розділятися на «небожителів» і на «холуїв». Поки «холуї» не перестануть терпіти усіх «небожителів», ситуація ніколи не змінитьсяІлля Ківа
Не може суспільство розділятися на «небожителів» і на «холуїв». Поки «холуї» не перестануть терпіти усіх «небожителів», ситуація ніколи не зміниться.
Першого січня було дуже багато дивних речейЛідія Гончаренко
Лідія Гончаренко: Першого січня було дуже багато дивних речей. З’явився Ілля Ківа у селі Демидів, де проживала Ірина, коли громадськість самоорганізувалася і вийшла по пошуки, і сказав, щоб ми почекали півгодини.
Коли приїхали, то побачили, що там кояться дуже дивні речі. Я їх всі озвучила в ГПУ. Надані заяви з фотографіями тих осіб, які називали свої версії про наркоманів. Це була перша версія осіб, які знайшли тіло Ірини... Хлопець казав, що там постійно вигулює собаку в селі, вівчарку. Коли я запитала: а вчора вигулювали? Ні. А позавчора? Ні. Я 29-го? Ні. Телеканалам давав коментар, що щодня гуляє. Його запитали: яка Ваша версія? Він каже: та тут на березі постійно наркомани бувають. Ще було двоє чоловіків, які казали: так, наркомани. А чому вона роздягнена? А де її речі? Якщо це наркомани?
Версія про зґвалтування відкинута. Це замовлення тих, кому вона заважала. Немає тут ніякої політикиЛідія Гончаренко
Потім з’явилася друга версія. Хлопця взяли, який раніше зустрічався з Іриною. Він приїхав з батьком підтримати родину. І його протримали до третьої ночі у Вишгородському відділі, намагаючись робити з нього винуватця.
Версія про зґвалтування відкинута. Це виконувалося просто замовлення тих, кому вона дійсно заважала. Немає тут ніякої політики.
