У 2018 році останній дзвоник пролунає для 200 тисяч українських випускників – за словами директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олега Шарова, це пік демографічної кризи. Втім, кількість дітей-переселенців серед абітурієнтів росте, додає чиновник. А координаторка освітніх проектів громадянської мережі «Опора» Наталія Радиш радить абітурієнтам проходити пробні тестування та ретельно перевіряти інформацію щодо предметів, необхідних для вступу на омріяну спеціальність.
Найбільшою складністю для випускників шкіл у 2018 році стане те, що для вступу на бюджетні місця тепер необхідно скласти зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з фіксованих конкурсних предметів, вважає директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров.
Впродовж кількох років кожен університет самостійно встановлював ці предметиОлег Шаров
«До цього треба ще звикнути, бо впродовж кількох років кожен університет самостійно встановлював ці предмети. Те, що стосується вступників до магістратури на основі бакалаврату, то для тих гуманітарних спеціальностей, для яких запроваджується єдиний фаховий вступний іспит з іноземної мови, буде, звичайно, найбільш незвичайним саме цей іспит», – припустив Шаров у студії «Ранкової Свободи».
Кількість самих випускників, за словами чиновника, зменшується з кожним роком.
Впродовж 15 років кожен рік казали, що кількість випускників шкіл менше, ніж попередньогоОлег Шаров
«2018 рік по випуску одинадцятих класів – це пік демографічної кризи. Нижче вже не буде. Ми впродовж 15 років кожен рік казали, що кількість випускників шкіл менше, ніж попереднього року. В наступний рік кількість випускників шкіл очікується близько 200 тисяч», – констатує він.
За даними Шарова, це найменша цифра за останні 70 років, а десять років тому школи залишили 350-400 тисяч майбутніх студентів.
Координаторка освітніх проектів громадянської мережі «Опора» Наталія Радиш підкреслює: абітурієнтам варто перевіряти актуальну інформацію, щоб не здати випадково предмет, який не потрібен для вступу до обраного ВНЗ.
Багато абітурієнтів не вивчають умови прийому до ВНЗ і потім виходять непорозумінняНаталія Радиш
«Дуже багато абітурієнтів до реєстрації на ЗНО не вивчають умови прийому до ВНЗ і потім виходять деякі непорозуміння, оскільки вони дуже часто користуються неперевіреною інформацію з минулих років. Виходить прикра ситуація, коли вони готуються чи реєструються на ЗНО не з того предмету, який є обов’язковим для подачі», – пояснює вона.
Також Радиш радить абітурієнтам проходити пробне тестування, щоб морально підготуватись до справжніх іспитів.
Рекомендуємо принаймні на один предмет пробного тестування зареєструватись, особливо дітям, які чутливі до стресових ситуаційНаталія Радиш
«Рекомендуємо принаймні на один якийсь предмет (пробного тестування – ред.) зареєструватись, особливо тим дітям, які насправді дуже чутливі до якихось таких стресових ситуацій, як екзамени, ситуацій, які трапляються вперше, щоб побороти це хвилювання безпосередньо на тому тестуванні», – додає вона.
Окремим викликом, на її думку, для підлітків 16-17 років є визначитись із майбутнім фахом.
Цю проблему визнає і Олег Шаров. На його думку, це є одним із негативних наслідків тривалості середньої освіти.
Школа в Україні досі лишається 11-річною, коли практично в усій Європі 12, а то й 13 роківОлег Шаров
«Школа в Україні досі лишається 11-річною, коли практично в усій Європі вона триває 12, а то й 13 років. Ухвалено у вересні минулого року новий закон «Про освіту», який передбачає поступовий перехід до 12-річки, але це тривалий період», – визнає він.
За словами представника МОН, хоча діти-вступники з окупованих територій отримують інформацію із певним запізненням, для них суттєвих змін у вступній кампанії 2018 року не буде.
Шаров вказує на те, що абітурієнти з непідконтрольних територій, які хочуть вступати до українських ВНЗ, стикаються з опором з боку бойовиків угруповань «ДНР» та «ЛНР».
Найбільш активно заважали вступникам перетинати лінію розмежування тоді, коли потрібно було вступати до закладів вищої освітиОлег Шаров
«Найбільш активно вони заважали вступникам перетинати лінію розмежування тоді, коли потрібно було приїздити та вступати до закладів вищої освіти в Україні. Хоча хочу зазначити, що ті, хто хотіли, так чи інакше знайшли підходи, зуміли переїхати раніше, пізніше, обхідними шляхами, і ми дуже раді, що з року в рік збільшується кількість вступників до українських університетів з числа жителів непідконтрольної території окремих районів Донецької та Луганської областей», – каже чиновник.
Діти-переселенці, як і представники інших пільгових категорій (діти учасників бойових дій, діти-сироти та прирівняні до них тощо) мають привілеї при вступі до вищих навчальних закладів, але, на думку Наталії Радиш, замість цього варто було б надавати пільговикам можливість самостійно підготуватись до вступу на загальних основах.
Якщо ми маємо соціально вразливі категорії населення, то маємо допомагати їм здобувати знання, а не надавати пільги під час вступуНаталія Радиш
«Якщо ми маємо соціально вразливі категорії населення, то ми маємо допомагати їм здобувати знання іншим чином – здобувати знання, а не надавати пільги під час вступу, – наголошує вона. – Разом із цим ми розуміємо і іншу сторону, те, що не завжди можна реалізувати цей перший варіант в дуже короткі терміни, тому наразі пільги та додаткові привілеї та можливості повинні залишатися для вступників».
Тим не менш, переконана експертка, необхідно створювати умови, за яких усіх вступники зможуть адаптуватись до загальних правил вступу.
Із цією думкою погоджується й Олег Шаров. Він вважає, що пільги повинні перестати бути чинником зниження якості вищої освіти.
Пільга повинна бути в тому, щоб вступник отримав можливість здобути додаткову підготовкуОлег Шаров
«Пільга повинна надаватись в іншому вигляді – не у вигляді права на пільговий вступ до закладу вищої освіти, до навчання за програмою вищої освіти, до якої цей вступник може бути недостатньо підготовлений. Пільга повинна бути в тому, щоб цей вступник отримав можливість здобути додаткову підготовку, можливо, за бюджетний кошт. Це буде якраз пільгою чи привілеєм. Вже на підставі цієї підготовки він зможе вступати до закладів вищої освіти максимально на загальних засадах», – впевнений співробітник Міністерства освіти.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
