(Рубрика «Точка зору»)
31 грудня телеканали «Інтер» та СТБ збираються демонстративно порушити закон і показати фільми «Москва сльозам не вірить» та «Іронія долі, або З легкою парою» з участю російських артистів, внесених до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Трансляція фільмів і передач із такими особами в Україні заборонена.
В «Іронії долі» зіграла невелику роль та озвучила головну героїню Валентина Тализіна. Вона підписала звернення на підтримку політики Путіна щодо України й прокоментувала це так (тут і далі цитати мовою оригіналу): «Я считаю, что позиция России по Крыму правильная. В Крыму проживает 60% русских. Референдум нужен. Верховный совет Крыма все правильно решил. Они всю жизнь мечтали быть в России. Они это всегда говорили, сколько бы я в Крым ни ездила. А если совсем честно, то Крым – это была наша территория. Хрущев сделал такой жест неизвестно почему». Тализіна заявила, що «новая власть в Киеве идет через штыки при помощи фашиствующих элементов». На її думку, «это олигархические группы делят несчастную Украину, а народ страдает».
З’їздивши на гастролі до окупованого Криму, Тализіна знову відзначилася заявами про «російський» Крим та ситуацію в Україні:
«И всегда, конечно, думала, ну, почему генсек Хрущев взял и сделал такой фортель – отдал Крым. Ну, думала, ладно, это было советское время, людей никто не спрашивал, какие уж там референдумы! Но обидно было всему народу. Не то слово даже. Тем более что русские его завоевывали – Екатерина, Потемкин... И в Крыму даже никто не говорил по-украински! Все говорили и говорят по-русски».
«… там нацгвардия – фашисты! Все что творится – это на разрыв сердца! Порошенко обязан выполнить свое обещание о прекращении военной операции на Востоке Украины. Там гибнет мирное население: дети, старики, женщины. По-моему, там идет зачистка территории. Как Киев будет смотреть в глаза жителям Донбасса и смогут ли простить люди этой бесчеловечную и жестокую расправу, я не знаю».
У фільмі «Москва сльозам не вірить» знявся Олег Табаков – він також підписав звернення на підтримку політики Путіна щодо України та відзначився кричущими антиукраїнськими заявами, зокрема:
«Мне кажется, это справедливо. Если бы наши украинские братья были бы поразумнее, они бы не стали дискутировать на эту тему. Наоборот, надо было сказать: «Простите нас, Христа ради! Мы на халяву купились». Потому что никакого отношения Крым к Украине залэжной и нэзалэжной не имеет».
«И так-то стыдно за те мерзости, которые они делают, убивая людей и разрушая их жилища. А как-то откликаться на них – нет, нет, нет. Я махнул рукой, несмотря на то, что у меня одна четверть крови – украинская... Я жалею их. Они в каком-то смысле убогие... Во все времена их лучшие представители интеллекта, литературы – они по сравнению с русскими были где-то на второй и третьей позиции... А сейчас стыжусь и неловко, неловко... Положение не исправишь…».
Тализіна і Табаков внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Трансляція контенту з їхньою участю є незаконною.
У фільмі «Москва сльозам не вірить» знявся й покійний нині Алєксєй Баталов. Він теж підписав пропутінське звернення. А режисером цього фільму є один з найзапекліших артистів-рашистів – Владімір Меньшов – який передав бойовикам угруповання «ДНР» мільйон рублів і відзначився багатьма антиукраїнськими заявами.
Також 31 грудня на «Інтері» покажуть фільм «Снігуроньку викликали?» з тим самим Меньшовим та ще одною палкою прихильницею Путіна та окупації Криму – Іриною Алфьоровою. А на каналах НТН та Enter-фільм крутитимуть стрічки «Ти – мені, я – тобі» та «Шукайте жінку» з Леонідом Куравльовим, який також підписав пропутінське звернення і відзначився рашистськими заявами.
Меньшов, Алфьорова й Куравльов досі не потрапили до Переліку. Нині там лише 114 осіб. Громадськість давно вимагає внести до Переліку ще понад 600 артистів-рашистів.
Крім того, на «Інтері» йтиме концерт «Головна ялинка країни» за участю багатьох українських артистів, які гастролюють у Росії під час війни. Зокрема, це Софія Ротару, яка нещодавно отримала в Москві музичну нагороду з рук одіозної представниці МЗС РФ Марії Захарової, Ані Лорак, яка, окрім іншого, виступала на святкуванні 320-річчя російського військово-морського флоту, Таїсія Повалій, Світлана Лобода, Віталій Козловський, Alekseev.
Мета новорічної телепровокації – здеморалізувати патріотів та посіяти розчарування й недовіру до держави, підтримати й змотивувати проросійських і прорадянських громадян, продемонструвати слабкість держави, відсутність волі до боротьби з засиллям рашистів, знецінити закон і примусити державу до поступок, щоб повернути на екрани ще більше рашистів, досягти таким чином легітимації їхньої позиції, сприяти російщенню та утримувати Україну в полоні «спільних» культурних цінностей, домогтися капітуляції України перед «русским миром».
Найбільш небезпечним є намір телеканалів демонстративно порушити закон. В анонсі на «Інтері» глядачів обманюють, буцімто «Іронія долі» була заборонена, але тепер повертається. Насправді, ніхто не забороняв окремо цей фільм, бо закон про кінематографію дозволяє скасовувати прокатне посвідчення на фільм з причини внесення його учасника до Переліку, тільки якщо фільм вперше продемонстровано після 1991 року. Але Закон України «Про телебачення і радіомовлення» №3759-12 прямо забороняє трансляцію усіх фільмів і передач з участю осіб, внесених до Переліку. Незалежно від року першого показу й наявності прокатного посвідчення. За порушення передбачено штраф, який стягує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – 10% розміру ліцензійного збору.
Керовані росієцентричними менеджерами олігархічні телеканали постійно демонструють, що нездатні до саморегуляції. У цій ситуації обов’язок Нацради – зафіксувати порушення й покарати порушників згідно з законом, необхідність виконання якого ніким не може ставитися під сумнів. Тільки так можна зупинити повзучий реванш. Та чи не забракне для цього такої дефіцитної політичної волі?
Керівникам і власникам телеканалів, владі та всьому суспільству давно пора зрозуміти й прийняти очевидне: показ на телебаченні артистів-рашистів, які схвалили російську агресію та розділили відповідальність за загибель або каліцтво тисяч українців, є геть неприйнятним для багатьох українських громадян. Популяризація рашистів плодить в Україні нових адептів совка та «русского мира» серед молоді. Тому, з поваги до почуттів живих і пам’яті загиблих, а також дбаючи про національну безпеку, Україна мусить повністю очистити свій інформаційно-культурний простір від артистів-рашистів. А хто попри все не бажає відмовлятися від фільмів з рашистами – завжди може переглянути їх в інтернеті. Таких людей буде значно менше, ніж тих, кому нині проти волі накидають «спільні» російсько-радянські цінності та кумирів за допомогою телебачення.
Сергій Оснач – громадський діяч, член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, активіст Громадянського руху «Відсіч», співкоординатор ініціативи «Бойкот російського кіно»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
