Рік, що минає, ознаменувався цілою низкою різноманітних флешмобів, які мали на меті як привернути увагу до важливих проблем, так і просто підтримати хороші ініціативи. Згадуємо найцікавіші з таких акцій.
#StopPutinsWarInUkraine став одним з перших флешмобів 2017 року. 21 січня близько тридцяти країн світу об’єдналися, щоб підтримати Україну у її боротьбі проти російської агресії, вийшовши на мітинги і пікети з гаслом StopPutinsWarInUkraine, та долучившись із таким хештегом до акції у соцмережах. Серед учасників були представники українських громад, місцеві політики та громадські активісти.
#22pushupchallenge. Цей флешмоб став чи не найвідомішим у 2017 році. Розпочався він у січні. Суть естафети полягала у приверненні уваги до проблеми психологічної реабілітації учасників бойових дій та її вирішення:
До акції охоче доєдналося багато українських військових. Ось один з прикладів:
Участь у флешмобі взяли і журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»):
Однак президент та головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко, якому вони передали естафету, так і не прийняв виклик.
#ProudOfZozulya. Таким флешмобом на початку лютого користувачі соцмереж підтримали українського футболіста Романа Зозулю, якого іспанська газета Marca звинуватила у «нацизмі». І хоча журналісти згодом перепросили за дезінформацію та видалили публікацію зі свого сайту, спортсмен змушений був покинути клуб Rayo Vallecano, в якому перебував лише один день.
#ШануймоРіднуМову. Наприкінці лютого флешмоб з таким гаслом організували школярі зі Станиці Луганської, приурочивши його до Всесвітнього дня рідної мови. У рамках акції необхідно було згадати та зачитати улюблені вірші українською мовою.
До флешмобу долучилися як вихованці дитячих садочків та студенти, так і волонтери, журналісти, артисти та українські військові:
#GlobalShevchenko. Флешмоб із такою назвою приурочили до дня народження Тараса Шевченка. Він відбувся наприкінці лютого – на початку березня і мав на меті «вшанувати пам’ять великого Кобзаря, показавши пам’ятники, встановлені по всьому світу та Україні, що свідчить про його визнання та любов українського народу».
Акція відбувалася у два етапи: у рамках першого учасники повинні були зробити фото чи селфі біля пам’ятника Шевченку у своєму місті у період з 13 лютого до 8 березня та опублікувати їх на офіційній сторінці флешмобу і своїх сторінках в соцмережах з хештегом #GlobalShevchenko із зазначенням країни і міста. У рамках другого –
9 березня – українці по всьому світу пришли до пам’ятників Тарасу Шевченку та одночасно зачитали вірш «В казематі» («Мені однаково, чи буду…»). За словами організаторів, це було найбільше одночасне читання Шевченка в історії:
#ЩастиНаЗНО. У такий спосіб користувачі соцмереж у травні намагались підтримати випускників напередодні старту ЗНО. У своїх постах з хештегом #ЩастиНаЗНО вони розповідали історії про те, як колись самі впоралися з хвилюванням перед важливими іспитами.
До акції долучилась навіть міністр освіти Лілія Гриневич:
#ДякуюМедику. Цей флешмоб запустили у червні на честь Дня медичного працівника. Користувачі соцмереж ділилися у своїх постах розповідями про відданих справі людей з медичної сфери, як, наприклад, лікарка-волонтер з Чернівців, яка бореться за зміни у медицині:
#ВітаємПетра. Такий жартівливий флешмоб з'явився у вересні на честь дня народження українського президента Петра Порошенка.
Використовуючи хештег #ВітаємПетра та формулювання «Якби я був Петром...» юзери намагалися звернути увагу очільника України на речі, які, на їхню думку, є проблемами:
До цієї акції долучились і підписники сторінки Радіо Свобода у Facebook. Їхні відповіді можна почитати тут.
#faceofdepression. Цей флешмоб запустили у жовтні. Він мав на меті показати, що депресію не можна розпізнати за зовнішнім виглядом людини.
Спричинила акцію публікація у Twitter удовою фронтмена Linkin Park Честера Беннінгтона відео, на якому той напередодні самогубства сміявся, жартував і грався з сином:
До флешмобу долучились люди з різних куточків планети, зокрема і з України. У своїх постах у соцмережах вони розповідали, як змогли пережити «найтемніші» часи в своєму житті.
#SorryUkraine. Це ще один флешмоб жовтня. Його організували чехи, публікуючи у соцмережах на підтримку України свої фото з хештегами #SorryUkraine і #CzechRepublicIsNotZeman.
А приводом стала заява чеського президента Мілоша Земана щодо Криму, зроблена ним на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи:
Його слова, що «може бути якась компенсація за Крим, фінансова чи у натуральній формі», викликали гостру реакцію у громадян Чехії: уже через кілька годин після виступу Земана у соцмережах з’явилися фотографії людей, які вибачалися перед українцями за слова керівника своєї держави:
#ЧитайУкраїнське. Цей флешмоб запустили у листопаді з метою підтримки українських книжок.
«Час говорити про хороші книжки та заповнювати інформаційний простір літературою!», – закликав користувачів соцмереж його організатор, Український інститут книги.
Умови участі передбачали невеличку розповідь з фото та хештегами #читайукраїнське i #ireadua про нещодавно прочитану книгу українського видавництва. Після цього кожен учасник мав передати естафету далі, тегнувши своїх друзів.
Серед тих, хто охоче долучився до цього флешмобу та розповів про свої уподобання, були як пересічні українці, так і письменники (наприклад, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Лариса Денисенко) та навіть політики, зокрема: міністр культури Євген Нищук, прем'єр-міністр Володимир Гройсман, міністр освіти Лілія Гриневич, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр молоді та спорту Ігор Жданов, а також генпрокурор Юрій Луценко.
А дехто у рамках флешмобу привернув увагу не лише до українських книжок, але і до проблем.
#Яволонтерю. Завдяки цьому флешмобу українці на початку грудня розповіли у соцмережах про те, як роблять світ кращим. Акція була приурочена до Дня волонтера, який у світі відзначають щороку 5 грудня. Учасники акції ділилися власним досвідом волонтерства чи досвідом своїх знайомих під хештегами #Ivolunteer, #Яволонтерю та #IVD2017. Серед тих, хто долучився до флешмобу, були як пересічні українці, так і народні депутати, громадські активісти та лідери думок.
