У вересні 2017 року Росія здивувала весь світ, запропонувавши введення миротворчої місії ООН в зону конфлікту на сході України. Міжнародна дослідницька організація International Crisis Group, яка розробляє заходи для запобігання, пом’якшення та вирішення конфліктів, проаналізувала таку перспективу введення миротворців та дійшла висновку, що пропозиція Росії все ж є «вікном можливостей» (хоча й маленьким) для виведення ситуації на сході України з глухого кута.
Дослідники зазначають, що є багато причин для скептичного ставлення до пропозиції Москви щодо введення миротворців і тим паче готовності Росії повернути Донбас під український контроль. Але така пропозиція відкриває можливість для діалогу та вивчення того, як саме миротворці могли б дійсно повернути окуповані території під контроль України, наголошують автори.
Сьогодні ситуація на Донбасі перебуває в глухому куті: «Москва вказує на відсутність прогресу в імплементації Мінських угод Києвом, а Київ зазначає, що не може їх виконувати, поки в зоні конфлікту немає безпеки», йдеться в аналізі.
Наміри Москви незрозумілі – навіть якщо припустити, що Росія дійсно шукає виходу із конфлікту, який дорого їй обходиться, її версія мандату миротворчої місії не вирішила б проблеми, адже вона пропонує розмістити місію вздовж лінії розмежування між українськими силами та сепаратистами, а не вздовж кордону між Росією та Україною, мовиться в дослідженні.
Реакції на пропозицію Москви різняться, і деякі західні дипломати дійсно вбачають в ній можливість початку діалогу із Москвою: наприклад, спеціальний представник США у справах України Курт Волкер вже кілька разів зустрічався із помічником президента Росії Володимира Путіна Владиславом Сурковим для обговорення перспективи миротворчої місії, зазначають автори.
В Україні побоюються того, що Москва просто бажає таким чином змусити Київ виконувати свою частину Мінських домовленостей, при цьому зберігаючи важелі впливу на сході, мовиться в аналізі.
Чому пропозиція Москви варта уваги
Досягнення консенсусу в цьому питанні поки що виглядає напруженим, але спроби не тільки не слід припиняти, але й слід розширити, переконані експерти. Західні дипломати можуть розвивати свою версію того, яким чином миротворці могли б створити умови для забезпечення миру на сході та змусити Київ виконати положення Мінських домовленостей, мовиться у дослідженні.
Дипломатію Волкера міг би доповнити окремий спеціальний представник від ЄС, адже низьке залучення ЄС залишає «прогалину», і йому слід активніше брати участь в перемовинах, вважають автори.
На думку дослідників, якщо Москва погодилася б припинити втручання на Донбасі та повернула б Києву суверенітет над окупованими територіями, західним дипломатам також необхідно було б чимось її стимулювати: наприклад, можливістю зняття санкцій.
Навіть якщо Москва піде назустріч, є низка інших проблем
Але навіть якщо допустити можливість діалогу між Києвом та Москвою, важливим є пам’ятати про певну динаміку всередині України: таку як внутрішній супротив Мінським домовленостям, який тільки зростає, наголошують дослідники.
Саме через внутрішню опозицію Київ міг би не виконати положення угоди, навіть якщо Москва погодилася б на розміщення військ на кордоні з Україною. Навіть у разі готовності Москви піти назустріч, Київ потребуватиме більшого рівня національного консенсусу в таких питаннях, як надання спеціального статусу територіям, амністія, місцеві вибори та реінтеграція, зауважують дослідники.
Додатковою проблемою є і те, що з обох боків лінії розмежування існують ті, хто заважатиме процесу запровадження миротворців. На підконтрольній Києву стороні – це добровольчі батальйони, а з боку сепаратистів – це лідери самопроголошених «республік» (так називають себе незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні терористичними – ред.), пояснює дослідження.
Ще одна суттєва проблема – це розповсюдження зброї, яка переважно надходить із зони конфлікту – нестабільність в країні може в будь-який момент призвести до насильства всередині країни, попереджають експерти.
Такі проблеми слід вирішити перед початком запровадження миротворчої місії, йдеться в аналізі.
Для миру потрібен компроміс
Для реалізації ідеї з миротворцями в будь-якому випадку необхідне досягнення компромісу між Києвом та Москвою, вважають дослідники. Цей компроміс необхідно будувати на трьох ключових елементах.
По-перше, після відведення важкої техніки миротворцям потрібно буде встановити контроль над лінією розмежування, захистити населення. По-друге, їм необхідно буде спостерігати за кордоном між Україною та Росією. По-третє, миротворча місія допомогла б Києву зробити крок вперед у виконанні Мінських угод, в тому числі у створенні умов для місцевих виборів.
Питання стосовно мандату
Також необхідно буде вирішити низку питань, пов’язаних з самим мандатом. Наприклад, з яких країн будуть миротворці або ж якою повинна бути їх кількість, та наскільки вони будуть озброєними, йдеться в дослідженні.
Навіть у разі досягнення консенсусу між Росією та Україною на місцях залишатимуться сили, які чинитимуть супротив – від протестів до насильницьких повстань, що також слід взяти до уваги при обговоренні питання.
Висновки
Наразі незрозуміло, наскільки далеко зайшли б переговори, але, на думку експертів, західним високопосадовцям слід надати стимул Москві, найбільшим з яких є потенційне зняття санкцій. Україні також необхідно розвивати її власне бачення введення миротворців на схід, при цьому беручи до уваги внутрішнє незадоволення Мінськими угодами.
Києву слід було б заохочувати чесні публічні дебати стосовно Мінських домовленостей, а Захід, в свою чергу, повинен допомогти Києву підготуватися до імплементації домовленостей, мовиться в аналізі.
«Після декількох років безвихідної ситуації миротворча пропозиція Москви відкриває вікно для дипломатії. Західні союзники Києва повинні розширити свої дипломатичні зусилля задля створення надійної миротворчої місії, яка захистила б основні інтереси України в галузі безпеки», – переконані експерти.
