Київ – Упродовж останнього десятиріччя населення України скоротилось на більш як три мільйони осіб – це дорівнює укупі кількості жителів Кіровоградської, Полтавської і Черкаської областей. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, серед причин цього – виїзд кваліфікованих працездатних українців за кордон.
В українському сегменті інтернету, на стінах будинків в українських містах в очі кидаються оголошення: «Потрібні будівельники на тривалу оплачувану роботу», «Шукаю бригаду мулярів», «У центрі міста на СТО потрібні механіки» та інші. Як зазначають фахівці, кількість кваліфікованих, добре підготовлених працівників виробничої сфери, будівельників, інженерів стрімко зменшується, і не лише унаслідок відтоку їх за кордон.
За даними сайту пошуку роботи Work.ua, цього року працедавці шукають робітників будівельних, транспортних, виробничих спеціальностей, фахівців з питань логістики та обслуговування. При цьому працедавці підвищують зарплати для фахівців у промисловості, для представників робочих спеціальностей та водіїв. Як зазначають експерти, це один з результатів дефіциту кадрів, який високими зарплатами працедавці намагаються утримати від виїзду за кордон.
Ще одна причина «збіднення» України на трудові ресурси – наслідки демографічної кризи, чи то криз, останніх десятиліть. Як і більшість країн Європи, Україна вступила у добу збільшення кількості літніх людей на тлі зменшення кількості молоді.
Трудовий ресурс країни, відтак, може поповнити хіба що молодь, хоча її частка серед працездатного населення залишається найменшою, адже нинішні працездатні українці середнього віку незабаром вийдуть на пенсію, зазначають фахівці.
Водночас зростання попиту на робочі спеціальності експерти пов’язують з повільним, нестабільним, але зростанням української економіки. Як зауважує директор з розвитку Work.ua Сергій Марченко, бізнес розвивається, розширюються потреби у робочій силі.
«Виробництво, будівельні роботи, логістика, транспорт – це базові галузі, і якщо ці галузі зростають, це стимулює зростання потужностей у сумісних областях», – вважає експерт.
Фахівці також додають: на ринку праці в Україні та державах-членах ЄС бізнес-структури шукають досвідчених, кваліфікованих фахівців, які зразу зможуть працювати над проектами та яких не треба навчати.
Уряд пропонує систему прогнозування розвитку ринку праці
Тож на порядку денному для України – створити дієву систему прогнозування тенденцій на ринку праці, щоб підготувати кваліфікованих працівників і заповнити «трудові прогалини» в економіці. Як відзначили експерти на урядовому засіданні, така система дозволить задовольняти потреби економіки, ринку у кадрах «актуальних професій».
Незалежні експерти підтримують таку ініціативу – тим більше, що це «підтягне» систему професійної освіти, яка зможе вчити й готувати до праці молодь, котра заповнить «актуальні» робочі місця. Серед іншого, мова іде про навчання і підготовку кваліфікованих фахівців, включно з робітничими професіями. Як повідомила міністр освіти Лілія Гриневич в інтерв’ю для ЗМІ, уряд розвиватиме занедбану донедавна професійно-технічну освіту. Це прописано у новому законі «Про освіту», зазначила Гриневич.
«Цей закон пропонує нові інституційні можливості для взаємозв'язку системи освіти, зокрема професійно-технічної та вищої освіти, і ринку праці, що надзвичайно важливо з точки зору інтересів економіки і суспільства в цілому», – наголосила Гриневич у розмові з Радіо Свобода.
Голова правління Східно-європейського інституту розвитку Мрідула Гош наголошує: держава і приватний бізнес мають проаналізувати, які галузі економіки розвиваються нині та які мають перспективи зростання у майбутньому. Так, якщо нині українській економіці бракує робітничих спеціальностей та працівників сфери послуг, з розвитком економіки та її модернізацією Україна потребуватиме більше кваліфікованих інженерів, працівників технічної сфери тощо.
Ринок праці – це комплексний феномен, який потребує конкретики і великої дослідницької роботи
«Ринок праці – це комплексний феномен, який потребує конкретики і великої дослідницької роботи (для розвитку – ред.): наприклад, по кожній економічній галузі має бути статистика, скільки там не вистачає робочих місць, плюс розподіл по областях. Державні органи мають цим займатись, при цьому беручи до уваги і дані приватних компаній. Як я бачу, дуже не вистачає спеціальностей з надання послуг, бо люди від’їжджають», – зазначила Гош в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Ринок праці має враховувати інтереси економіки та міграційні тенденції – експерти
Експерти також відзначають: на сьогодні, враховуючи зміни на світовому ринку та міграцію, національні економіки різних держав впроваджують новітні системи для освіти і підготовки або ж перепідготовки працівників різних спеціальностей. Україні варто вивчити досвід своїх західних сусідів, вважає Мрідула Гош. За її словами, у державах-членах Євросоюзу політика на ринку праці, підготовка фахівців прив’язані до міграційної політики та перспектив розвитку економіки.
В Україні ж необхідно враховувати той факт, що локальні ринки змінили анексія Росією Криму, російська агресія на сході України та наявність більш як мільйонної «трудової армії» переселенців як результат цієї агресії. Наразі в Україні працюють програми з підтримки малого бізнесу, який започатковують переселенці та ветерани АТО, тим часом як допомоги потребує весь малий і сімейний бізнес. Відтак українцям варто придивитись до роботи аналітичних центрів і донорських організацій, які інвестують у розвиток приватного підприємництва та досліджують тенденції розвитку національних економік країн Євросоюзу, зазначає Гош у розмові з Радіо Свобода.
Можна чітко виробити і міграційну політику також: буде видно, які спеціальності мають люди, з яких країн їдуть люди
«Треба кооперуватись з іноземними провідними інституціями, які займаються такими аналізами і дослідженнями. Тоді можна чітко виробити і міграційну політику також: буде видно, які спеціальності мають люди, з яких країн їдуть люди. Так робить Німеччина», – наголошує фахівець.
І хоча Україна має свою специфіку та свої проблеми на ринку праці, вони співвідносні до тих проблем, що їх мають країни Європи, де більшає людей пенсійного та передпенсійного віку й де економіка потребує молодих, активних, кваліфікованих фахівців, зазначає Гош.
