Halabuda, Kherson Art Hub, «The Hub 700». Як створюють хаби в Україні

Інна Ємець

Україна долучилася до світового тренду перетворення старих будівель на культурні, освітні та розважальні простори. Це явище називають «культурною економікою». Берлін, Будапешт, Нью-Йорк мають безліч таких реалізованих проектів, коли старі заводи й закинуті приміщення перетворилися на хаби. Про український досвід розповіли засновники українських творчих хабів: Halabuda, Kherson Art Hub «Ілюзіон», «The Hub 700».

Херсон. Kherson Art Hub «Ілюзіон»

У Херсоні є культурний та мистецький простір, де проводили кінопокази, лекторії, театральні вистави на базі старого кінотеатру «Ілюзіон». Його засновником є Леонід Єжуров. Після двох років боротьби активістів та громадських організацій з владою арт-хаб може «піти з молотка», тому місцева влада може розпочати на тій земельній ділянці будівництво.

​У 2015 році обласна державна адміністрація Херсона запросила всі громадські та приватні організації створити на базі старого кінотеатру «Ілюзіон» культурний центр. Леонід Єжуров, голова організації «Режиссёр.Орг», також долучився до творчого процесу. Леонід та його команда зробила оцінку приміщення в 50 квадратних метрів на першому поверсі та кімнати в 25 квадратів на другому. Вони попросили надати приміщення під пільгову оренду, проте восени облдержадміністрація запропонувала свою ціну, яку громадська організація «Режиссёр.Орг» не змогла потягнути. Раніше комунальне підприємство «Кіновідеопрокат», якому належав «Ілюзіон», переїхало в будівлю кіноконцертного залу «Ювілейний». Це означало, якщо в кінотеатр не заїдуть громадські організації і не будуть орендувати приміщення, то його готуватимуть на продаж.

«Мені завжди хотілося створити центр, який би об’єднав різні ініціативи з різних сфер, у яких є великий запит на освітній, культурний продукт, і вони могли в одному місці зосередитись. Очевидно, що державні, обласні та міські центри не відповідають рівню культурного розвитку – це такий закам’янілий совок», – розповідає засновник Kherson Art Hub Леонід Єжуров.

Із лютого 2016 року комунальне підприємство «Кіновідеопрокат» оформило Леоніда Єжурова на роботу, щоб узаконити перебування і роботу активістів у кінотеатрі «Ілюзіон». Єжуров із однодумцями власними силами обладнали приміщення, зробили ремонт і почали організовувати для жителів міста мистецькі акції.

«У цілому була запропонована така свобода дій, що ми могли експериментувати, підлаштовуватися під смак відвідувачів. Вийшов своєрідний центр для втілення культурних ініціатив», – каже Леонід.

За 2016 рік в арт-хабі провели 96 заходів. Одними з найбільших подій, якими пишається команда Kherson Art Hub: прем’єра документального кіноальманаха «Ucrazyans. Неймовірні Українці», авторські музичні вечори «Рок-потік», за ініціативи Юрія Данко «Уроки аргентинського танго». Також арт-хаб приймав литовського кінокритика Соната Жалнеравичюте із лекцією в рамках «Дні литовського кіно». Коли вже почались проблеми із доступом до приміщення, команда арт-хабу не припинила своєї діяльності. Біля колеса огляду в парку «Херсонська фортеця» провели фестиваль авторської музики «Рок-потік Open-Air». В «Хлібному дворику» провели фестиваль короткометражного українського кіно «Відкрита ніч».

У 2017 році заходи відбувались із боротьбою за доступ до будівлі. Одні з яскравих: фестиваль американського кіно «Незалежність», на якому вперше представили фільми українських молодих режисерів від проекту Indie Lab; майстер-класи від кінорежисера Дмитра Тяжлова «Хвилина міста»; лекція від Сергія Дяченка «Як змінювались значення площ в історії Херсона»; прем’єра вистави Андрія Мая «Нічого особистого».

​Зараз Леонід зібрав 13 організацій, які створили одну громадську спілку «Мережа культурного розвитку арт-хаб «Ілюзіон». Зараз активісти планують перетворити культурний центр в платформу для громадських організацій міста, які займатимуться культурою та освітою.

Проблеми з «Ілюзіоном» почались із березня 2016 року. До середини жовтня 2017-го Леонід із активістами боровся за приміщення. Протягом цього часу, за його словами, директор КП «Кіновідеопрокат» створював перешкоди для діяльності громадської організації. Були й імітації «замінування» будівлі. Згодом Леонід від місцевих журналістів дізнався, що будівлю готують на приватизацію, тому швидко зібрав небайдужих людей і на сесії обласної ради відстояв позицію, щоб не продавали приміщення.

У вересні 2017 року на підтримку хабу Конгрес активістів культури та всеукраїнська організація Фундація регіональних ініціатив виступили з відкритим листом за збереження «Ілюзіону» та культурного центру Kherson Art Hub. До кінця жовтня приміщення арт-хаб опечатали.

«З хороших моментів співпраці з державною установою – це те, що не потрібно було платити комунальні. Але загалом це – роки витрачених нервів. Скільки разів мене викликали на суди, обмежували доступ до приміщення, вимикали опалення, зачиняли туалети. Як виявилося ця будівля дуже цінна для когось. Особисто для мене вона цінна, тому що тут ми мали можливості розвитку творчого простору для містян», – розповідає Леонід.

Наразі Єжуров чекає весни, коли будуть вирішувати долю кінотеатру «Ілюзіон» – на сесії Херсонської обласної ради. Тоді депутати можуть проголосувати або за відновлення його роботи, або виставити на приватизацію. Поки ж засновник арт-хабу каже, що не збирається опускати руки.

«У нас немає в планах здаватися, ми будемо боротися, щоб будівлю знову відкрили. Зараз тимчасово арт-хаб не проводить заходи, але через кілька тижнів ми зробимо кілька в місцевих бібліотеках», – каже Леонід.

Маріуполь. Halabuda

Історія маріупольського арт-хабу Halabuda – це історія трансформації волонтерського центру в культурно-освітній простір.

«Ми переросли із «гуманітарки» у освітній заклад», – розповідає засновник Halabuda Дмитро Чичера.

Ідея створити культурний простір зародилась із волонтерського центру «Східна брама», який Дмитро підтримував у 2014-2015 роках – у часи «гарячої війни» біля Маріуполя. Потім волонтерський центр перемістився в більше приміщення, де вже Дмитро із командою створив культурно-освітню платформу для міста.

«Ми вирішили запустити суміш антікафе та івент-кафе – місце, куди люди можуть прийти відпочити, пограти в настільні ігри, почитати і там, де ми можемо проводити різні заходи освітнього характеру. Це місце важливе як для міста, так і для нас, оскільки ми б змогли покривати частково оплату за оренду», – розповідає Чичера.

Тож на 350 квадратних метрах команда зробила ремонт, палети перетворили у меблі й розпочали проводити культурні заходи. «Перші півроку ми працювали збитково. Мені не шкода було вкладати власні кошти та сили, тому що бачив у цій ідеї перспективу», – каже Дмитро Чичера.

Події створювали самі учасники команди, а потім приєдналися інші організації. Перше, що відкрили на базі простору, – курси фотошколи та обробки фотографії.

​Через півроку про їхню діяльність дізналася організація «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри» (UCBI). Організація донорів обрала два проекти Halabuda і допомогла придбати для арт-хабу меблі й техніку.

Далі Halabuda поповнилася різноманітними курсами: з ІТ, із вивчення мов – початкова та поглиблена японська, англійська, курсами із журналістики, робототехніки, домедичної допомоги.

Щомісяця команда із 6 людей проводила 160 заходів.

«Ми створили таку базу, куди могли запрошувати й інших викладачів із різних сфер. Спочатку робили безкоштовні заходи, щоб люди про нас дізналися. І через півроку ми зрозуміли, що перетворились у хаб з неформальної освіти», – каже Дмитро.

Від самого початку Дмитро Чичера категорично ставився до співпраці із владою, тому що бачив її бездіяльність, коли війна майже сягала Маріуполя. Аби створити власний творчий простір, вирішив покладатися лише на власні сили.

«На прикладі волонтерського руху ми звикли розраховувати на власні сили, і це дало нам незалежність, тому що будь-яка взаємодія з владою рано чи пізно закінчиться вказівками зверху, а відмовити не зможемо, бо надаватимуть безкоштовно приміщення. Я завжди скептично ставився до взаємодії з адміністрацією, тому що коли хотіли захопити Маріуполь, мер нічого не зробив, щоб цього не сталося», – розповідає Дмитро.

Для молодих активістів, які планують зробити культурний простір Дмитро Чичера рекомендує починати із себе. Думати, як сама людина може стати кращою, щоб змінювати оточуючих. Не боятися брати відповідальність, об’єднуватися та знаходити спільну мову із різними сторонами.

Черкаси. «The Hub 700»

У Черкасах представники різних громадських організацій об'єднуються, щоб створити свій творчий простір. Один із організаторів Даниїл Майоров розповідає, що ця ідея з'явилася під час Міжнародного форуму молодіжних центрів у Чернігові, який організувало Міністерство молоді та спорту України. Там Даниїл познайомився з досвідом вже діючих українських та іноземних молодіжних центрів, а також з програмою створення такої мережі за участю міністерства. Результатом стало створення проекту «The Hub 700».

«Місту потрібен такий центр, тому що в ньому є можливість сконцентрувати багато перспективних молодіжних ініціатив, а також започаткувати систематичну роботу з молоддю у сфері правової освіти і громадянського виховання», – розповідає Даниїл Майоров.

На базі молодіжного центру невдовзі запрацює лекторій з неформальної освіти, коворкінг, майстерня, арт-простір, дитяча зона, хостел і волонтерська служба. Наразі команда хабу зупинилися на форматі комунальної установи, заручившись підтримкою міської влади.

«Саме такий формат рекомендує Мінмолодьспорт. Також ми відкриті до співпраці з бізнесом, органами влади і громадським сектором», – каже Даниїл.

Вже знайшли потенційне місце розташування хабу, в якому виокремили просторі тематичні зони, прорахували бюджет ремонту, закупівлю меблів та обладнання.

Співорганізатор «The Hub 700» каже, що тепер все залежить від команди.

Зараз черкаська команда веде перемовини з іншими партнерами, а також здійснює пошук ресурсів для створення хабу. Роботу у тестовому режимі планують розпочати з лютого 2018 року, щоб перевірити дієздатність та затребуваність ініціативи.