Брюссель – Намагання не випустити ситуацію з-під контролю та відверті розмови віч-на-віч щодо російської агресії – ось головні причини того, що НАТО ще прагне підтримувати діалог із Москвою. Тим часом, як Сполучені Штати наголошують, що будь-яка держава Євроатлантики має право вступити до НАТО, війна в Україні та анексія частини її території залишатимуться головною перешкодою для нормалізації відносин Північноатлантичного альянсу з Росією. Такими були деякі із головних сигналів, що пролунали на щойно завершеному грудневому засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО
Після того, як Москва задіяла щодо України свою армію та незаконно анексувала частину її території, союз НАТО зосередив свої відносини із Росією на двох напрямках – посиленні захисту й дипломатичному діалозі, зазначає голова альянсу Єнс Столтенберґ. Такий підхід виявився ефективним, каже він, додаючи, що за останні роки країни-союзниці «посилили свою колективну оборону, залишаючись відкритими для діалогу, підтримали економічні санкції та задіяли свої військові канали комунікацій».
Водночас, готуючись до саміту НАТО наступного року в Брюсселі, міністри закордонних справ країн альянсу вирішили продовжувати таку політику, пояснює Столтенберґ.
«Готуючись до зустрічі на найвищому рівні в липні наступного року, ми дійшли згоди, що ми маємо продовжувати посилення нашої системи стримування та захисту, продовжувати добросовісне спілкування і підтримувати наших партнерів у Східній Європі», – каже він.
Окупація частини України й гібридна агресія потребують трансатлантичної єдності – генсекретар НАТО
Держсекретар США Рекс Тіллерсон, який брав участь у міністерських зустрічах у штаб-квартирі НАТО, зі свого боку вказує на те, що заважає розблокувати співпрацю між Північноатлантичним альянсом та Москвою.
У відносинах між НАТО й Росією ми не можемо повернутися до нормальних відносин, доки росіяни продовжують незаконно окупувати Україну
«У відносинах між НАТО й Росією ми не можемо повернутися до нормальних відносин, доки росіяни продовжують незаконно окупувати Україну, й далі використовують гібридну агресію з метою підриву інституцій Заходу. Це залишається істотною перешкодою в нормалізації наших відносин. Агресія Росії щодо України залишається найбільшою загрозою європейській безпеці, а для протистояння цій загрозі потрібна постійна трансатлантична єдність», – каже Рекс Тіллерсон.
Керівник Держдепартаменту США додає, що його країна продовжує підтримку політики відкритих дверей НАТО й переконана у тому, що будь-яка держава євроатлантичного простору – за бажання – може вступити до альянсу. Звичайно, якщо вона виконає всі необхідні для цього умови.
Водночас, Єнс Столтенберґ наголошує, що підтримка діалогу НАТО з Росією військово-дипломатичними каналами важлива для того, щоб віч-на-віч говорити з представниками цієї країни про їхні агресивні дії в Україні, заявив керівник Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ.
Будемо говорити з Росією й про гібридну загрозу – Столтенберґ
«Я переконаний, що коли напруження сягає високого рівня, коли відносини між НАТО й Росією стали викликом, ще важливіше зустрічатися й віч-на-віч говорити про її агресивні дії в Україні», – зауважує генеральний секретар НАТО.
Столтенберґ пояснює, що після попереднього дворічного заблокування натовсько-російських переговорів, із весни 2016 року було проведено 6 зустрічей в рамках Ради Росія-НАТО. «Там, окрім України, також були висунуті на обговорення інші складні питання, зокрема, щодо повітряної безпеки у балтійському регіоні», з огляду на регулярні вторгнення російської військової авіації до повітряного простору розташованих там країн альянсу.
Інші теми, на які звертають увагу під час засідань представників НАТО й Росії, – це взаємні брифінги щодо прозорості та контролю за військовими навчаннями, каже Столтенберґ.
А «на наступних зустрічах в рамках Ради Росія-НАТО та під час політичного діалогу ми маємо намір також порушити питання з інших сфер, наприклад, щодо гібридної агресії», – повідомив керівник союзу НАТО.
Українські євроатлантичні ініціативи Будапешт блокувати не має – джерела про лист країн НАТО Угорщині
В рамках нинішніх консультацій між міністрами закордонних справ країн НАТО, Єнс Столтенберґ також запевнив, що найближчим часом буде проведене засідання Комісії Україна-НАТО. Як повідомляв Будапешт, заплановану натовсько-українську зустріч Угорщина заблокувала, мовляв, з огляду на український «освітній закон».
Водночас, з неофіційних джерел угорської преси стало відомо, що 11 держав-членів НАТО, в тому числі Німеччина, висловили незгоду з діями Угорщини щодо блокування євроатлантичних ініціатив України через Закон України «Про освіту».
Як пише одна з місцевих газет, у своєму листі ці держави дали зрозуміти, що конфлікт між Угорщиною й Україною не повинен виноситися у площину НАТО, і що ці держави не вважають проблему законодавства настільки складною, щоб через неї ставити під загрозу стратегічні інтереси й самого альянсу.
У листі також ідеться про те, що суперечності у НАТО на високому рівні щодо України є сигналом для Москви, оскільки будь-які розбіжності в альянсі Росія вважає своїм успіхом.
ЄС і НАТО поглиблюють взаємну роботу
Так само, напередодні міністри закордонних справ країн-членів НАТО домовилися посилити співпрацю з Європейським союзом, про що заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, зазначивши три нові сфери, в яких обидва блоки збільшать співробітництво: мобільність збройних сил, обмін інформацією в боротьбі з тероризмом, а також підвищення ролі жінок у підтримці миру й безпекових операцій.
«Швидке переміщення наших сил і обладнання має життєво важливе значення для нашої безпеки. Це означає, що ми повинні впровадити процедури для швидкого перетину кордонів, а також достатньої наявності засобів транспорту й надійної інфраструктури», – заявив Столтенберґ про те, що мобільність збройних сил має стати новим головним проектом співпраці між НАТО і ЄС.
Що стосується боротьби з тероризмом, то Столтенберґ каже, що НАТО і ЄС погодилися посилити обмін інформацією і краще координувати взаємну антитерористичну роботу між країнами-партнерами.
Тим часом, даючи оцінку планам зміцнення європейської оборони шляхом організації постійного структурованого співробітництва та створення європейського оборонного фонду, керівник НАТО наголосив, що «ці заходи можуть призвести до збільшення витрат на оборону, але й також створити сучасніші можливості й справедливіший розподіл обов’язків по обидва боки Атлантики».
