Доступність посилання

ТОП новини

Подвійне дно «плівок Саакашвілі»: ознаки достовірності та неоприлюднені факти


Міхеїл Саакашвілі біля будівлі парламенту в Києві, 6 грудня 2017 року
Міхеїл Саакашвілі біля будівлі парламенту в Києві, 6 грудня 2017 року

Плівки щодо Міхеїла Саакашвілі, оприлюднені Генпрокуратурою України, викликають сумніви у справжності – це озвучують опозиційні до влади політики. Одні кажуть, що продемонстрований голос не належить Олександру Курченку, інші – що голоси змонтовані, тобто вирвані з контексту. Більшість депутатів не наважуються судити про достовірність записів. Правоохоронні органи ж переконують, що записи справжні. Президент України Петро Порошенко теж вже відреагував на них, і в оточенні президента не сумніваються в оригінальності плівок. Як можна переконатися у достовірності записів та які ознаки на це можуть вказати?

Депутати обережно коментують справжність оприлюднених записів щодо Саакашвілі – здебільшого кажуть: «Ми – не експерти, розбереться і встановить достовірність суд».

Та дехто, зокрема з числа депутатів, відкрито висловлюють сумніви про плівки ГПУ.

«Під час сорока з лишком хвилин кінопоказу в мене зародилась одна думка: чому звук з боку людей від Курченка такий класний і такий поганий від тих, хто від Саакашвілі?», – каже депутат Ігор Луценко.

Ігор Луценко, народний депутат від фракції «Батьківщина»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:33 0:00

Схожі підозри, але зі звинуваченнями в інсценуванні діалогу висловила депутат Надія Савченко. А Михайло Добкін взагалі заявив, що голос із плівки не належить Олександру Курченку (олігарху з оточення Януковича, який переховується в Росії), і він його не впізнає.

Хто підтвердить?

Сам Міхеїл Саакашвілі називає брехнею звинувачення проти себе і стверджує, що взагалі не знає, хто такий Курченко, та ніколи з ним не спілкувався.

Сам Курченко досі офіційно не коментував подій довкола його прізвища, принаймні він не спростовував своєї участі в подібних переговорах.

Депутати «Опозиційного блоку» про плівки ГПУ та Курченка (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00

Певні медіа та активісти взялися порівнювати на слух «зливи» телефонних розмов в мережі Курченка та Коломойського, оприлюднені давніше, із тими, що оприлюднили зараз в Генпрокуратурі. Мета – порівняти голоси Олександра Курченка.

У такий спосіб порівнювати не можна, пояснює колишній керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк і наголошує, що фонографічна експертиза проводиться за допомогою спеціальних програм та за відповідною методикою. Такі фахівці в Україні є, і вони здатні визначити достеменно, за наявності матеріалу для порівняння, чи співпадають голоси, додає він.

На думку колишнього керівника Головного слідчого управління СБУ Василя Вовка, в таких резонансних випадках правоохоронні органи перед оприлюдненням матеріалів повинні отримати висновки експертів про ідентичність голосів на плівках, чи не переривався запис і чи не складений він із кількох уривків. Це позбавило б суспільство подібних сумнівів і додало б вагомості аргументам сторони звинувачення у суді, каже він.

Тоді вже давати не тільки відео, не тільки звук, а із тим, що це все підтверджено експертом, який дав однозначний висновок
Василь Вовк

«Тоді вже давати не тільки відео, не тільки звук, а із тим, що це все підтверджено експертом, який дав однозначний висновок, що це говорить Саакашвілі з Курченком, що ця плівка не переривалась, не копіювалась, не складалась з кількох різних епізодів тощо», – зазначає він.

Якщо в суду будуть якісь сумніви щодо оригінальності цього голосу, тоді вони будуть замовляти спеціальну експертизу
Андрій Лисенко

Речник Генпрокуратури Андрій Лисенко пояснив, що фонографічну експертизу не проводили, бо її мають зробити в судовому розгляді.

«Таке рішення ухвалює суд. Якщо в суду будуть якісь сумніви щодо оригінальності цього голосу, тоді вони будуть замовляти спеціальну експертизу для цього», – зазначив Лисенко.

У президента не було іншого вибору – політичний експерт

В оточенні президента сумнівів в оприлюднених записах немає. Петро Порошенко зазначив, що його ці події шокували.

«Що радує, так це те, що український народ профінансовану з Москви гоп-компанію розкусив ще раніше, ніж правоохоронці, тому проігнорував той табір біля Верховної Ради. Армія не для того тримає фронт, щоб ворог орудував у тилу. Ми даємо подібним спробам відсіч, і я відчуваю в цьому підтримку з боку суспільства», – додав Порошенко.

Реакція президента свідчить про те, що він довіряє матеріалам слідства.

Коли президент про це почув, то в Міхеїла Саакашвілі зникли останні шанси спокійно пересуватися територією України
Яніна Соколовська

У Петра Порошенка не було іншого виходу, бо існувала загроза життю членів родини президента, пояснює політичний експерт Яніна Соколовська. В коментарі Радіо Свобода, вона розповідає, що від надійних джерел, наближених до правоохоронних структур, отримала таку інформацію. Йдеться саме про підготовку замаху, пояснює вона.

«Як вважав мій співбесідник, це стосується одного з дітей Петра Олексійовича. І далі, як він теж вважає, коли президент про це почув, то в Міхеїла Саакашвілі зникли останні шанси спокійно пересуватися, всупереч всім законам, територією України і робити ті незаконні акції, які він зараз робить», – розповідає політичний експерт.

Яніна Соколовська вважає, що Юрій Луценко оприлюднив далеко не всі факти та матеріали, але пізніше він, можливо, розкриє і їх.

Презумпція невинуватості чи суспільний інтерес?

Публікація подібних слідчих матеріалів із ймовірними злочинцями може бути розцінена як порушення принципу презумпції невинуватості, пише експерт-кримінолог Ганна Маляр в своїй статті на «Українській правді». Європейський суд з прав людини має певні рішення та вимоги з цього приводу, пише вона, але у разі гучних злочинів ЗМІ та правоохоронці віддають перевагу суспільному запиту на інформацію.

До того ж, експерт-кримінолог детально описує, яких фактів на записах бракує, аби плівки були сприйняті в суді як беззаперечний доказ злочину: продемонстровані розмови можуть вказати на зв’язок фігурантів в політичній площині і на підготовку до якоїсь проплаченої акції, які не заборонені в Україні, пояснює Ганна Маляр.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG