Закон ухвалений, об’єкт застосування знайдений, але порядок застосування незрозумілий. Так наразі виглядає ситуація з набуттям чинності законом про ЗМІ-«іноземних агентів» в Росії. Серед «агентів», як відомо, – Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL), проект Української служби «Крим.Реалії», проекти російської служби Радіо Свобода «Фактографія» і «Сибирь.Реалии», телеканал «Настоящее время», Татарсько-башкирська служба Радіо Свобода, медіа-проекти «Idel.Реалии» та «Кавказ.Реалии». Така ж доля спіткала і «Голос Америки».
11 вересня з’явилася інформація про те, що Міністерство юстиції Сполучених Штатів Америки зажадало від компанії, яка представляє в США, інтереси російської телемережі RT, зареєструватися як іноземний агент, як того вимагає американський закон FARA.
«Компанія, яка обслуговує телеканал RT America, включаючи телевізійне виробництво і поточну діяльність, отримала лист від Міністерства юстиції», – повідомлялося на сайтах RT.
Уже в першій же заяві з цього приводу головний редактор RT Маргарита Симоньян заявила, що вимога до обслуговуючої компанії є обмеженням прав журналістів компанії.
«Війна американського істеблішменту з нашими журналістами присвячується всім прекраснодушним, хто все ще вірив у свободу слова. Її вбили ті, хто її придумав», – заявила вона.
Наприкінці вересня про долю журналістів, а не американської компанії, яка обслуговує RT, говорила вже не тільки Маргарита Симоньян, а й речниця МЗС Росії Марія Захарова. А в листопаді і президент Росії Володимир Путін, котрий назвав застосування закону FARA щодо американської компанії, яка обслуговує RT, «атакою на свободу слова».
Утім, у середині листопада американська компанія, яка обслуговує RT, зареєструвалася як іноземний агент. Паралельно документи на реєстрацію до Міністерства юстиції США подала і компанія Restor Translator, яка здійснює у США мовлення російського державного радіо Sputnik.
Робота російських законодавців над комплексом «заходів у відповідь» щодо іноземних ЗМІ відбувалася в основному в вересні і жовтні, хоча спектр цих «заходів» до останнього моменту залишався широким. На якомусь етапі до нього навіть пропонувалося включити іноземні соціальні мережі. У Державній думі звучали і екзотичні пропозиції: включити до переліку «іноземних агентів» західні мережі ресторанів швидкого харчування.
В результаті під час обговорення проекту закону про ЗМІ-«іноземні агенти» у Раді федерації (верхній палаті парламенту Росії – ред.) сенатор Людмила Нарусова заявила, що документ цей настільки сирий, що «відкриває дорогу до «вкусовщины» або свавілля».
Із критикою дій Федеральних зборів (парламенту Росії – ред.) виступила Рада з прав людини та розвитку громадянського суспільства при президенті Росії, голова якої Михайло Федотов назвав поправки до закону «написаними на коліні» (докладніше з позицією Ради можна познайомитися тут).
Висловив своє ставлення до ухвалення нового законодавства і Державний департамент США. Речниця американського зовнішньополітичного відомства наголосила, що суть закону FARA і російського закону про «іноземних агентів» – кардинально різні речі.
«У Сполучених Штатах реєстрація як «іноземний агент» анітрохи не впливає на можливість повідомляти людям новини та інформацію. Ми просто реєструємо організації або приватних осіб, які займаються політичною діяльністю. Усе, що їм треба зробити, – це зареєструватися, і це досить простий процес», – сказала Гедер Науерт.
Із роз’ясненням того, наскільки різні можливості для роботи є у російських ЗМІ в США і у американських в Росії, виступив і президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Том Кент.
«Будь-які нові обмеження нашої діяльності лише збільшать вже наявний дисбаланс між тим, що може робити в Росії Радіо Свобода, і тією свободою, яку мають російські ЗМІ у Сполучених Штатах. Як відомо, RT має доступ до мереж кабельного телебачення, які охоплюють мільйони людей по всій території США, а Sputnik – радіо-FM-канал у самому Вашингтоні. Крім того, журналістів Радіо Свобода переслідували і навіть били в Росії. Одного журналіста, який співпрацює з Українською службою медіакорпорації, – Миколу Семену, – минулого місяця засудив російський суд за звинуваченням у державній зраді – через його статтю, а ще один досі залишається в полоні у проросійських сепаратистів на сході України»., – наголосив він.
Президент РВЄ/РС зробив цю заяву у відповідь на повідомлення Міністерства юстиції Росії, отриману корпорацією 16 листопада. У ній повідомлялося, що в роботі РВЄ/РС «є ознаки виконання функцій іноземного агента, у зв’язку з чим діяльність вашої організації може бути обмежена, як передбачено законодавством Російської Федерації».
«Можливість ухвалення в Росії заходів у відповідь на застосування американського «Акту про реєстрацію іноземних агентів» викликає у нас занепокоєння, – заявив посол США в Росії Джон Гантсман, який відвідав 17 листопада московське бюро РВЄ/РС. – Цей закон –лише інструмент, з допомогою якого ми в США можемо забезпечити більшу прозорість діяльності інформаційних організацій, які фінансуються іноземними урядами і просувають певну політичну лінію. Таким чином, люди будуть поінформовані, хто стоїть за фінансуванням і звідки виходить ця позиція».
5 грудня Міністерство юстиції Росії опублікувало список засобів масової інформації, яким присвоєно статус «іноземного агента». До нього потрапили Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL), проект Української служби «Крим.Реалії», проекти Російської служби Радіо Свобода «Фактографія» і «Сибирь.Реалии», телеканал «Настоящее время», Татарсько-башкирська служба Радіо Свобода, медіа-проекти «Idel.Реалии» та «Кавказ.Реалии». Така ж доля спіткала і «Голос Америки».
«Ми будемо уважно стежити за всіма повідомленнями з Мін’юсту та інших органів російської влади, що стосуються нашої компанії. Водночас ми зберігаємо прихильність продовженню нашої журналістської роботи в інтересах надання точної та об’єктивної інформації нашій російськомовній аудиторії», – прокоментував 5 грудня це рішення Міністерства юстиції президент РВЄ/РС.
Російське агентство «Інтерфакс» спробувало з’ясувати, як саме Міністерство юстиції Росії бачить порядок застосування закону про ЗМІ-«іноземні агенти», проте отримало відповідь, що такого порядку наразі не існує.
«Мін’юст Росії встановлює порядок застосування щодо іноземних засобів масової інформації, які виконують функції іноземного агента, положень федерального закону «Про некомерційні організації», що регулюють правовий статус некомерційної організації, яка виконує функції іноземного агента. На сьогоднішній день названий порядок розробляється», – мовиться в повідомленні прес-служби, що надійшов 5 грудня на запит «Інтерфаксу».
Єдине реальне обмеження, якого зазнав телеканал RT у США, наразі полягає у відмові в акредитації у Конгресі США. Але таке рішення ухвалили не американські законодавці, що було б прямим порушенням Конституції США. Рішення ухвалив професійний цех журналістів, які працюють у Конгресі. Лист про це директорові американського підрозділу телеканалу направила «Галерея кореспондентів радіо і телебачення Конгресу».
У Росії з «відповіддю» виступив законодавчий орган. Рада федерації 5 грудня ухвалила рішення заборонити допуск ЗМІ-«іноземним агентам» до верхньої палати. Державна дума Росії (нижня палата парламенту – реж.) обговорює цю тему в середу, 6 грудня.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
