Рік трагедії в Княжичах: винні у загибелі 5 правоохоронців досі не знайдені

Юлія Горичева

Рік тому – 4 грудня 2016 року – в селі Княжичі Київської області сталася кривава перестрілка між представниками кількох силових структур України.

Згідно з офіційною версією, поліцейські влаштували в одному з будинків у Княжичах засідку на банду грабіжників. Але в сусідньому будинку спрацювала охоронна сигналізація. На виклик приїхала держслужба охорони, яка і спробувала затримати двох поліцейських, вважаючи їх грабіжниками. Потім під час перестрілки між штурмовою групою спецпідрозділу КОРД і співробітниками держслужби охорони загинуло 5 осіб.

Рік тому керівники силових структур України називали перестрілку трагічною випадковістю, а ті, кому вдалося вижити, стверджували, що їх ніхто не попередив про те, що в Княжичах проводиться спецоперація. Як виявилося, через рік слідчі так і не з’ясували, чому сталася трагедія і хто в ній винен. Генпрокуратура, яка розслідує цю справу, звинувачує керівництво поліції в умисному вбивстві, а родичі загиблих не вірять нікому з силовиків і проводять власне розслідування.

Поліцейський Валентин Гаценко – вижив після перестрілки в Княжичах. Він співробітник поліції охорони і єдиний, хто сьогодні відкрито розповідає про те, що трапилося.

За його словами, вночі в одному з будинків у Княжичах спрацювала сигналізація. Два чергових екіпажі приїхали перевірити, що трапилося. Виявилося, що будинок був зламаний, і незабаром в сусідній недобудованій будівлі поліцейські затримали двох чоловіків. Вони, як виявиться пізніше, були співробітниками розвідки і брали участь в спецоперації, яка на той момент проходила в Княжичах. Але держохороні розвідники себе не видали.

«Вони без попередження вибігли і почали стріляти. Я не знаю, що можна було зробити в такій ситуації», – згадує Гаценко.

«Я його питаю: «Хто такий?» – розповідає водій. – А він: «Яка тобі різниця, хто я такий?»

За версією керівництва МВС України, керівники спецоперації вирішили, що розвідники затримали банду злочинців. Ту саму, яку тієї ночі і вистежували.

«Там дійсно були злочинці, – наполягає Тетяна Батюсь, адвокат керівника спецоперації в Княжичах. – Але з якихось причин оперативні співробітники не побачили, як реальні злочинці покинули цей будинок, і до будинку приїхала служба держохорони».

«Потім надійшла інформація, що оперативних співробітників затримали і б’ють, і було чітке враження, що їх можуть зараз вбити», – пояснює вона, чому її підзахисний вирішив застосувати зброю.

Рятувати розвідників прибули бійці спецпідрозділу КОРД. Генпрокуратура, яка розслідує перестрілку в Княжичах, нещодавно опублікувала запис телефонної розмови між керівниками спецоперації тієї ночі. З нього випливає, що був відданий наказ «прийняти» людей, які захопили розвідників.

«Як він сказав – так все і сталося, – підтверджує зміст запису Валентин Гаценко. – Ці вибігли і почали (стріляти – ред.)».

Водій згадує: мікроавтобус з бійцями КОРД наближався до будинку повільно і блимав фарами. Поліцейські вирішили, що це їдуть жителі села і таким чином просять звільнити їм дорогу.

«Він блимав то ближнім, то дальнім, типу: «Дайте проїхати», – розповідає Гаценко.

Не встиг водій їхньої машини звільнити дорогу, як почалася стрілянина.

«Я чую крик. Піднімаю голову – вибігає чоловік в екіпіровці СБУ, спецпідрозділу. Все чітко: наколінники, рації, ліхтарики на шоломі, маски, – згадує Гаценко. – Я ще подумав, що СБУ, і ще подумав: «Що вони тут роблять? У нас же звичайне відпрацювання сигналізації!» Він падає переді мною на ліве плече і починає стріляти в водійські двері, де сидів Сергій Орлов».

Окрім держохорони, в автомобілі, який розстріляли співробітники КОРД, знаходилися і розвідники, яких ті нібито їхали рятувати. Були вбиті всі, хто був у машині. При цьому другу машину ДСО, біля якої був Валентин, нападники не чіпали.

МВС досі публічно називає цей випадок трагічним збігом обставин. Але журналіст-розслідувач Олександр Курбатов зауважує, що в історії з Княжичами занадто багато запитань залишається без відповідей.

«Нормальних, чітких відповідей, чому саме так все було зроблено, а не інакше, навіть прокуратура не отримала, – зауважує журналіст. – Навіть слідчі прокуратури не отримали цих відповідей. Де засідка була, чому саме в цьому місці, чому там були розвідники... немає відповідей! Міліцейське керівництво захищає своїх людей надзвичайно сильно, інакше під загрозою будуть якісь перші особи поліції, тому що це вони керували операцією».

План спецоперації затвердив особисто очільник Нацполіціі Андрій Крищенко. Після того, що сталося він залишився на посаді.

Натомість були звільнені сім офіцерів поліції, а ще дев’ять поліцейських отримали догану. Трьох керівників спецоперації звинувачують в умисному вбивстві і перевищенні службових повноважень. Але хто саме стріляв першим – Держохорона чи спецназ КОРД, – досі предмет суперечок.

«Є нормативно-правові акти, які чітко регулюють порядок звільнення заручників. Ці повноваження були перевищені, тобто фактично була віддана команда, знаючи, що є люди, яким може загрожувати небезпека, – говорить Микола Наливайко, слідчий Генеральної прокуратури України. – Це згодом і сталося: люди загинули. Наказ був відданий так, що його можна було трактувати як фактично знищення, так і як просто затримання зі зброєю. Ми зараз це аналізуємо. Але в будь-якому випадку команда була віддана, і телефонні розмови це підтверджують».

Прокуратура зажадала заарештувати фігурантів перестрілки, але на сьогоднішній день усі вони перебувають під домашнім арештом.

Олександр Орлов, батько убитого поліцейського охорони Сергія Орлова, сумнівається, що винуватців загибелі його сина чесно покарають, тому розпочав своє розслідування.

«Печерський суд нікого не заарештував, апеляційний суд виправдовує вбивць, відпускає їх під домашній арешт, і навіть змінює режим перебування вдома: якщо раніше було добове, то тепер треба перебувати вдома лише з 20:00 до 7:00, – каже Олександр Орлов. – Де справедливість? У нас в країні будь-яке ДТП відбувається, і відразу людину в тюрму закривають, а тут вбили 5 людей – і всі на свободі».

Батьки вбитого поліцейського покинули роботу і переїхали з Хмельницької області до Броварів, де служив їхній син, намагаючись розібратися, що сталося в Княжичах насправді.

«Оперативно-слідча група замилює сліди, я можу це відверто сказати, – говорить Олександр Орлов. – На місці після них 5 грудня ми знайшли гільзи, ми знайшли кулі, знайшли куртку прострілену. Її неможливо було не помітити».

Олександр понад 20 років пропрацював дільничним, а розслідувати справу йому допомагає друг, колишній слідчий, а також колеги сина. Батько проводить реконструкцію подій, видобуває фото- і відеодокази і навіть записи телефонних розмов керівників спецоперації. Журналістам поки ці матеріали давати побоюються: чекають початку суду. Але Олександр висловлює упевненість, що поліцейських і розвідників вбили спеціально, щоб приховати сліди іншого злочину. За його версією, керівництво МВС співпрацювало з бандою грабіжників: в будинку, який зламали, зберігали чималу суму грошей – від 3 до 30 мільйонів гривень.

Щоправда, господар будинку Олександр Кокорін це заперечує. Каже, що він пенсіонер, грошей у нього таких не було, і нічого цінного з будинку не зникло: «Сигналізація спрацювала. Була перша хвиля, три людини пройшли, швидко обшманали будинок, нічого не знайшли, діяли дуже кваліфіковано, і пішли в ліс. А потім почалися всі непорозуміння».

Банду грабіжників, на яку полювали тієї ночі в Княжичах, українські силовики показово затримали в Києві. По черзі заарештували вісьмох її учасників, серед яких – колишні співробітники поліції. Їх уже судять за організацію злочину. Але в СІЗО – нікого. Хтось під домашнім арештом, хтось вніс заставу.

Підсудний у справі про підготовку пограбування в Княжичах Ігор Касьян свою провину заперечує: «Я нічого не робив, я вів абсолютно прозорий законослухняний спосіб життя», – говорить він.

Якщо провину так званої банди доведуть, її учасникам загрожує до 15 років в’язниці. А ось керівників спецоперації, в результаті якої загинуло 5 осіб, можуть позбавити волі довічно. Якщо, звичайно, справа дійде до суду.

Батьки загиблого Сергія Орлова, мають намір зробити все, щоб так і сталося.

«Ми не пережили. І якщо хтось сподівається, що ми заспокоїмося і відступимо – ні, – говорить Ніна Орлова, мати вбитого Сергія Орлова. – Я чоловіка підтримувала і буду підтримувати, поки зможу. Серце мого сина зупинили кулями, а моє ще б’ється. І поки воно б’ється, ми будемо стояти і домагатися, ходити і оббивати пороги. І будемо стояти на своєму, тому що його стратили!»

Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»