Після анексії Криму Росією у 2014 році та початку її зусиль з дестабілізації України, Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина також опинилися в центрі уваги Москви. Саме тому провідні аналітичні центри країн «Вишеградської четвірки» вирішили детальніше вивчити інструменти та методи Кремля для поширення впливу в Центральній та Східній Європі. Цього тижня в Празі вони презентували нове дослідження про гібридні загрози Росії, яке проливає світло на різноманітність цих інструментів.
У дослідженні під назвою «Разом ми сила: важелі впливу Кремля в країнах Вишеградської четвірки», європейські аналітичні центри ретельно вивчили різні, але тісно взаємопов’язані між собою сфери російського впливу: політичну, культурну, економічну, наукову та інформаційну.
Колишній посол Чехії в Росії та в США Петр Коларж, який був одним зі спікерів на презентації, під час дискусії зазначив, що результати цього дослідження нагадують про те, що Росія «не може подолати нас військово чи економічно», і саме тому намагається вплинути на європейські країни, використовуючи їхні «проблеми та невизначеність проти них самих». Він назвав президента Росії Володимира Путіна «добре підготовленим агентом КДБ, який цим дуже пишається», і тому добре розуміє, наскільки важливо знаходити собі союзників в інших країнах.
На думку Коларжа, ситуація в усіх країнах Вишеградської четвірки є схожою, але в Чехії Росія має особливо сприятливі умови для поширення свого впливу, адже вона може використовувати самого президента. Та загалом в усіх цих країнах, за його словами, мета Росії одна – підсилити позиції своїх союзників, які стають все більш видимими. Колишній посол додав, що Росія є могутнім ворогом, інструменти якого є ефективними.
Успішна Україна – це справжній страшний сон для ПутінаПетр Коларж
Коларж також нагадав, що Путін намагається відновити імперію, і точно знає, що в Росії це дуже цінують. А «успішна Україна – це справжній страшний сон для пана Путіна», який, за словами колишнього дипломата, добре знає, що Україна – це «ключ до російських сердець та розумів».
Згідно із результатами дослідження, посольства Росії в різних країнах Східної Європи відіграють значну роль у сприянні посиленню російського впливу. В Чехії, наприклад, дипломатичне представництво Росії є надзвичайно великим – там працюють 55 акредитованих дипломатів, що перевищує розмір місій західних партнерів Чехії, з якими вона має тісніший зв’язок. В інших країнах Вишеградської четвірки, як виявили аналітики, ситуація схожа.
Низка проросійських культурних неурядових організацій в країнах Вишеградської четвірки також є одним з інструментів Кремля для посилення впливу, йдеться в дослідженні. Наприклад, в Чехії існує Інститут слов’янських стратегічних досліджень, а в Угорщині все активнішим стає фонд «Русский мир».
Дослідження також звертає увагу на те, що Кремль дуже вміло використовує не тільки політичну та фінансову сфери в інших країнах для просування власних інтересів, але й екстремістські угруповання. Наприклад, в Угорщині найвідомішою є проросійська націоналістична праворадикальна партія «Йоббік» («Рух за кращу Угорщину»), друга найбільша партія в країні.
Кремль є активним і в просуванні свого впливу в європейських ЗМІ. У Польщі, наприклад, російські медіа відіграють незначну роль, але дослідники зафіксували зростання спроб підсилити їхні голоси. Тим не менш, там є багато антизахідних та антиукраїнських інтернет-джерел, у той час як прокремлівські джерела намагаються посилити розбрат поляків з їхніми сусідами. В Чехії ж, наприклад, існує близько 40-50 платформ, що поширюють проросійські наративи, і найуспішніший з них – «Парламентські листи». Особливістю Угорщини є те, що проросійську дезінформацію поширюють державні канали або ті, на які уряд чинить тиск, йдеться в дослідженні. У Словаччині аналітики виявили близько 108 джерел, що поширюють недостовірну інформацію, але прямий зв’язок виявити не так просто.
Оглядач Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Празі Браян Вітмор, автор англомовного блогу «Вертикаль влади», в якому він висловлює власні погляди щодо політики Кремля, також був присутній на панельній дискусії. У своїй промові він поставив під сумнів те, що дії Москви, які науковці у цьому дослідженні назвали «м’якою силою», можна так називати. На його думку, «м’яка сила» – це методи, які використовує Захід. Сам він вважає, що так звана «м’яка сила Кремля» насправді є «злим двійником м’якої сили».
Вітмор звернув увагу на те, що саме після Помаранчевої революції в 2004 році почала формуватися екосистема російських зусиль підвищити свій вплив: у 2005 зареєстрували RT та неурядову організацію «Наші».
Він також звернув увагу і на те, що Росія добре навчилася провокувати конфлікти між європейськими державами.
На його думку, сьогодні знову настав час говорити про політику стримування у 21-му столітті, і бути надзвичайно креативними у пошуках вирішення питання того, «як стримувати (російську – ред.) організовану злочинність, корупцію, енергетику, інформацію та фінанси, які вона (Росія – ред.) перетворює у зброю».
Працівник Центру протидії тероризму та гібридним загрозам при Міністерстві внутрішніх справ Чехії Бенедікт Ванґелі зазначив, що в Чехії добре усвідомили, що гібридна загроза – це не лише проблема для державної безпеки, але й для суспільства. Він окремо відмітив, що дуже важливим в протидії зусиллям Кремля в гібридній війні проти європейських держав є саме підвищення медіаграмотності населення.
Радник з питань національної безпеки та внутрішньої політики прем’єр міністра Литви Арнольдас Пікжирніс поділився досвідом своєї країни, зазначивши, що в Литві ефективним методом підвищення медіа обізнаності було надавати вчителям збірку кардинально різних статей на одну і ту саму тему стосовно внутрішніх чи зовнішніх питань країни. В цьому завданні уряду допомагали неурядові організації: метою було заохочення дискусії, щоб вчителі допомагали учням аналізувати інформацію зі ЗМІ з різних сторін. За його словами, така стратегія поки що була ефективною.
