Спеціальний представник США щодо України Курт Волкер має не тільки проводити надскладні переговори з Росією, але й переконувати адміністрацію президента Трампа в правильності свого бачення ситуації, зазначає С’юзан Ґлассер, головний редактор міжнародного відділу статті Politico в статті «Трампівська шизофренія з російського питання».
С’юзан Ґлассер пише, що США мають надіслати зброю Україні, щоб допомогти їй в «самозахисті» від російської агресії, і підтримати введення миротворців, а Росія має відповісти за «окупацію території». «Президент Росії Путін відповідальний за цей конфлікт в Європі, і він має прийняти рішення, чи завершувати його», – така точка зору спеціального представника з питань України, посла Курта Волкера.
Це – раціональна політика, мовиться у статті. Однак вона, найімовірніше, не повною мірою відображає те, що насправді думає президент США, переконана С’юзан Ґлассер.
У нещодавньому інтерв’ю виданню The Global Politico Волкер наголосив на тому, що відносини з Росією перебувають в важкому стані, а декілька раундів переговорів з помічником президента Росії Владиславом Сурковим не дали результатів. Переговори є настільки складними, що активні бойові дії, найімовірніше, триватимуть ще рік. «Ймовірність цього – щонайменше 80 відсотків». «Можливо, так не буде, але найбільш вірогідний сценарій – це продовження», – зазначив Волкер.
Його бачення ситуації співзвучне з точкою зору практично всіх в адміністрації Трампа, зазначає журналіст, Путіна рішуче критикують, є занепокоєння відсутністю прогресу і побоювання, що відносини США та Росії ще не досягли найнижчої точки. Урядовці вказують на хакерські напади з боку Росії, звинувачення в шпигунстві, закриття консульств та висилання дипломатів.
Волкер переконаний, що Трамп підтримує такий підхід, зокрема, через конфронтаційну політику Путіна. «Росія нагнітає ситуацію, – твердить Волкер, – як повсякчас каже президент: ми хотіли б примирення з Росією, але дії Росії це дуже ускладнюють».
Звичайно, ця політика стосовно Росії не повністю співпадає з політикою Трампа, переконана журналістка.
Про це нагадує, зокрема, те, що Трамп нещодавно провів телефонну розмову з Путіним, що тривала більше від години і стосувалась Сирії, України, Північної Кореї, «Ісламської держави», Близького Сходу та Центральної Азії. Рішення провести телефонну розмову було несподіванкою для адміністрації, пише видання, так як за день до цього Путін сфотографувався, обіймаючи сирійського диктатора Асада на зустрічі в Сочі, а заява Трампа не містила критики Путіна за підтримку сирійського режиму або за вето Росії на розслідування ООН стосовно використання Асадом хімічної зброї.
Незважаючи на позицію своєї команди, Трамп ніколи не полишав надії розпочати нову епоху дружніх відносин з Росією, і під час свого візиту до Азії він навіть вказував на те, що вірить запереченням Путіна стосовно можливого втручання Росії до виборів в США 2016 року, пише видання.
Все це ускладнює завдання Курта Волкера, пише авторка.
На час інтерв’ю Волкер щойно повернувся з третіх переговорів з Сурковим, які відбулись в Белграді, і відкрито визнав, що жодних досягнень не було. Насправді переговори були «кроком назад», так як Сурков повернувся до свої попередньої пропозиції, висунутої в вересні, про те, що миротворці на сході України мають бути розташовані вздовж контактної лінії. «Можливо, це трапилось через інші причини, не пов’язані з Україною, а просто через стан американсько-російських відносин. Можливо, через те, що двостороння зустріч між президентом Путіним та президентом Трампом не відбулась», – сказав Волкер.
Волкер переконаний, що Трамп розуміє те, що налагодження відносин США та Росії можливе, тільки якщо будуть зроблені відповідні кроки щодо України. «Я знаю і чув це напряму від президента. Він хоче, щоб Україна повернула собі територію. Це – дуже чітко».
Важливим наступним кроком може стати надання зброї Україні. Волкер потужно підтримує надання такої зброї, однак позиція Трампа тут не така прямолінійна, заявляє журналістка, посилаючись на поінформовані джерела.
Що це робить з довірою до Волкера з боку росіян, з якими той проводить переговори? – ставить риторичне запитання журналістка.