Американський часопис The Washington Post пише про небезпеку потрапляння США до пастки російського президента Володимира Путіна у вирішенні конфлікту на сході Україні. Французький тижневик Le Point містить інтерв’ю з українським письменником Андрієм Курковим про нагальні проблеми України. Швейцарське періодичне видання Tribune de Geneve пише про розчарування браком поступу в Україні чотирма роками після революції на Майдані.
Впливовий американський часопис The Washington Post публікує статтю «Пропозиції Путіна щодо України постають ще однією пасткою для Трампа». У матеріалі зазначається, що після того, як адміністрація президента США потрапила до російської пастки у Сирії, нині постає ризик повторення цієї помилки в Україні.
Все це відбувається на тлі дискусій, які точаться у дипломатичних колах з питання російських ініціатив із врегулювання конфлікту довкола України. Видання наголошує, що московський план має на меті легітимізувати вторгнення в Україну, а також контроль Кремля над двома східними регіонами України, шляхом втягування президента Трампа до ще однієї невигідної угоди.
Столична газета США пише, що план Путіна доволі передбачуваний. Він використовує військо, аби роздмухати конфлікт, а потім подає Заходу свій план «деескалації» напруження. Проте, насправді, план Путіна спрямовується на внесення розколу у стан своїх опонентів та посилення своєї переваги. Часопис додає, що саме про це йшлося, коли президент Росії подав свої пропозиції щодо розміщення миротворців ООН на сході України. Проте, посилаючись на слова міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, видання вказує, що тут зовсім не йдеться про жодних миротворців.
«Ідея розміщення миротворчої місії постає серйозним планом. Проте пропозиції Росії у плані функцій тієї місії лише із захисту спостерігачів ОБСЄ не має жодного сенсу», – заявив Клімкін.
The Washington Post пише, що попри все, міжнародні союзники України сприймають ті російські пропозиції доволі серйозно. Канцлер Німеччини Анґела Меркель у своїй телефонній розмові з Путіним переконала його погодитися на те, що миротворчу місію можна розмістити не лише на лінії розмежування позицій проросійських сепаратистів та українського війська. Держсекретар США Рекс Тіллерсон обговорив цю ідею з президентом України Петром Порошенком, а спеціальний посланець США щодо України Курт Волкер під час зустрічі зі помічником російського президента Владиславом Сурковим висунув, так би мовити, зустрічний план. Згідно з цим планом, міжнародна миротворча місія мала б мати доступ до ділянки україно-російського кордону, яку контролюють сепаратисти разом з російськими військовими. Часопис повідомляє, що Кремль відкинув 26 з 29 положень плану Волкера. Проте сам Волкер пообіцяв і надалі вести переговори з цього питання.
«Ми намагаємось внести роз’яснення у можливі варіанти розвитку подій. Якщо росіяни бажають «окопатися» у Східній Україні, вони можуть це зробити, але це їм коштуватиме задорого. Якщо росіяни хочуть вирішення кризи, ми можемо погодитись з деяких питань і знайти можливий вихід із ситуації, що склалася», – заявив Волкер.
Часопис завершує, що цілком імовірно, що Путін повторює свою стратегію у Сирії, намагаючись шляхом переговорів зі США виграти час для того, аби консолідувати свої позиції без жодних намірів погодитись на пропозиції Білого дому. Трамп, так само як і Обама, піддався на цю витівку Росії. Головним нині є те, аби в питанні України Трамп не погоджувався б на умови, висунуті Путіним.
«Пропозиції Путіна щодо України постають ще однією пасткою для Трампа»
Популярний французький суспільно-політичний тижневик Le Poin вміщує інтерв’ю з українським письменником Андрієм Курковим. Назва статті: «Печально, що Україна не породила своєї нової еліти».
Курков каже, що нова політична ситуація в Україні змінила митецьку сцену держави. Як на українського письменника, нині в Україні постала нова генерація художників та поетів, які досить часто є доволі політизованими.
Так само, творчість самого Куркова зазнала змін під впливом подій на Майдані. Спочатку, за його словами, він не розумів, що відбувалося. На початку це були демонстрації студентів, які вимагали повернення української влади за стіл переговорів з Євросоюзом, а вже по тому все це перетворилось на справжню революцію, в якій взяли участь різні верстви населення України з різними поглядами та точками зору. Єдине, що було очевидним і ясним: головним ворогом був тодішній президент України.
Загалом, як на Куркова, в Україні існувала ненависть до всіх політиків. Навіть опозиційних політиків, за словами письменника, відкидала більшість тих, хто протестував на Майдані. Українці тоді не хотіли лідерів. Це виглядало як революція людей, які не хотіли, аби хтось їм казав, що робити. Курков висловив свою думку, що Майдан, можливо, став останньою революцією подібного типу в Україні.
Le Point пише, що Андрій Курков підтримує нинішнього президента України Петра Порошенка. І, за його словами, таке відбувається з ним уперше. Курков каже, що здає собі справу, що Порошенко нині перебуває у складній ситуації. Порошенко керує країною, яка перебуває у стані війни, у той же час він відчуває тиск із боку ЄС та США щодо реформування України.
У своїх розмовах з друзями з питання того, хто міг би стати новим лідером України, Курков переконується, що такої людини зараз просто не існує. Печальним, як на Куркова, є факт того, що після такої буремної революції, Україна і досі не породила нової молодшої еліти.
На запитання французького видання щодо шляхів розв’язання конфлікту з Росією, Курков відповідає, що доки Путін сидить у Кремлі, жодного виходу з цієї кризи не видно. Президент Росії і надалі надсилатиме зброю на Донбас, і дедалі більше росіян в’їздить нині до Криму, аби зменшити частку кримськотатарського населення півострова. Після відходу Путіна від влади, Україна, на думку Куркова, могла б дійти згоди з новим російським лідером, якщо, звісно, цей лідер буде меншим імперіалістом та націоналістом, аніж Путін.
Насамкінець, Курков порушує питання щодо ув’язненого у Росії українського митця Олега Сенцова. Курков каже, що минуло більше трьох років відтоді, як Сенцов був викрадений у Криму за його роль у проєвропейських виступах протесту. Кінорежисеру приписують бажання підкласти вибухівку під пам’ятник Леніну у Сімферополі, відтак, його засудили у Росії за звинуваченнями у тероризмі терміном на 20 років.
Росіяни, як каже Курков, кинули Сенцова до однієї з найвіддаленіших в’язниць. Сенцов потерпає від серцевого захворювання і втратив 15 кілограмів ваги. Курков висловлює сподівання, що про Сенцова не забудуть. Так само, як і не забудуть про те, що у Росії нині є 40 українських політичних в’язнів, яких заарештували не лише у самій Росії, а й вивезли їх із Білорусі та України.
«Печально, що Україна не породила своєї нової еліти»
Провідне періодичне видання Швейцарії Tribune de Geneve друкує матеріал «В Україні панує розчарування поміж повстанців Майдану».
Підзаголовок промовляє, що чотирма роками після революції на Майдані, родини жертв тих подій бачать, що слідство у справі винних заморожене, а корупція в Україні лише поширюється.
Газета пише, що українська влада, яка бере початок від революційних подій у центрі Києва, обіцяла рішуче і повномасштабне розслідування загибелі демонстрантів на Майдані. Але, як зазначає швейцарське видання, сотні судових справ, які стосуються тих подій, загальмували своє розслідування. З цього приводу часопис наводить слова Сергія Горбатюка, заступника начальника Головного слідчого управління – начальника Управління спеціальних розслідувань ГПУ.
«Всі розслідування паралізовані, попри факт того, що подібний розвиток навіть передбачався. Все це виглядає як якась вичікувальна тактика», – каже Сергій Горбатюк.
Швейцарський часопис додає, що багато з критиків нинішньої української влади підозрюють апарат президента Петра Порошенка у прикриванні співробітників поліції та урядових чиновників, які й надалі працюють в оточенні українського керівника. Попри оптимістичні заяви міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка щодо поступу у розслідуванні справ, пов’язаних з придушенням революційних виступів, адвокати родин жертв подій на Майдані не поділяють цього оптимізму.
Часопис звертає увагу на те, що чотирма роками після початку ЄвроМайдану, згідно з опитуванням фонду «Демократичні Ініціативи», українці у своїй масі розчаровані невиконаними цілями революції та неспроможністю притягти винних до відповідальності. На додаток, як пише швейцарське видання, помітно гальмує боротьба проти корупції. Насамкінець женевський часопис пише, що, на думку депутата українського парламенту Сергія Лещенка, президент Порошенко налаштований припинити діяльність Національного антикорупційного бюро України, яке нині є єдиною незалежною антикорупційною агенцією у державі. Як на Лещенка, все це дедалі погіршиться перед президентськими виборами 2019 року.
«В Україні панує розчарування поміж повстанців з Майдану»
