Львів – Близько двох десятків надмогильних плит із єврейського цвинтаря відкопали волонтери у центрі міста. Ними вимощений дворик із ще радянських часів. І таких місць у Львові є кілька. Адже всі єврейські кладовища були зруйновані під час німецької окупації, а надмогильні елементи використовували як німці, так і радянські партійні функціонери для різних потреб у місті.
Кілька десятків років сходами, вимощеними з надмогильних плит, спускались і піднімались люди у котельню. Є припущення, що у дворику більша площа вистелена єврейськими мацевами (надгробні плити). На них – текст, його розмір залежить від вчинків людини за життя. Чим більше добрих справ, тим більше написано про особу. Надгробки можуть чимало розповісти про померлу особу. Є припущення, що мацеви привезли з Янівського цвинтаря, де було єврейське кладовище у радянський час. Адже і в роки німецької окупації, і за радянської влади єврейські плити використовували для вистеляння доріг, площ, двориків.
За словами Мейлаха Шейхета, керівника релігійної громади «Турей Загав», директора Наукового центру іудаїки імені Фаїни Петрякової, єврейській громаді Львова було відомо про те, що подвір’я вистелене плитами, але таких місць у Львові є кілька. Зокрема, відомо, що мацевами вимощено частину території музею «Тюрма на Лонцького» та подвір’я управління СБУ.
Цева – це служіння, мацева – це опис служіння людини, яка похована. Ці плити є дуже важливі. Ми знали про плити, але не могли забрати, бо не знаємо, куди їх перенести
«Цева – це служіння, мацева – це опис служіння людини, яка похована. Ми фактично не знаємо, чи з нового, чи старого кладовища ці мацеви. Ці плити є дуже важливі. Каменярське мистецтво характерне для Галичини. На епітафіях писали про вчинки людей за життя. На плитах вирізьблювали мережки, традиційні українські чи польські. Ми знали про плити, але не могли забрати, бо не знаємо, куди їх перенести. Янівське кладовище є, при ньому було створене нове єврейське, яке було знівельоване у радянський час. Ми постійно просимо мерію про відновлення цвинтаря. Там могли б зробити лапідарій – тобто, архітектурну композицію з цих плит», – каже Мейлах Шейхет.
До війни у Львові було шість єврейських цвинтарів – Шейхет
Серед віднайдених плит можуть бути і з могил відомих львівських євреїв. До Другої світової війни у Львові було шість єврейських цвинтарів, наголосив Мейлах Шейхет, а на сьогодні немає жодного. Єврейська громада неодноразово зверталась до міської влади з проханням відновити частину території Янівського цвинтаря, каже він, мова йде про нове єврейське кладовище. Його було знищено радянською владою, яка на цьому місці проклала дорогу і встановила гаражі. Тим часом сьогодні міська влада Львова запроектувала на цьому місці великий готель. Мейлах Шейхет каже, що на цій території є поховання євреїв, які загинули у 1918 році через те, що підтримували Західноукраїнську Народну Республіку, також там спочивають видатні рабини.
Найдавніший єврейський цвинтар у Львові відомий ще з XV століття. Його у роки Другої світової війни знищили німці, а радянська влада завершила руйнування. Сьогодні на цьому місці розташовується Краківський ринок. А надмогильними плитами, щебенем від них вимостили площі і вулиці.
Милосердя до похованих людей є найвищим милосердям у світі
«Милосердя до похованих людей є найвищим милосердям у світі, тому що померлі не можуть себе захистити. Вони не є вмістилищем скелетів – це частина єврейського народу. У нас тремтливе ставлення до них. У духовній філософії мовиться, якщо люди бережуть душі, то душі бережуть людей», – наголосив Мейлах Шейхет.
Віднайдені надмогильні плити у центрі Львова дослідять фахівці і вже опісля громада вирішить, куди саме перенесуть мацеви.
