Верховна Рада зробила перший крок, щоб спростити процедуру приватизації державних об’єктів. Це допоможе залучити реальні інвестиції в країну і керувати підприємствами ефективніше, ніж зараз це вдається державі, упевнені в уряді. Водночас депутати критикували законопроект за те, що він не містить точного переліку стратегічних об’єктів, продаж яких буде заборонено. Утім, такий список обіцяють напрацювати до другого читання. Тож що зміниться, якщо держава дасть зелене світло приватизації майже 1200 збиткових підприємств? І чи потрібно продавати цінні компанії під час війни?
Більшість із 3500 державних підприємств є збитковими: скажімо, торік 89 зі 100 найбільших об’єктів «проїли», окрім виділеного бюджету, 9,5 мільярдів гривень. Саме керуючись такою логікою, уряд закликав Верховну Раду спростити процедуру приватизації.
До парламенту відповідний законопроект №7066 подав прем’єр Володимир Гройсман, а готувала його команда заступника міністра економіки Максима Нефьодова. Документ неодноразово критикували й переробляли.
Перед тим, як перейти до обговорення й голосування, фракції довго радились – для цього спікер Андрій Парубій навіть відклав роботу парламенту на півтори години.
А напередодні, увечері 8 листопада, тему спрощення приватизації обговорював і президент Петро Порошенко, скликавши на Банкову фракцію БПП.
Приватизація: що пропонується нового
Зараз в Україні діють сім різних документів, що регулюють приватизацію. Уряд пропонує їх об’єднати в один, і зробити процедуру максимально прозорою.
Якщо законопроект ухвалять в цілому, всі об’єкти ділитимуться на дві групи: великої приватизації (із залученням міжнародних радників) та малої приватизації (виключно на електронних аукціонах). Коло підприємств, які можна буде вивести з-під крила держави, збільшиться.
Компанії готуватимуться до продажу швидше, і банки зможуть видавати під це фінансові гарантії. Термін на оскарження приватизації обмежать трьома роками, і – в разі проблем – можна буде звертатись до Міжнародного арбітражу.
Все це має покращити інвестиційний клімат і залучити додаткові гроші до державного бюджету, сказав виконувач обов’язків голови Фонду державного майна Віталій Трубаров.
В бюджет 2018 року закладена цифра в 22,5 мільярди гривень. Ця цифра абсолютно реальнаВіталій Трубаров
«В бюджет 2018 року закладена цифра в 22,5 мільярди гривень. Ця цифра абсолютно реальна, вона базується на наших попередніх розрахунках і пов'язана з тим, що новий закон дозволить призначити відкриту приватизацію та провести тих інвесторів, на яких ми розраховуємо. Кількість об'єктів, необхідних для виконання планового завдання, існує», – сказав Трубаров.
Законопроект відразу підтримали БПП та «Народний фронт», а от у решти фракцій були зауваження.
Скажімо, лідер Радикальної партії Олег Ляшко сказав, що загалом підтримує роздержавлення корупційних об’єктів, але його політична сила проти приватизації стратегічних підприємств.
«Приклад, харківський «Турбоатом» – успішне підприємство, яке успішно працює без жодної копійки державних замовлень, платить мільярдні податки і тисячі людей там працюють. Поряд із «Турбоатомом» колись був завод «Серп і молот». Сьогодні там навіть фундаменту немає, один вигін, тому що його приватизували і вирізали на металолом», – каже Ляшко.
Лідер «Самопомочі» Олег Березюк звернув увагу на те, що Віталій Трубаров лише виконувач обов’язків голови Держфонду, а офіційного очільника, який би ніс, відповідно до закону, відповідальність за приватизацію, немає. Вже згодом у кулуарах Трубаров прокоментував, що він розуміє перестороги депутатів, утім, назва посади не заважає йому якісно виконувати завдання.
Та найбільше зауважень «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальна партія мали через невраховані в законопроекті ризики. Скажімо, радили надалі забрати у центральних органів влади право продавати комунальні об’єкти містечок і сіл, інакше це руйнує децентралізацію.
«Також ми вимагаємо врахувати, щоб унеможливили будь-яку участь у приватизації покупців, які мають непрозору структуру власності, бенефіціарні власники яких нерозкриті на 100%, і які відносяться до країни-агресора чи офшорних юрисдикцій», – сказала депутат «Самопомочі» Тетяна Острікова.
Тимчасовий очільник Форду держмайна запевняє, що всі зауваження парламентарів будуть враховані, і дискусії щодо них немає.
Що ж стосується обурення парламентарів, мовляв, уже до першого читання потрібно подати сформований список підприємств стратегічного значення, які в жодному разі не підпадуть під приватизацію, Віталій Трубаров пояснив: «Сам закон не включає в себе списку об’єктів на приватизацію і загалом не повинен включати. Закон – це правила гри. У Фонді держмайна ці об’єкти не знаходяться, ними розпоряджаються профільні міністерства і відомства. Тому Кабінет міністрів у рамках чинного законодавства визначає перелік цих об’єктів і передаватиме Фонду на приватизацію».
Зрештою, аргументи переконали парламентарів – і ті дали 258 голосів у першому читанні.
Продавати під час війни цілком можна – Устенко
Без якісної та прозорої приватизації Україні не вдасться подолати корупцію, упевнений виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. Адже неефективне управління державними підприємствами є чи не найбільшим її джерелом, каже він.
«Багато ми з вами чули: купівля сировини за завищеними цінами. А продаж готової продукції за заниженими цінами, неефективне взагалі управління, неефективне використання коштів, неефективний менеджмент. Це все має привести до думки, що треба проводити приватизацію», – говорить Устенко.
Натомість екс-працівник Фонду держмайна Дмитро Качур вважає, що урядовці спекулюють темою корупції у держпідприємствах. Саме такі ласі об’єкти і можуть залишитись, врешті, на балансі України, пише він у Facebook.
«Найбільш привабливі для корупції 700 підприємств вони залишають по державному замовленню або по партійно-корупційному замовленню, тому що для держави щодо великих прибутків цікавими є біля 30 держпідприємств», – пише він.
Олег Устенко, тим часом, має ще один аргумент на користь приватизації. Це в перспективі дозволить зекономити кошти платників податків, каже економіст.
І з цієї точки зору, аргументи, як «не можна продавати під час війни», хибні, адже приватизація не повинна орієнтуватись на короткострокову перспективу, говорить експерт. Іншими словами, не слід зосереджуватись на тому, скільки грошей може принести продаж, а на тому, скільки у перспективі держава заробить і зекономить на тому, що об’єктом управлятиме незалежний підприємець.
У нас є 3500 державних підприємств. Немає успішних країн, де є така велика частка державної власностіОлег Устенко
«У нас є 3500 державних підприємств – це багато за всіма мірками, навіть якщо міряти нашими сусідами. Немає успішних країн, де є така велика частка державної власності, і немає успішних країн, де є великий рівень корупції, який годується цією державною власністю», – каже Устенко.
Разом із тим у проекті держбюджету наразі закладають 22,5 мільярди гривень, які Україна має отримати в 2018 році від приватизації. І це навряд реально, каже Устенко.
У мене є великі сумніви, що на наступний рік вдасться залучити понад 20 мільярдів гривень, якщо ми щороку не виконували плани по приватизаціїОлег Устенко
Справа в тому, що останні кілька років Україна ставила собі за мету щороку заробляти на цьому 17 мільярдів гривень. Утім, план вдавалось виконати, у кращому разі, на кілька відсотків.
«У мене є великі сумніви, що на наступний рік вдасться залучити понад 20 мільярдів гривень, якщо ми щороку не виконували плани по приватизації», – резюмує Устенко.
Проведення приватизації державного майна та створення Антикорупційного суду є одними з основних рекомендацій Міжнародного валютного фонду.
