Литва – один із лідерів підтримки України як в ЄС, так і в НАТО. Окрім останніх ініціатив Вільнюса, так званого «плану Маршалла» для України, литовці вже кілька років допомагають реформувати український оборонний сектор, надають допомогу в підготовці піхоти, лікуванні та реабілітації поранених і, що найважливіше, пряму підтримку летальною зброєю. Ця позиція залишатиметься незмінною, запевнив литовський міністр оборони Раймундас Каробліс.
– Минулими роками Литва надала українцям для протидії російській агресії тонни боєприпасів та озброєнь. Чи триватиме ця допомога і яка, власне, у цьому сенсі позиція офіційного Вільнюса?
Щодо летального озброєння, то так, ми вже надавали його Україні і маємо намір робити це в майбутньому
– Щодо летального озброєння, то так, ми вже надавали його Україні кілька років тому, і наша позиція щодо цього незмінна: ми маємо намір робити це і в майбутньому. Звичайно, в залежності від наших можливостей.
– Мобілізація підтримки України з боку Литви відбувається і на рівні ЄС, де наразі Вільнюс намагається ініціювати «новий європейський план для України». Тим часом литовська підтримка в сфері української оборони й безпеки, навіть окрім озброєнь, є доволі відчутною…
Ми надаємо Україні всю можливу допомогу. Серед наших пріоритетів – надання тренувальної підтримки і допомога в реформі української системи оборони. Ми також допомагаємо у лікуванні та реабілітації поранених військових
– Так, ми надаємо Україні всю можливу допомогу. Насамперед серед наших пріоритетів – надання тренувальної підтримки і допомога в реформі української системи оборони. Литва входить до дорадчої групи із оборонної реформи, куди входять п’ять держав: Сполучені Штати, Велика Британія, Канада, Литва й Польща. Ми надаємо інструкторів і навчальну допомогу українським сухопутним військам, силам спеціального призначення та військовій поліції. Крім цього, ми також допомагаємо в лікуванні й реабілітації поранених військових.
– Цими днями група членів литовського Сейму звернулася до угорських парламентарів з проханням не блокувати зближення України із ЄС і НАТО. Нині у штаб-квартирі завершилися зустрічі міністрів оборони країн альянсу. Яка Ваша думка щодо ситуації, в якій, так би мовити, «з легкої руки» Угорщини нині чиняться перешкоди євроатлантичній інтеграції українців?
Ми цілком підтримуємо українські прагнення щодо приєднання до НАТО
– НАТО – це організація консенсусу. Звичайно, подекуди ми маємо різні позиції, але завжди керуємося принципом і метою пошуку консенсусу й компромісу. Тобто, йдеться не про блокування інших можливостей та рішень, а про мистецтво знаходження компромісних варіантів. Тож, що стосується Литви, то ми цілком підтримуємо українські прагнення щодо приєднання до НАТО і наразі мусимо визначити, що саме у цьому сенсі можливо досягти на натовському саміті, (що буде наступного року в Брюсселі).
– Триває адаптація союзу НАТО до нових небезпек, зокрема, загрози з боку Росії, яку євроатлантичний світ відчув, спостерігаючи за воєнними діями та анексією частини України. На Вашу думку, чому головними ініціаторами цієї переорганізації альянсу стали саме країни Балтії, включно з Литвою?
– Так, ми опинилися в ситуації, в якій Росія не виконує міжнародних угод та більше не поважає таких цінностей, як суверенність і територіальна цілісність. Насамперед, це приклад України. Але також, глянувши на інші міжнародні російські зобов’язання, скажімо, відсутність прозорості та подекуди введення в оману (членів НАТО – ред.) протягом нещодавніх великих військових навчань Росії «Захід-2017». Тож, коли ми не впевнені щодо нашого сусіда, звичайно, ми змушені вживати відповідні заходи й бути напоготові.
– Окрім НАТО, також і Європейський союз розпочав зміцнення своїх оборонних та безпекових потужностей. Що для Литви важливіше, і як визначаються пріоритети литовських інвестицій у системі оборони альянсу та ЄС?
Литва за 4 роки збільшила витрати на оборону в 2,7 раза. Триває модернізація армії, її сил швидкого реагування та відновився обов’язковий військовий призов
– Першочергово ми керуємося національними пріоритетами, і в цьому сенсі країни Східної та Центральної Європи особливо сильно відчувають необхідність посилення оборони. Як наслідок, ми всі збільшуємо інвестиції саме в оборонну та безпекову системи. Наприклад, Литва за 4 роки збільшила витрати на оборону в 2,7 раза і досягла навіть більше необхідних 2 відсотків бюджетних витрат на цю сферу, як того вимагає НАТО. По-перше, триває модернізація армії, її сил швидкого реагування та відновився обов’язковий військовий призов. По-друге, є необхідність піднесення рівня усвідомлення цього виду загроз і відповідне для нього фінансування. Але загалом ми згодні з тією позицією, що не лише через російську загрозу на сході та півночі чи дуже серйозну загрозу з боку тероризму на півдні, а загалом уся європейська спільнота повинна збільшити свій внесок у систему НАТО, включно з фінансовою складовою.
