9 листопада відзначають День української писемності та мови. Хоча рідною українську мову вважають 68% учасників дослідження КМІС, регулярно послуговується нею лише половина від цієї цифри. На думку координатора руху добровольців «Простору свободи» Тараса Шамайди, справа в комплексах, які насаджує русифіковане середовище. А громадський діяч Сергій Оснач, у свою чергу, вважає, що провідну роль в становленні української мови як єдиної для всієї країни відіграє держава, і акцент варто робити передусім на телебаченні та сфері обслуговування.
Доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса при Національній академії наук України Володимир Кулик вважає, що після Революції гідності українці хочуть ширшого застосування державної мови.
Люди ідентифікують себе з українською мовою як рідною. Зміни в мовній практиці, хоч менш виражені, люди більше говорять чи більше читають, чи більше слухають українською мовоюВолодимир Кулик
«Люди ідентифікують себе з українською мовою як рідною. Зміни в мовній практиці, хоч менш виражені, люди більше говорять чи більше читають, чи більше слухають українською мовою. Зміни в побажаннях до мовної політики. Люди більше очікують, що держава буде підтримувати саме українську мову і таким чином дозволить посісти їй те становище, яке, як вони вважають, пасує державній національній мові», – прокоментував він для «Ранкової Свободи».
Координатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда вважає, що російська агресія проти України певною мірою стимулювала об’єднання українців навколо спільних цінностей, одним із яких є мова. Однак він вказує на те, що процес ще триває.
Шамайда згадує дослідження Київського міжнародного інституту соціології, згідно з результатами якого 67,5% населення України визначають своєю рідною мовою українську, проте розмовляють нею близько половини з числа цих людей. Тобто, робить висновок активіст, приблизно 4-5 мільйонів людей в Україні майже не спілкуються мовою, яку вважають своєю рідною.
«Таке може бути лише внаслідок того, що є сильний зовнішній тиск: телевізор, якесь начальство на роботі, якісь стереотипи радянські чи російські, якісь імперські впливи, які створюють певні комплекси в людей і змушують їх підлаштовуватись під нерідну, але дуже сильну ще з радянських часів російську мову», – зазначає він.
Рух «Простір свободи», за словами Шамайди, фіксує певне поліпшення ситуації: так, зараз україномовні пісні складають 32% українського радіоефіру порівняно із 3-5% три-чотири роки тому. Такий прогрес він пояснює змінами в законодавстві.
Я не зміг в радіусі кількох кілометрів від свого помешкання віддати дитину в музичну школу в столиці України, де викладачі не казали б, що їм «удобнее вести на русском языке уроки»Тарас Шамайда
Однак, зауважує громадський діяч, необхідні подальші зрушення, зокрема в освіті. Хоча офіційно 90% вихованців дитячих садків, школярів та студентів ВНЗ вчаться українською, Шамайда запевняє, що на практиці освітяни часто порушують закон, особливо в музичних та художніх школах.
«Я не зміг в радіусі кількох кілометрів від свого помешкання віддати дитину в музичну школу в столиці України, де викладачі не казали б, що їм «удобнее вести на русском языке уроки» та виховувати дитину на радянських комуністичних піснях», – зазначає громадський активіст.
Він наголошує, що законодавство не регулює мову приватного спілкування і не забороняє дітям з національних меншин вивчати рідні мови разом з українською. Натомість нехтування державною мовою, зауважкє Тарас Шамайда, почасти сприяло окупації Криму та частини Донбасу.
«Спочатку роками було закатано в асфальт українську мову на Донбасі і в Криму, за російською мовою прийшов російський контент, російська міфологія, російська пропаганда і потім на підготовлений ґрунт прийшли російські війська», – наголошує він.
Спочатку було закатано в асфальт українську мову на Донбасі і в Криму, за російською мовою прийшов російський контент, російська пропаганда, а потім на підготовлений ґрунт прийшли російські військаТарас Шмайда
Член ради з питань застосування мови при Міністерстві культури Сергій Оснач погоджується з Тарасом Шамайдою в тому, що до завершення українізації України ще далеко. Однією з найбільш проблемних сфер він вважає телебачення.
«Попри запровадження квот, про які нещодавно набрав чинності закон, як ми бачимо, навіть з дослідження «Простору свободи», це не призвело до суттєвого збільшення частки української мови в етері, в законі досить багато винятків», – визнає він.
На його думку, збільшення частки української в телемовленні особливо важливо, адже цей засіб масової інформації лишається найбільш популярним серед українців.
Іншою важливою галуззю, де не вистачає української, Сергій Оснач називає сферу обслуговування, де, за його словами, на мовному ґрунті нерідко трапляються конфлікти.
Деякі громадяни, деякі посадовці, надавачі послуг, продавці товарів ігнорують українську мову, бо їм так «удобнее», простіше, дешевше. Очевидно, що держава має врегулювати це питанняСергій Оснач
«У багатьох сферах суспільного життя українська мова не домінує і не є обов’язковою. Дуже часто це призводить до того, що деякі громадяни, деякі посадовці, надавачі послуг, продавці товарів ігнорують українську мову, бо їм так «удобнее», простіше, дешевше. Очевидно, що держава має врегулювати це питання», – каже він.
А Тарас Шамайда стверджує, що теза про відсутність попиту на українську мову не має під собою основи.
«Коли нам розказували, що ніхто не буде слухати радіо (українською – ред.), це виявилось повною маячнею. Це є частково ворожа пропаганда, яку люди бездумно повторюють, а частково просто провінційний спосіб мислення і зневага до власної культури», – пояснює він.
Активіст посилається на те ж таки дослідження КМІС, згідно з яким 70% опитаних українців переконані, що держслужбовці повинні спілкуватись із громадянами українською, а 54% – що державною мовою повинні обслуговувати клієнтів працівники сфери послуг.
Забезпечити це, на його думку, може законопроект 5670-д, зареєстрований у парламенті в червні цього року, але досі не винесений на голосування. Закон регулюватиме застосування української мови в усіх сферах публічного життя, включаючи державні органи влади, телерадіомовлення, освіту тощо.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
