Навіть якщо викиди парникових газів, які провокують зміну клімату, вдасться зупинити, планета Земля ще певний час буде нагріватись, стверджує кліматолог Світлана Краковська. Вона також вказує на те, що темпи росту температури підвищуються. Експерт ГО «Екодія» Надія Артем’єва, в свою чергу, назвала відносно прості кроки, доступні окремим громадам на місцях, які можуть допомогти українцям адаптуватись до погодних змін.
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко називає одним із ключових факторів зміни клімату концентрацію парникових викидів, спричинених людською діяльністю, зокрема – тих, що продукує промисловий сектор. В Україні, каже вона, зменшення викидів шкідливих речовин передбачене Протоколом про реєстри викидів та перенесення забруднювачів, який вимагає від кожного підприємства встановити облік на кожне джерело забруднення.
Чим більше викидає підприємство, тим більшим буде екологічний податокТетяна Тимочко
«Від цього буде відраховуватись вартість екологічного податку. І чим більше викидає підприємство, і воно обліковується електронним засобом, тим більше буде екологічний податок», – пояснює вона і висловлює сподівання, що це стимулюватиме скорочення викидів, адже підприємствам буде вигідніше встановити очисне обладнання.
Представниця України в Міжурядовій групі експертів з питань зміни клімату Світлана Краковська застерігає: якщо глобальна температура планети Земля підвищиться більше ніж на два градуси, то зміна клімату стане незворотною.
В людства досі залишається шанс температуру втримати в цих межахСвітлана Краковська
«В людства досі залишається шанс, його можна використати і температуру втримати в цих межах. Саме це стало одним із рішень Кліматичної угоди в Парижі, яка була прийнята всіма країнами світу, що було також безпрецедентно в світовій політиці», – нагадує вона в ефірі «Ранкової Свободи», але додає, що час на те, аби скористатись цим шансом, стрімко спливає.
Краковська стверджує, що переважна більшість наукового середовища не має сумніву в тому, що зміна клімату напряму пов’язана з людською діяльністю – за її даними, 97% вчених цієї галузі не піддають сумніву антропогенне походження змін клімату.
Експерт громадської організації «Екодія» Надія Артем’єва закликає не плутати думку вчених та економічно зацікавлених лобістів.
Звичайно, компаніям, які займаються видобутком природніх ресурсів, не зовсім вигідно скорочення видобутку вугілля, нафти й газуНадія Артем’єва
«Звичайно, що нафтовим компаніям, компаніям, які займаються видобутком природніх ресурсів, не зовсім вигідне скорочення видобутку того самого вугілля, скорочення видобутку нафти й газу, спалювання яких є великим забруднювачем атмосфери», – міркує вона.
Паризькій кліматичній угоді, підписаній 2015 року, передував Кіотський кліматичний протокол, який був прийнятий 1997 року та почав діяти 2005-го. Артем’єва пояснює, що Паризький документ передбачає не лише подальше скорочення викидів парникових газів, а й заходи з адаптації до тих змін клімату, які вже відбуваються.
«Коли приймався Кіотський протокол, зміни клімату вже спостерігали, вчені вже говорили про те, що клімат змінюється, але частка населення землі, яка відчувала прояви зміни клімату, була значно менша. Пройшло майже 20 років, відповідно зараз зміни клімату відчуваємо вже й ми в Україні, і мешканці північних країн», – порівнює еколог.
Темпи пришвидшуютсья – Краковська
Світлана Краковська визнає, що певні коливання температури на Землі спостерігалися й раніше, проте залишалися в межах 0,2-0,3 градуса впродовж кількох тисячоліть, зараз же мова йде про потепління більш ніж на один градус.
Температура вже піднялася на чверть градуса буквально за останні декілька років. Темпи пришвидшуютьсяСвітлана Краковська
«Останній звіт ІPCC (Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату – ред.), який був у 2013 році, засвідчив 0,85 градуса, тепер маємо 1,1. Тобто температура вже піднялася на чверть градуса буквально за останні декілька років. Темпи пришвидшуються», – констатує експерт.
Вона звертає увагу на те, що міжнародні домовленості дають результати: принаймні за останні два роки обсяги антропогенних викидів дещо стабілізувалися. Проте температура Землі продовжує рости через інерційність кліматичної системи.
«Планета більшою частиною вкрита океанами, океани – це великі акумулятори тепла. Вони вже набрали стільки того тепла, що ще будуть віддавати його десятиліттями, навіть якщо ми зараз перестанемо викидати взагалі», – прогнозує Краковська.
Океани вже набрали стільки тепла, що будуть віддавати його десятиліттямиСвітлана Краковська
Водночас вона нагадує: парникові викиди напряму пов’язані з економічним розвитком, тож відповідальність за нього несуть здебільшого країни першого світу, а розплачуватись в першу чергу доводиться розвитковим країнам.
Надія Артем’єва вказує на те, що зміни клімату не обмежуються лише аномальною спекою – вони проявляються також у більшому розмаїтті та більшій непередбачуваності метеорологічних явищ, наприклад, шквальних вітрах, ураганах. Водночас в Україні вже розроблені стратегії з адаптації до нових викликів, в тому числі й на рівні територіальних громад.
Збільшення зелених насаджень сприяють зниженню, бодай трішки, температури в літній період. Зливова каналізація в містах наразі розрахована на кількість опадів значно меншу, ніж зараз випадає за один дощНадія Артем’єва
«Зокрема були питання щодо збільшення зелених насаджень в місті, оскільки вони сприяють зниженню, бодай трішки, температури в літній період, в спеку. Це й питання зливової каналізації, оскільки вона в містах наразі розрахована на кількість опадів значно меншу, ніж зараз випадає за один дощ, за нормами 50-60-х років», – перераховує вона. Такі прості дії, на її думку, можуть допомогти адаптуватися до наслідків кліматичних змін.
Світлана Краковська впевнена, що адаптація та протидія змінам клімату має не лише екологічні переваги.
«Нещодавно була прийнята стратегія низьковуглецевого розвитку, розроблена Міністерством екології та природних ресурсів. Там є певні економічні оцінки. Знаю також ті економічні оцінки, зроблені фахівцями інших країн. Всі кажуть, що перехід на відновлювані джерела не буде коштувати дуже дорого, навпаки, будуть ще суміжні виграші, тому що при цьому ми виграємо на здоров'ї, тому що буде чистіше повітря», – прогнозує вона.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
