Ірина Кононенко
В Україні з'явилася перша пекарня, де працюють люди з особливостями слуху, ментальними розладами, затримкою психічного розвитку та розладами аутичного спектру. У деяких з них труднощі з математикою, тому їхню роботу контролює професійний пекар-супроводжувач.
Організував соціальний бізнес 20-річний Влад Малащенко. Для нього принципово давати роботу людям з інвалідністю: так він доводить, що в країні всі люди повинні мати рівні можливості.
«Я бачу, що кожна людина з ментальною інвалідністю – це людина, яка здатна бути такою ж, як і ми, – говорить він. – Наша пекарня побудована таким чином, що тут їх ніхто не жаліє, їм не роблять поступок. Вони працюють абсолютно так само, як люди без таких особливостей».
Усі співробітники пекарні повнолітні, і їм, згідно із законом, можна працювати і займатися волонтерською діяльністю.
«Найперший набір у нас були хлопці, які неважкі, які можуть самі дістатися до роботи, можуть розмовляти, можуть чути», – розповідає Малащенко.
Але все одно у кожної групи особливих працівників є пекар-супроводжувач, професійний кондитер. Він контролює процес, допомагає витримувати пропорції і експериментувати з рецептами.
Одна з них – Оксана Смерека. У пекарні працює її син Кирило.
«Звичайно, іноді виникає проблема у хлопців: їм важко з математикою. Вони не можуть зважити потрібне дозування продуктів, не розуміють, що таке одна порція, не розуміють, скільки це «півкілограма борошна» або 250 грамів, – розповідає жінка. – Вони не розуміють, що таке «половина дозування» або скільки потрібно, щоб спекти три мафіни чи п'ять. Тут їм я і стала в пригоді».
Кирило і Сергій, які працюють у пекарні, кажуть, що їм обом ще в дитинстві був поставлений діагноз зі страшною, ще радянською назвою «розумова відсталість». Ще місяць тому вони не вірили, що колись знайдуть роботу, а сьогодні готують до відправки найбільшу в їхній кар'єрі партію кексів.
«Дуже подобається тут випікати і робити різні шедеври або ще щось робити: кекси, мафіни», – говорить Кирило Смерека.
Сергій Титов працює в пекарні вже три тижні і вірить: кожна людина з будь-яким нетяжким діагнозом може працювати і приносити користь людям.
«Якщо все піде нормально, то в майбутньому можна піти вище і вище. Ну як сходинками піднімаєшся, – мріє він. – Так само і я спробую, кухарем».
Власник пекарні своїми працівниками задоволений.
«Вони один до одного дуже добре ставляться, одне одного оберігають, люблять. У них є чому повчитися», – зауважує Влад Малащенко. Він уже планує збільшити штат і запустити такі ж пекарні ще в кількох великих містах України.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
