Анонсований раніше «План Маршалла для України» презентували 6 листопада в Литві. Співавтор плану Андрюс Кубілюс запевняє, що ініціатива стимулюватиме розвиток реального сектору економіки та створить нові робочі місця. Проте колишній віце-прем’єр міністр України Володимир Лановий впевнений, що без упровадження прямої співпраці інвесторів та українських підприємців грошова допомога дістанеться державним монополіям.
«Планом Маршалла» свого часу називали план допомоги відновленню економіки Західної Європи після Другої світової війни, запропонований держсекретарем США Джорджом Маршаллом 1947 року. Колишній прем’єр-міністр Литви та співавтор проекту Андрюс Кубілюс нагадує, що політичною мотивацією «плану Маршалла» після Другої світової війни було завадити впливу СРСР на західноєвропейські країни, аби жителі цього регіону, деморалізовані повоєнним економічним спадом, не привели до влади комуністів.
Він вбачає певну паралель із сьогоднішнім становищем України в контексті російської агресії, адже Кремль, на його думку, намагається відновити свій вплив на внутрішню політику Києва. Водночас Євросоюз наразі не готовий запропонувати Україні членство, щоб мотивувати її до реформ, пояснює Кубілюс.
Ми розробили достатньо точний план, аби допомогти зростанню економіки УкраїниАндрюс Кубілюс
«Ми… думали над тим, яку нову велику мету поставити для українського суспільства та політичної еліти, і якраз вийшли на цю аналогію із «планом Маршала» 1947 року і розробили такий достатньо точний технічний план, як це зробити, аби допомогти і відновленню зростанню економіки України, і допомогти людям зрозуміти, що ті реформи, які втілюються в життя зараз в Україні, врешті-решт, дадуть і більше нових робочих місць, і приріст економіки, і інші матеріальна блага», – пояснює він в ефірі «Ранкової Свободи».
За словами колишнього урядовця, відмінність «плану Маршалла для України» полягає саме в тому, що кошти, надані за його умовами, мають бути спрямовані на реальний сектор економіки, а не на стабілізацію макрофінансової ситуації, як, наприклад, транші від МВФ.
План Маршала»: близько 5 мільярдів євро на рік вливати в реальні проекти, важливі для економіки УкраїниАндрюс Кубілюс
«План Маршала»: близько 5 мільярдів євро на рік вливати в реальну економіку, тобто в реальні проекти, важливі для економіки України, такі як реконструкція доріг, залізних доріг, мостів якихось, розвиток портів», – описує він. За підрахунками політика, ці інвестиції можуть збільшити економічний приріст з 1,5-2% на рік зараз до 6-8%.
При цьому використати надані кошти можна буде лише в тому разі, якщо українська влада продовжуватиме необхідні країні реформи, підкреслює Кубілюс.
Cлід створювати спеціальну агентуру, аби вона наглянула за втіленням в життя реформАндрюс Кубілюс
«В самій Україні за досвідом інших країн слід створювати спеціальну агентуру, яка б створювалась урядом та головними донорами, аби вона наглянула за втіленням в життя цих реформ. Вона б гарантувала, що всі плани втілюються в життя прозоро, немає можливості корупції повпливати на проекти», – впевнений він. Політик називає однією з проблем України нездатність ефективно використовувати кошти, отримані від міжнародних донорів.
Треба довести, що Україна має здатність використовувати гроші для реальних проектівАндрюс Кубілюс
«Те, що називається абсорбційною здатністю України – це є одна з проблем, яку треба вирішити спочатку. Треба довести, що Україна має здатність вміло використовувати ці гроші для реальних проектів», – стверджує він.
«План Маршалла» більше схожий на піар-продукт – Новак
В Україні не всі схвально відгукуються про литовську пропозицію.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає кампанію з впровадження «Плану Маршалла» звичайним піар-ходом. А однією з головних проблем називає те, що план передбачає зовнішнє фінансове управління, на яке українські можновладці не погодяться.
Українські політики не хочуть допустити зовнішньо-фінансове управління. Тому «План Маршалла» виглядає швидше як якийсь піар-продукт української владиАндрій Новак
«Українські політики сьогоднішні не хочуть допустити зовнішньо-фінансове управління, щоб вони самі не мали доступу до фінансових потоків. Тому на сьогодні «План Маршалла» виглядає швидше як якийсь піар-продукт української влади. Чергова обіцянка, яка, можливо, колись буде реалізована. Ну, а те, що її більше лобіюють Литва і Польща, пояснюється дуже просто – ті країни з своєї власної історії знають, що таке російська агресія, що таке присутність російських військ на їхніх територіях», – прокоментував він.
Колишній віце-прем’єр-міністр України Володимир Лановий, у свою чергу, висловлює упередженість щодо створення урядово-парламентської групи для напрацювання конкретних заходів для здійснення «плану Маршалла». На його думку, це ознака того, що влада виступатиме таким собі корумпованим посередником між донорами та реальним сектором економіки.
Гроші надходять чиновникам, розподіляються нагорі і ніякого стосунку до реального сектору не маютьВолодимир Лановий
«Те, що наш уряд та парламент створюють спільну комісію – це дуже цікавий момент, пов'язаний із тим, що гроші надходять чиновникам, знову розподіляються нагорі і зовсім ніякого стосунку до реального сектору економіки не мають», – констатує він.
Крім того, Лановий звертає увагу на те, що інфраструктурні підприємства, які відповідають за залізницю, дороги, порти тощо, в Україні є фактично непрозорими державними монополістами.
Треба включати в цей процес підприємницькі структури, банківський сектор, громадськість, експертне середовищеВолодимир Лановий
«Треба включати в цей процес реальний сектор: підприємництво, підприємницькі структури, підприємницькі асоціації, банківський сектор, там де це реальні функціонуючі неолігархічні банки, громадськість, експертне середовище», – перераховує він.
Колишній віце-прем’єр впевнений, що навіть впровадження додаткового агентурного контролю не допоможе.
Агентура – цього недостатньо, тому що самі гроші можуть бути розподілені неправильноВолодимир Лановий
«Агентура, яка буде відслідковувати, чи правильно використовуються гроші – ми розуміємо, що цього недостатньо, тому що самі гроші можуть бути розподілені неправильно, не в тих пропорціях: наприклад, багато умовно для «Укравтодору» і дуже мало для фермерства, підприємництва», – припускає політик.
Він також впевнений, що програма допомоги буде згорнута, якщо звітність за перший рік не виправдає очікування донорів. Аби запобігти корупційним процесам, каже Лановий, необхідно забезпечити пряму взаємодію між інвесторами та тими, хто має отримати допомогу.
«Прямі зв'язки з підприємництвом, банкірами, фермерами – це головна запорука того, що матеріально ці гроші допоможуть нашій економіці у створенні робочих місць», – переконаний екс-віце-прем’єр.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
