Відведення важкої артилерії від лінії розмежування українська армія і бойовики угруповань «ЛНР» та «ДНР» почали ще в лютому 2015 року. 25, 35 і 70 кілометрів – саме на такі дистанції від передової кожна зі сторін повинна була перемістити великі калібри, згідно з мінськими домовленостями. Журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії побували на одному з майданчиків відведення. І дізналися: чим зараз зайняті артилеристи в зоні бойових дій і чи дійсно стволи гармат мовчать?
«Батарея, увага! До бою!» – звучить заклик командира, але пострілу не буде. Це лише тренування. У зоні бойових дій важка артилерія під забороною ще з початку 2015 року. Саме тоді контактна група в Мінську домовилася про відведення великих калібрів від лінії фронту.
У підсумку вирішили створити три зони безпеки. Артилерійські системи калібром 100 міліметрів і більше – кожна зі сторін повинна була відвести на 25 кілометрів (зона завширшки 50 кілометрів), систему «Град» – на 35-ть (зона завширшки 70 кілометрів).
Для ракетних систем залпового вогню «Торнадо-С», «Ураган», «Смерч» і тактичних ракетних систем «Точка–У» віддаленість – 70 кілометрів (зона завширшки 140 кілометрів).
Тому зараз на Донбасі, запевняють українські артилеристи, вони зайняті виключно навчаннями. Хоча кожна вправа – максимально наближена до бойових умов. Відпрацювання команд, координація членів екіпажу, марш в колоні – кожен крок повторюють знову і знову.
«Є, звісно, такий фактор, як паніка, але, якщо людина натренована і в неї всі дії відпрацьовані до автоматизму, це допоможе їй, навіть, якщо людина потрапить під обстріл», – пояснює командир взводу Богдан.
Хоча якраз цьому екіпажу досвіду не позичати. На війні Степан і Сергій з літа 2014-го. Згадують: тоді з підрозділом майже відразу потрапили в сектор «Д». За плечима у військових – бої за Степанівку, Амвросіївку, Довжанський, Зеленопілля.
Я навіть не вірив, що повернусь додому
«По Росії ніхто не стріляв. А от з Росії по нас били – таке було. Навіть видно було – звідки йдуть залпи і під яким кутом падає снаряд. Спочатку, я навіть не вірив, що повернусь додому. Били дуже точно і снаряди падали зовсім поруч», – згадує командир САУ Степан.
Наші хлопці, піхота, стоять попереду. По ним б’ють, а ми врятувати або допомогти їм не можемо
Військові керують самохідною артилерійською установкою 2С1 «Гвоздика». Калібр зброї – 122 міліметри. Згідно з мінськими домовленостями, вона відведена на 25 кілометрів від лінії фронту.
«Трохи образливо, бо наші хлопці, піхота, стоять попереду. По телебаченню дивишся – по них б’ють, а ми врятувати або допомогти їм не можемо», – каже командир САУ.
Проходить кілька годин і Степан заганяє техніку в укриття. Майданчик знаходиться поруч з полем для тренувань і залишати цю територію гаубиці не можуть.
Будь-яку машину в будь-який момент вони можуть приїхати і перевірити
«Місія ОБСЄ в будь-який час, згідно з інструкцією, протягом 15 хвилин пропускається на об’єкт. Будь-яку машину, в будь-який момент вони можуть приїхати і перевірити», – зауважує заступник командира дивізіону Олександр.
Спостерігачі ОБСЄ підрахували: з початку року сторони конфлікту не допускали їх до місць зберігання техніки майже 700 разів.
Найчастіше стикаємося з проблемою в районах, які не контролюються урядом. Іноді перешкоди супроводжуються насильством або погрозамиАлександр Гуґ
«Найчастіше ми стикаємося з цією проблемою, в районах, які не контролюються урядом. Наприклад, представники «ДНР» не дають нам доступу до приморського містечка Сєдове ще з 25 квітня. Іноді перешкоди супроводжуються насильством або погрозами. Так, минулого тижня члени «ДНР» у Верхньошироківському навели крупнокаліберний кулемет на наших неозброєних спостерігачів», – звітує керівник Спеціальної моніторингової місії ОСБЄ Александр Гуґ.
Цього року ОБСЄ зафіксувала понад 3800 одиниць важкого озброєння, розміщеного з порушеннями. Понад дві третини таких випадків – в районах, підконтрольних бойовикам.
Так, 22 вересня безпілотник ОБСЄ зняв поза зоною постійного зберігання озброєнь сепаратистів чотири самохідні артилерійські установки 2С1 «Гвоздика» (122 міліметри ), шість гаубиць Д-30 (122 міліметри ) і шість протитанкових гармат МТ-12 (100 міліметри ).
А перед цим, за 19 кілометрів від лінії розмежування, були помічені три самохідні артилерійські установки 2С1 «Гвоздика», заховані під маскувальною сіткою і за три кілометри від лінії фронту ще дві САУ (2С1 «Гвоздика», 122 міліметри ).
«Сторони повинні надати СММ ОБСЄ списки важкого озброєння, яке зараз розміщено з порушеннями, а також інформацію про маршрути, якими вони будуть відводити ці озброєння і про конкретні місця, які відповідають узгодженим стандартам, де вони будуть зберігати цю техніку», – заявив Гуґ.
Як наслідок, вогонь артилерії не припиняється. У 2017-му, за даними ОБСЄ, заборонені калібри стріляли майже 27 тисяч разів.
Артилерію вони застосовують для виконання широкого спектра завдань: нанесення ударів по позиціях сил АТО, для здійснення провокаційЮрій Карін
«Артилерію вони застосовують для виконання широкого спектра завдань. Це і як для нанесення ударів по позиціях сил АТО, так і для здійснення провокацій. Їхня кількість перевищує кількість артилерійських систем, які перебувають на озброєнні європейських країн і взагалі Південного військового округу Російської Федерації», – зауважує координатор групи «Інформаційний спротив» Юрій Карін.
Постійні обстріли на лінії розмежування з боку бойовиків змушують українське військове командування готуватися до гіршого.
Ви маєте бути готові повернутися туди в будь-який момент і вступити в бійПетро Порошенко
«Вас відвели від лінії розмежування, але ви маєте бути готові повернутися туди в будь-який момент і вступити в бій, якщо це буде продиктовано потребами оборони», – наголосив президент України Петро Порошенко.
Напередодні, в День артилерії та ракетних військ президент згадав про новітні розробки, які повинні допомогти українській арті – це і автоматизовані системи управління, і безпілотні літальні апарати, і нові ракетні комплекси.
Не змовчав Петро Порошенко і про одне з головних невирішених завдань української артилерії – відсутність власного виробництва боєприпасів великих калібрів. Підкосила запаси низка масштабних вибухів на артскладах. Тільки останній інцидент в Калинівці залишив збройні сили без 30 тисяч тонн снарядів. На скільки вистачить радянських запасів у випадку ескалації на фронті, зараз не говорить ніхто.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
