Із початку російської агресії в Україні ставлення до Росії та її ролі в європейській та світовій політиці стало питанням, що розділило чеську політику і суспільство. Політики, які вважають себе спадкоємцями президента Вацлава Гавела, послідовно підтримують Україну, закликають до покарання агресора та вимагають відновлення територіальної цілісності України. Інші ж, включно з нинішнім президентом країни Мілошем Земаном, вважають, що в Україні точиться громадянська війна, а винен в усьому Захід, Росія ж при цьому змушена захищатися.
Прихильники останньої точки зору у четвер, 2 листопада, в самому центрі Праги, неподалік Карлового мосту, організували дискусію на тему «Русофобія – антисемітизм 21-го століття».
Ініціатором та автором назви був Зденек Кратохвіл, відомий тим, що він організовує в Празі численні демонстрації на підтримку Росії і приходить на них часом в «казачому» костюмі та завжди з «георгіївською стрічкою».
А дебатувати про те, чи росіян незаслужено звинувачують та переслідують в Європі, прийшли лише особи, які відомі своєю різкою антизахідною та пропутінською позицією.
Першою виступала редакторка інтернет-часопису Argument та авторка книжки про російського президента під назвою «Путін» Вероніка Сушова-Салмінен. Її часто цитують у російських виданнях, вона також публікується у сепаратистській пресі.
За її словами, західна цивілізація переживає кризу. Центр економічної та політичної ваги переміщається на Схід, Америка намагається усунути конкурента на ринку енергоносіїв, тому всі звинувачення проти Росії є фіктивними, і їхньою метою є викликати страх перед Росією, яким потім можна буде маніпулювати.
«Ми знаємо, що з Росії створюють і незабаром створять образ ворога, і це є небезпечний сигнал, бо це є конструювання когось, хто є настільки інший, що з ним не можемо знайти нічого спільного, і єдиним способом, як з ним поводитися, є конфлікт, аж до воєнного конфлікту», – сказала у своєму виступі Вероніка Сушова-Салмінен.
Модератором розмови був Петр Жантовський, автор численних проросійських публікацій в інтернет-газеті Parlamentní listy, яка завдяки своїй назві створює враження серйозного парламентського видання, хоча ніякісінького стосунку до парламенту Чехії не має.
Ще одним заявленим учасником розмови був колега Жантовського по виданню, колишній підписант «Хартії-77», а тепер супротивник, як він каже, «нового мейнстріму» Ян Шнайдер.
Контроверсійна назва мусила викликати додатковий інтерес до дебатів, на які було запрошено двох відомих журналістів, оглядача «Чеського радіо», письменника і перекладача Лібора Дворжака та оглядача головного економічного часопису Чехії Ондржея Соукупа. Однак обидва вони відмовилися взяти участь у дискусії.
Лібор Дворжак, за словами організаторів, заявив, що не братиме участі в дебатах, які проходять під егідою видання Parlamentní listy, хоч ті запевняли, що це – не так.
А Ондржей Соукуп пояснив, що спочатку він поставився до запрошення на цю дискусію як до «інтелектуальної розваги», не пов’язаної з роботою в газеті, але редакція його газети Hospodářské noviny («Економічна газета») вирішила, що і в цьому випадку репутація серйозного видання може постраждати.
А тому не годиться сісти за один стіл із Жантовським, який втілює усе, що є божевільним на чеській медіа-сценіОнджей Соукуп
«Керівництво заявило, що я виступатиму не лише за себе, а і за газету. А тому не годиться сісти за один стіл із Жантовським, який втілює усе, що є божевільним на чеській медіа-сцені. Я все ще думаю, що сперечатися з юродивими є законною формою активного відпочинку. Так само, як я вважаю, що існування людини, яка вірить Жантовському та Шнайдеру через те, що я з ними сперечався, є так само ймовірним, як поява білого однорога на міському звалищі», – написав Соукуп на своїй сторінці в мережі Facebook.
Як би не було, а дискусії про «русофобію як новітній антисемітизм» у Празі не вийшло. Відповідальність за це організатори та учасники поклали на своїх опонентів, які відмовилися з ними дискутувати, і звинуватили їх у нехтуванні демократичними принципами. Про те, що проблема могла бути з самою концепцією, організатори не згадали.
Власне, і про сам антисемітизм учасники дискусії практично не згадували. Хіба що неоголошений попередньо гість, колишній психіатр Іван Давід пояснив, що і Росію, і євреїв переслідують з метою відібрати їхнє багатство.
Інших порівнянь чи пояснень, що може бути спільного між політикою стримування щодо однієї з найбільш військово-потужних держав світу, що здійснила військову агресію проти сусідніх країн, та переслідуванням беззахисної меншини, учасники дискусії так і не навели.
