Львів – Вчитись літати, але на віртуальному військовому літаку, без затрат пального та інших ресурсів. Військові льотчики, з бойовим досвідом, наголошують, що це не лише заощадливо, але й дозволяє випрацювати професійні навики. У Львові науковці розробляють і виготовляють тренажери для трьох типів військових літаків. Вже шість використовують у Збройних силах України.
Кабіна пілота з усіма діючими приладами, макет злітно-посадкової смуги, відеокамери. Віртуальний політ на тренажері Л-39С здійснює Юрій Синенко – військовий льотчик із 35-річним стажем польотів на всіх типах військових літаків. Реальності додає шум, візуальне зображення населеного пункту, полігону. Поле бою віртуальне, а відчуття майже реальні. Юрій Синенко каже, що наприкінці 60-х років, коли вчився літати, подумати не міг про такий комплексний тренажер літака, який адаптований на 95% до реального.
«Палива тоді ніхто не рахував, бо весь народ працював на оборонну промисловість Радянського Союзу. Перший тренажер побачив і відпрацьовував польотні навчання у 1977 році, це була примітивна машина. Зараз весь світ ставиться до підготовки дуже ретельно. На тренажерах у світі льотчик має щорічно літати 250 годин при 150-200 годинах польотів на бойовому літаку», – говорить Юрій Синенко.
За словами військового льотчика, завдяки тренажеру можна покращити рівень військової підготовки, професійно відбирати льотчиків, оскільки зрозуміло, яким літаком він краще управлятиме. Згідно зі світовим досвідом, навчання на тренажерах літаків дозволяє підвищити безпеку польотів.
«Відчуття? Дуже схоже до реальних польотів. Я літав 40 років, на такий сів у грудні 1978 року», – розповідає військовий льотчик-снайпер, полковник у відставці Володимир Пастухов. Він продемонстрував тренажер гелікоптера МІ-24 і зізнався, що раніше дуже скептично і з недовірою ставився до тренажерів літаків, передусім, бо мав бойовий досвід, а навчальні машини були або ж несправні, або ж неякісні.
«Я був однозначно неправий. На такій машині без затрат палива, часових, енергетичних, психологічних можна виконувати те, що в реальній ситуації вимагає багато грошей. Тут можна опрацьовувати практично всі задачі, які стоять у курсі бойової підготовки», – наголосив військовий льотчик.
На черзі тренажери винищувачів
Десять років тому, коли фахівці львівського підприємства «Маркет-Матс», що працює на військово-промисловий комплекс України, почали працювати над розробкою тренажерів військових літаків, у Збройних силах не було жодного діючого обладнання для навчання. На сьогодні це єдиний розробник і виробник в Україні тренажерів військових літаків. Для порівняння, український тренажер літака МІГ-29 коштує близько 3 мільйонів доларів, білоруський – удвічі дорожчий. Один тренажер науковці розробляють протягом чотирьох років і виготовляють його рік, а потім випробовують його професійні льотчики.
Важливо, що це повністю український продуктОлександр Звада
На сьогодні у Збройних силах України перебувають шість тренажерів літаків МІГ-29, Л-39С львівського виробника. Ще один МІГ-29 пройшов перевірку і невдовзі на ньому вчитимуться літати майбутні військові льотчики і вдосконалюватимуть свою майстерність професіонали.
«Кожен рух наш, кожна деталь перевіряється Міністерством оборони. Ми з Харківським університетом повітряних сил рахували, яка це економія для Збройних сил, навіть на авіаційному паливі. Дуже важлива адекватність тренажера до літака. Важливо, що це повністю український продукт», – каже директор підприємства Олександр Звада.
Львівські фахівці зараз працюють над проектами тренажерів літаків СУ-24, СУ-25,СУ-27. До слова, військові льотчики кажуть, якби якісний тренажер літака СУ-27 був у Збройних силах, то миттєво можна було б назвати причини падіння винищувача на Скнилівському летовищі у 2002 році. Завдяки інформації «чорного ящика» на тренажері можна було змоделювати політ.
