Конституційний суд Молдови схвалив запропонований проект поправки до Конституції країни, що має визначити офіційну назву її мови як румунську, а не як «молдовську», як мовиться в чинному тексті.
Цю пропозицію, яку започаткувала проєвропейська Ліберально-демократична партія Молдови і підписали 35 депутатів парламенту, тепер, як очікують, будуть розглядати у квітні наступного року.
Перспективи ухвалення зміни наразі не ясні. Конституційні зміни в Молдові потребують підтримки не менш ніж двох третин депутатів – принаймні 67 зі 101 члена парламенту.
Один із ініціаторів зміни, голова фракції ЛДПМ Тудор Деліу, привітав рішення Конституційного суду. «Перший крок зроблено, історична справедливість відновлена. Громадяни Республіки Молдови говорять румунською мовою, і всі це знають. І це треба записати і в Конституції», – заявив він.
Натомість проросійський президент Молдови Ігор Додон, який виступає за збереження офіційної назви мови країни як «молдовської», заявив, що цю справу треба вирішувати на референдумі. «Абсолютна більшість корінного населення Республіки Молдови вважає, що говорить молдовською мовою», – написав він у фейсбуці.
Проросійська Партія соціалістів, яку до обрання президентом очолював Додон, теж виступила проти зміни.
2013 року Конституційний суд Молдови вже постановив, що офіційною мовою Молдови є румунська, як то записано в Декларації про незалежність країни 1991 року. Але в ухваленій 1994 року Конституції Молдови внесли назву мови як «молдовську». Відповідно до того рішення Конституційного суду, визначення назви мови в Декларації вище за значенням, ніж визначення в Конституції.
Сучасна Республіка Молдова виникла на місці однойменної радянської республіки (українською її раніше називали Молдавією) у складі СРСР після розпаду Радянського Союзу. Цю республіку радянська влада створила 1940 року, анексувавши частину сусідньої Румунії, відому як Бессарабія (тоді ж до України перейшла південна частина цієї території, Буджак, що склала врешті південну частину сучасної Одеської області; також тоді СРСР анексував від Румунії Північну Буковину, що разом із Північною Бессарабією склала сучасну Чернівецьку область України). 1941 року, під час Другої світової війни, Румунія повернула собі ці землі, але після закінчення війни була змушена знову віддати їх СРСР.
Радянська влада також із політичних міркувань назвала румунську мову, якою говорить місцеве румунське населення, «молдовською» (українською раніше говорили: «молдавською»), а самих людей із румунів перейменували на «молдован» («молдаван»).
Перед тим територія сучасної Республіки Молдови відійшла до Російської імперії під назвою Бессарабія після російсько-турецьких воєн, але Румунія повернула її після розпаду імперії по Першій світовій війні.
Історична Молдова, більша частина якої залишилася в нинішній Румунії, з пізнього середньовіччя існувала як незалежне чи напівнезалежне князівство і врешті стала одним із двох (із Валахією), а потім трьох (із Трансильванією) румунських державних утворень, які створили сучасну Румунію.
Мовознавці підтверджують, що мовою населення сучасної Молдови є румунська, і хоча в розмовній мові використовуються її місцеві діалекти, літературний стандарт мови в Молдові і Румунії той самий. Але частина населення Молдови, звикла до старої назви, продовжує користуватися нею. Також назву «молдовська мова» підтримують проросійські сили.
