Під Києвом увечері в понеділок була вбита Аміна Окуєва, дружина звинуваченого в замаху на президента Росії Володимира Путіна чеченця Адама Осмаєва. Сам він поранений. Українська поліція порушила кримінальну справу про замовне вбивство, слідство припускає, що замах здійснила диверсійна група, що проникла на територію України з Російської Федерації. Про версії замаху Радіо Свобода розповіла одеський адвокат Ольга Черток, яка захищала в суді як інтереси Аміни Окуєвої, так і Адама Осмаєва.
Це – не чеченський слід, а тупість і неадекватність наших, українських, спецслужб. Після першого замаху на Аміну і Адама їм надали державну охорону. Два місяці тому цю охорону їм без пояснення причин зняли. Поліція бреше, стверджуючи, що зняли на їхнє прохання. У цій історії дуже багато хитросплетінь, і це може бути не чеченський, а російський слід
– Думаю, що це не чеченський слід, а тупість і неадекватність наших, українських, спецслужб. Чому? Тому що після першого замаху на Аміну і Адама їм надали державну охорону. Два місяці тому цю охорону їм без пояснення причин зняли. Поліція бреше, стверджуючи, що зняли на їхнє прохання (як сказав речник Національної поліції України Ярослав Тракало інтернет-виданню «Українська правда», Осмаєв і Окуєва самі відмовилися від держохорони через кілька місяців після попереднього замаху на них по тому, як закінчився термін наданої їм охорони, а причини цієї відмови речник не пояснив – ред.). Вони про це не просили. Тут велика провина українських спецслужб, які після першого замаху не встановили всіх замовників і не простежили весь ланцюжок. У цій історії дуже багато хитросплетінь, і це може бути не чеченський, а російський слід. Російський слід може бути пов'язаний з тим, що Адам є командиром добровольчого батальйону імені чеченського генерала Іси Мунаєва. І цілком можливо, що також, як і наші спецслужби намагаються усунути більш-менш вагомих фігур на території так званих «ДНР» та «ЛНР», точно так само спецслужби Росії намагаються розправитися на території України з людьми, які у всіх на слуху.
– А яка, на Вашу думку, найбільш імовірна версія замаху на Аміну Окуєву і Адама Осмаєва?
Я б не відкидала слід українських спецслужб. І Аміна, і Адам досить різко висловлювалися щодо чинного уряду, і в цілому української влади. Аміна ніколи не сприймала будь-яку брехню і фальш
– Мені здається, що найбільше це пов'язано зі внутрішнім розбратом у чеченському суспільстві на території України. І цю версію насамперед потрібно вивчити слідчим органам. Є така дама Олена Денисенко – співзасновник «Товариства українсько-чеченської дружби», до складу якого входила, але потім вийшла Аміна Окуєва. Вийшла вона з тієї причини, що це суспільство не сприяло українсько-чеченській дружбі, а сприяло збагаченню окремих осіб. Для Аміни це було неприйнятно, вона з великим скандалом покинула цю організацію і різко розкритикувала її діяльність у Facebook. Після цього Денисенко подала в одеський суд на Окуєву на захист своєї честі, гідності та ділової репутації. Ця дама привела з собою в суд шість чи сім чеченців. Я була шокована, ніхто їх не викликав. І позов не припускав виклик свідків. У результаті Денисенко суд програла і, думаю, тримала на Аміну образу. Я б не відкидала іще одну версію у справі про замах на Окуєву і Осмаєва – виходячи з ситуації, що складається в Україні – слід українських спецслужб. І Аміна, і Адам досить різко висловлювалися щодо чинного уряду і в цілому української влади. Аміна ніколи не сприймала будь-яку брехню і фальш.
– Які конкретні заяви Аміни і Адама Ви маєте на увазі?
– Не хочу ворушити минуле, але критика влади з їхнього боку була. І це нормально. Але цілком ймовірно, що деякі панове вважали це неприйнятним у цих умовах. З огляду на той факт, що в Адама і в Аміни велика підтримка серед саме добровольчих батальйонів.
*****
Аміна Окуєва прийняла іслам на початку 2000-х років, у першому заміжжі, і тоді її звали Наталя Никифорова. Після того, як вона вийшла заміж вдруге, змінила прізвище на Аміну Окуєву. Після цього недовго жила в Росії, потім повернулася в Україну і здобула медичну освіту в Одеському університеті імені Мечникова, після закінчення якого працювала лікарем-інтерном в одній з міських лікарень. Хоча Аміна і виросла в Одесі, але народилася в Грозному.
Про Адама Осмаєва як українські, так і російські ЗМІ активно писали у 2012 році. Тоді в лютому чеченець був оголошений владою Росії в міжнародний розшук за підозрою в підготовці терактів і затриманий в Одесі. За версією російської сторони, він готував замах на президента Росії Володимира Путіна. Сам Осмаєв свою провину заперечував. Москва вимагала від Києва видавати Адама, але тодішній президент України Віктор Янукович не наважився порушити заборону Європейського суду з прав людини на його екстрадицію в Росію. Уже після Євромайдану і зміни влади в Україні, в листопаді 2014 року, Приморський районний суд Одеси визнав його винним у виготовленні вибухівки. При цьому суд відпустив Осмаєва на свободу, бо вважав термін, який обвинувачений провів в ув'язненні (2 роки і 9 місяців), достатнім покаранням.
Після звільнення Адам Осмаєв разом з Аміною Окуєвою поїхали на Донбас, там вони служили в складі батальйону «Київ-2», а потім – добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва, яким керував чеченський генерал Іса Мунаєв. Аміна Окуєва була прес-секретарем Мунаєва. Вона особисто брала участь в обороні Дебальцева, а також виконувала бойові завдання в Луганській області. Після загибелі чеченського генерала взимку 2015 року в боях за Дебальцеве батальйон очолив Адам Осмаєв.
Українські правоохоронні органи не виключають, що за замахом на Мосійчука на минулому тижні, розстрілом автомобіля у понеділок, в якому були Окуєва і Осмаєв, і терактом в українській столиці майже два місяці тому може стояти один і той же замовник. Він же, за їхньою версією, причетний і до теракту в українській столиці майже два місяці тому, 8 вересня. Тоді на Бессарабській площі в Києві був підірваний автомобіль Toyota Camry з грузинськими номерами. Жертвою трагедії став чеченець, громадянин Грузії Тимур Махаурі, який також був бійцем добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва, воював у зоні бойових дій на Донбасі.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода”
