Львів – У Львові археологи під час розкопок виявили частину муру перебудованого Низького замку XVI століття, а також фундамент будинку, збудованого на його місці у ХІХ столітті.
Для львівських науковців віднайдені мури Низького замку у центрі Львова (нині ринок «Вернісаж») не стало сенсацією, бо історія замку описана дослідниками міста ще у минулі столітті. Зокрема, у хроніках львівський історик XVII століття Бартоломей Зиморович описав, як князь Лев Данилович Низький замок будував: «Недалеко другий замок, більш пристосований до житла і для оборони, поставив у заболоченій місцевості, а вищий (Високий замок – ред.) призначив для надійного сховища від приїжджих чужинців скарбів, що там зберігаються на випадок війни, і дружина з вартою вдень і вночі без сну охороняла».
Маємо три мури, на які натрапили. Один із них пов’язаний із залишками Низького замку. Виявили фрагменти керамічного посуду і XIII-XIV століть із нижніх верств, і з підвалів є з ХІХ століттяМикола Шніцар
Останні два десятиліття у Львові говорили про потребу провести археологічні розкопки на місці Низького замку. Навіть були численні скандали, пов’язані з намаганням збудувати будинок на цьому місці і лунали заяви від міських чиновників, що, мовляв, ніяких залишків замку немає. Лише днями археологи науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» розпочали розкопки на площі лише 30 метрів квадратних, на що отримали дозвіл і фінансування від Львівської міськради.
«Маємо три мури, на які натрапили. Один із них пов’язаний із залишками Низького замку, коли замок після пожежі зазнав руйнувань і був відбудований. Невеликий зонд пробили. І факт, що від поверхні до материка – чотири метри глибини. Мури замку – це десь рівень підлоги підвалів кам’яниці. Далі там вже часткового збережений культурний шар княжого періоду. Пізніше культурні нашарування знищені внаслідок побудови кам’яниці. Виявили фрагменти керамічного посуду і XIII-XIV століть із нижніх верств, і з підвалів є з ХІХ століття», – каже археолог Микола Шніцар.
Археологи наголошують, що їм, врешті-решт, вдалося побачити залишки внутрішньої частини замку, а саме – це мур господарської будівлі. Втім, кажуть, що дуже обмежені у площі. Їхні розкопки триватимуть до листопада. А далі?
За результатами дослідження напишемо звіт і подамо рекомендації, щоб далі дослідити. Тут потрібно працювати на більших площахМикола Шніцар
«За результатами дослідження напишемо звіт і подамо рекомендації, щоб далі дослідити. Якась частина замку знаходиться під вулицею Лесі Українки, частина біля Національного музею, частина під існуючим будинком. Тут потрібно працювати на більших площах, бо зараз умови траншеями і шурфуванням не дозволяють проводити дослідження, треба повністю розчищувати підвальні приміщення неіснуючої кам’яниці, від мура до мура, тоді можна далі працювати з давнішими залишками», – наголосив Микола Шніцар.
Низький замок слід ретельно дослідити
Історія Низького замку у Львові сягає княжих часів, коли у ХІІІ столітті його, в долині річки Полтва, збудував князь Лев Данилович. На горі був Високий замок, а внизу – Низький, який двічі був зруйнований пожежею – у XIV і XVI століттях – і перебудований наприкінці XVI столітті у ренесансно-маньєристичному стилі. Замок став резиденцією польських королів, але у першій половині XVII століття втратив цей статус. З роками його власники змінювались, як і сам стан будівлі. На початку ХІХ століття замок викупив міський уряд і розібрав його, продавши цеглу на будівництво театру Скарбека (нині – театр імені Заньковецької). А на місці Низького замку облаштували площу для торгівлі.
Я найбільше побоююсь, щоб археологічні розкопки не стали одним із етапів для початку будівництва на цьому місці. Також там є залишки церкви Святої Катерини, і це слід було б дослідити, законсервувати для майбутніх поколіньАндрій Салюк
«Щоб щось уточнити, достатньо зробити шурфування місця, бо ми всі знали, що там був Низький замок, потім кам’яниця. Були розмови, і нам хотіли вкласти в голови, що на цьому місці нічого немає, мовляв, там археологія знищена і можна збудувати новий будинок. Я найбільше побоююсь, щоб археологічні розкопки не стали одним із етапів для початку будівництва на цьому місці. Ніхто собі не ставить завдання вивчити історію замку, дослідити етапи його розвитку. Такі дослідження плануються заздалегідь, а не в кінці року в зимну пору. Всі знали, що є там високий мур, і його виявили. Була б сенсація, якби там нічого не знайшли. Також там є залишки церкви Святої Катерини, і це слід було б дослідити, законсервувати для майбутніх поколінь. Бо те, що ми робимо, це дуже примітивно, ми не вміємо провести консервацію археологічних знахідок і їх експонувати. Можливо, будуть кращі часи у державі, коли до культури зміниться ставлення», – зазначив Радіо Свобода Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Каплиця Святої Катерини була розписана у давньоруському стилі, є припущення, що можна знайти фрагменти розписів. Для цього слід провести науково-археологічне дослідження більшої частини території, що залежить від Львівської міськради. Відтак на сьогодні без відповіді залишається запитання: що далі робити з віднайденими залишками Низького муру? Археологи кажуть, що, після проведених розкопок на дозволеній площі, це місце засиплять тим самим ґрунтом. Хоча головна їхня мета – написати програму археологічних досліджень Низького замку на майбутні роки і, звісно, її реалізувати. Але мають сумніви, чи знайдуть фінансування для свого задуму. Для прикладу, у світі місця цінних археологічних розкопок залишають для експонування.
