Брюссель – Україна вкотре була в центрі уваги учасників нинішнього засідання Ради Росія-НАТО. Припинивши практичне співробітництво з Росією, Північноатлантичний альянс у складному політичному діалозі з Москвою намагається досягти більшої прозорості. Особливо з огляду на дестабілізацію сходу України, надмірну й приховану від спостерігачів військову активність росіян під час нещодавніх навчань «Захід-2017». Росія ж перекидає всю відповідальність за напруженість на НАТО, а Київ звинувачує у зриві Мінських угод та порушеннях власної Конституції.
Представник Росії при НАТО Олександр Грушко, заперечуючи твердження дипломатів натовських країн, каже, що питання України нині обговорили тільки «стисло», бо, мовляв, ні Росія, ні НАТО не мають стосунку до насилля на сході.
Усе повинна владнати сама Україна, яка, переконує російський дипломат, «взяла курс на зрив «Мінська» та до того ж, грубо порушує власну Конституцію.
Натовські посли знову почули «кремлівські постулати» щодо того, що українці «не дотримуються режиму тиші, не відводять військової техніки і стріляють по мирному населенню».
Рада Росія-НАТО, на думку Грушка, не те місце, де треба обговорювати можливості миротворчої місії ООН на Донбасі, хоча дипломатичні джерела в альянсі підтвердили, що до цього питання зверталися, і особливо наголошували на тому, що подібна місія має неодмінно поширюватися на всю територію конфлікту, аж до українсько-російських кордонів. Тим часом, російський посол повідомив, що він звертав увагу НАТО на інші, за його словами, більш «відповідні» нинішньому засіданню, російсько-натовські питання.
«Ми привернули увагу держав Ради Росія-НАТО до «Закону про освіту», «Закону про реінтеграцію» й інших кроків влади в Києві, які суперечать не лише Конституції, але й «духові і букві» Мінських угод. Без виконання політичного пакету заходів цих угод, урегулювання досягти не вдасться», – сказав Грушко.
Ситуація в Україні залишається крихкою, порушення режиму тиші тривають – Столтенберґ
Натомість, у самому Північноатлантичному альянсі головних проблем другорядними не підміняли, й наполегливо звертали увагу Кремля на те, що саме посіяло найглибший розкол між НАТО й Росією від часів Холодної війни.
«Країни-союзниці НАТО й Росія далі мають фундаментально різні бачення того, що діється в Україні, та як вирішити конфлікт. Він усе ще глибинно впливає на стабільність і безпеку євроатлантичного регіону. І це є первинна причина нинішнього стану натовсько-російських відносин. Поліпшення безпекової ситуації залишається нашим пріоритетом для повної реалізації Мінських угод. Однак ситуація залишається крихкою, а порушення режиму тиші тривають», – зазначив голова НАТО Єнс Столтенберґ.
Інша велика тема, яку обговорювали на Раді Росія-НАТО: як не допустити виходу ситуації з-під контролю, коли обидві сторони з моменту сплеску російської агресії вдаються до швидкого нарощування й стягування до кордонів військ і техніки. Альянс закликає до посилення прозорості й передбачуваності, бо тільки так, на думку НАТО, можна запобігти ескалації напруженості, яку, зокрема, викликали й вересневі масштабні військові навчання росіян та білорусів «Захід-2017».
Росія надавала неправдиві цифри учасників «Заходу-2017» – Столтенберґ
Як повідомили в НАТО, багато союзників вказували на те, що цифри, які Росія надавала перед навчаннями і після навчань, не відповідали дійсній кількості військових, що брали в них участь. «Різниця була значною, а географія навчань значно ширшою», – зауважив Столтенберґ.
Ще одним великим і суперечливим питанням російсько-натовського дипломатичного діалогу став Афганістан. Зокрема, йшлося про останні дані про можливу приховану підтримку з боку Москви афганському радикальному ісламістському угрупованню «Талібан», що росіяни категорично заперечують.
До того ж, вдаючись до своєї стратегії «перекидання» вини на опонента, росіяни закидали союзові НАТО незаконні військові дії в Афганістані, принагідно звинувачуючи Захід у «демонізації» Росії та в проведенні своїх військових маневрів за «димовою завісою» навчань «Захід-2017».
