Результати парламентських виборів у Чехії знову показали реанімацію у колишньому соцтаборі впливу Москви, констатували Радіо Свобода експерти. Кандидат у прем’єри Андрей Бабіш є другом президента Мілоша Земана, відомого своїми проросійськими заявами, констатують фахівці. І як зауважує Максим Ялі, олігарх Бабіш пов’язаний з Росією. Водночас оглядачі вважають, що Володимирові Путіну не варто сподіватися на відновлення у тій чи іншій формі Варшавського блоку. Хоча стосовно того, що візьме гору в Чехії та інших державах ЄС – російські гроші чи європейські цінності, думки експертів поділилися. У будь-якому разі збереження санкцій ЄС проти Росії за її дії проти України залежить передусім не від Чехії, а від Франції та Німеччини. А Ангелу Меркель і Еманюеля Макрона політиками з пропутінського лобі не назвеш, наголошують експерти.
Співробітник Інституту всесвітньої історії НАНУ Максим Ялі вважає результати парламентських виборів в Чехії такими, що вписуються в загальний тренд європейських виборів цього року. Характерним для лідера партії ANO Андрея Бабіша, за спостереженнями експерта, є певне протиставлення себе чеському політичному істеблішменту. І це дозволяє порівнювати можливого наступного прем’єра Чехії з президентом США Дональдом Трампом, що переміг на виборах майже рік тому.
Побоювання, що Бабіш змінить курс Чехії на проросійський, мають під собою ґрунт, визнав Максим Ялі в ефірі «Ранкової Свободи».
«Він (Бабіш – ред.) є олігархом, багато його підприємств закуповують саме російський газ, тобто важелі впливу Росії на нього безперечно є. Ну, і також Росія є багатим ринком для його продукції», – міркує аналітик. Він згадує й дружбу Бабіша із президентом Чехії Мілошом Земаном, який не так давно запропонував Україні визнати статус окупованого Росією Криму в обмін на компенсації.
Втім, Максим Ялі сумнівається, що Бабіш зможе швидко приступити до формування зовнішньої політики: для цього йому спершу треба сформувати парламентську коаліцію. Враховуючи, що не так давно Бабіш опинився в центрі корупційного скандалу, це може бути нелегко, прогнозує експерт.
Оглядач «Нового времени» Іван Яковина зазначив Радіо Свобода: якщо прем’єр-міністром Чехії стане Бабіш, то цілком можливо очікувати від країни проросійської позиції. Він також звертає увагу на точку зору багатьох нових лідерів європейських країн, які говорять про можливе зняття санкції з Росії.
«Люди, які зараз приходять до влади в Європі – більшість з них просто хочуть грошей. А гроші можна отримати завдяки торгівлі. Для них питання цінностей європейських стоїть на другому місці. Можуть і зняти ці санкції рано чи пізно, тим більше, що вже і в Німеччині про це говорять, в Австрії про це говорять, зараз і в Чехії, можливо, почнуть говорити».
Однак, зауважує експерт, зняття санкцій є малоймовірним, допоки Ангела Меркель залишається при владі.
Говорячи про роль та інтереси Росії у формуванні нової чеської влади, експерт з питань національної безпеки Тарас Жовтенко називає дії Кремля «операцією політичного впливу».
«Росія не могла ставити собі за мету привести до влади в повному складі проросійський уряд, – впевнений він. – Задачею максимум на цьому етапі, мені здається, було просто ввести в офіційний політичний дискурс Чеської республіки спікерів, які могли б цілком офіційно, з позиції одного з органів державної влади озвучувати тези, які є абсолютно вигідними російському керівництву».
Такий майданчик, на думку Жовтенка, Москва може використати, щоб підготувати підґрунтя для подальшої дискусії про знецінення європейських інституцій серед чеських громадян.
При цьому він визнає: загальна ситуація у ЄС така, що на перший план замість славнозвісних європейських цінностей виходять чинники дестабілізації.
«Один із популярних російських контраргументів стосовно таких на сьогодні поки що успішних країн, як Чехія, є те, що подальше перебування в Євросоюзі, стовідсоткова відповідність політичного курсу Чехії загальному європейському курсу буде означати, що до Чехії так само, як і до Німеччини, будуть напливати мігранти. Мовляв, вони будуть забирати роботу, зростатиме загроза терористичних атак і всього іншого», – наводить приклад він.
Максим Ялі хоч і радить готуватись що того, що Чехія зробить прагматичний вибір на користь Росії як джерела енергоносіїв та ринку збуту, все ж нагадує: Чехія, як і інші європейські країни, є залежною від Євросоюзу загалом.
«Усі ці країни є дуже залежними від субсидій, які надходять якраз із Брюселя. До речі, власний бізнес він (Бабіш – ред.) побудував якраз і за рахунок власних зв'язків уряду і субсидій», – стверджує Ялі.
«Від України теж багато в чому залежить успіх антиросійських санкцій»
У будь-якому разі, підсумовує він, вирішальними виборами цього року були ті, що відбулися в Німеччині та Франції та принесли перемогу Ангелі Меркель та Еманюелю Макрону. Обидва політики, за оцінкою Ялі, дотримуються жорсткої позиції щодо збереження санкцій проти Росії та відновлення територіальної цілісності України.
Незважаючи на всі негативні для України чинники, Тарас Жовтенко прогнозує, що європейські цінності встоять перед російськими грошима.
«Можна бути більш оптимістичним в тому сенсі, що Європа в плані цінностей, які напрацьовані десятиліттями, вистоїть перед натиском російських коштів. При цьому ми не повинні забувати й про нас – від нас теж багато в чому залежить успіх антиросійських санкцій», – нагадує експерт українським слухачам, глядачам і читачам Радіо Свобода.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
